Ухвала

від 19.08.2020 по справі 594/685/20

БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/685/20

У Х В А Л А

19 серпня 2020 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

з участю:

прокурора - Мрічко В.І.

в ході відкритого судового засідання у цивільній справі за заявою заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, в інтересах держави, в особі Пилипченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, заінтересована особа Борщівська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и в :

Заявник - заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури Носовський М.В., в інтересах держави, в особі Пилипченської сільської ради, звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пилипче Борщівського району помер ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0, 77 га, що знаходиться на території Пилипченської сільської ради та яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004771. Вартість земельної ділянки становить 385000 грн. З часу відкриття спадщини минуло 14 років, протягом яких ніхто із спадкоємців ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини не звертався. Спадкоємці як за заповітом так і за законом відсутні. А тому, просив суд визнати відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0, 77 га, що знаходиться на території Пилипченської сільської ради та яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004771, та передати її у власність Пилипченської сільської ради Борщівського району.

Заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури Носовський М.В. в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. За твердженням прокурора Борщівського відділу Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , такий для участі у справі був уповноважений заявником, згадно діючих нормативних актів прокуратури, норм Конституції україни та цивільного процесуального законодавства.

Представник Пилипченської сільської ради в судове засідання не з`явився. Від сільського голови Коваль М.І. до суду надійшла письмова заява, в якій просив справу слухати у відсутності представника сільської ради, при цьому зазначив, що заперечень щодо заяви не має.

Представник заінтересованої особи Борщівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Від завідувача Борщівської державної нотаріальної контори Дідик І.О. надійшла письмова заява, в якій просила справу слухати у її відсутності.

Виходячи з предмету, підстав заяви, природи спірних правовідносин, з врахуванням обставин та фактів, викладених у заяві, вимог, які ставляться до представництва прокурором інтересів держави в суді, суд прийшов до висновку, що провадження у справі було відкрито за заявою, поданною без додержання вимог, викладених у статті 56 ЦПК України, у зв`язку з чим заявнику необхідно надати строк на усунення недоліків.

Так, згідно ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу .

Як слідує зі змісту поданої до суду прокурором заяви, останній обґрунтовує свої звернення тим, що орган місцевого самоврядування неспроможний сплатити судовий збір, при цьому ж наводячи норми закону згідно яких орган місцевого самоврядування, у подібних правовідносинах, від сплати судового збору звільняється.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

У постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 810/3164/18 Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви без розгляду - без змін, дійшовши до висновку про те, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим на забезпечення заходів авіаційної безпеки є Державна авіаційна служба України, відтак, прокурор за даних обставин не набув право на звернення до адміністративного суду з цим позовом.

У цій справі суд звернув увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор; щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Отже, необхідність обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, шляхом зазначення та доведення відсутності органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у відповідній сфері, або неналежного виконання таким органом своїх повноважень, є обов`язковою умовою для виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави.

Разом з тим, стосовно наявності такої підстави для звернення прокурора до суду, як факт порушення або існування загрози порушенню інтересів держави, Верховним Судом, як правило, застосовується широкий підхід до тлумачення поняття державний інтерес , в основі якого, як правило, знаходиться суспільні (публічні) інтереси, що охоплюють собою певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації.

Так, у постанові від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого інтереси держави є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття інтереси держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суд за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України та стосуються виключно осіб, які звертаються з відповідними вимогами до суду.

А отже, виходячи з вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що подана заступником Чортківської місцевої прокуратури заява в інтересах держави, в особі Пилипченської сільської ради, в даному випадку не обґрунтована належним чином щодо такого представництва, оскільки доводи щодо підтвердження обставин, які б надавали йому таке право, останнім не зазначено. Огрунтування своєї позиції прокурором викладено в загальному порядку, що в основному зводиться до цитування норм права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі було відкрито за заявою, яка містить ряд недоліків, в зв`язку з чим, суд вважає за необхідне надати заявнику строк для усунення недоліків та судове засідання відкласти.

При цьому, суд також звертає увагу заявника на дотримання останнім прав та обов`язків, які передбачені чинним цивільним процесуальним законодавством щодо повноважень представника в суді.

Виходячи з наведеного вище, керуючись ст. ст. 56, 185 ЦПК України , -

у х в а л и в :

Надати заступнику керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області Носовському М. строк для усунення зазначених вище недоліків до 29 серпня 2020 року.

Враховуючи графік щорічної відпустки головуючої у справі судове засідання відкласти до 9 год. 30 хв. 5 жовтня 2020 року.

Роз»яснити, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча :