ПОСТАНОВА
Іменем України
13 серпня 2020 року м. Кропивницький
справа № 392/1657/18
провадження № 22-ц/4809/907/20
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Черненка В.В.
суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.
секретар Гончар В.В.
учасники справи:
представники СТОВ Агрофірма Вікторія - Глобенко О.Г., Островерхий Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2020 року, суддя Кавун Т.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 5,08 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 943609.
20.08.2012 року між нею та СТОВ Агрофірма Вікторія укладено договір оренди, зареєстрований 07.08.2014 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 15078894.
ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до п.п. 9,11 договору оренди землі відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати 4% від кадастрової вартості даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 20 грудня кожного року.
Зазначила, що розмір орендної плати за умовами договору оренди в 2017 році становив - 6522,01 грн.
Зазначила, що станом на 25.10.2018 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості за користування в 2017 році земельною ділянкою, сплачено орендну плату в натуральній формі за 2017 рік: ячмінь-0,580 т, кукурудза - 0,675т, що в грошовому еквіваленті складає:ячмінь-2749.20 грн., кукурудза-2956.5 грн. на загальну суму - 5705.70 грн. Ніяких послуг від відповідача в рахунок орендної плати за 2017 рік не отримувала.
Оскільки вона не бажає категорично отримувати орендну плату в грошовій формі, з кількістю виданої сільськогосподарської продукції не погоджується, а тому просила суд з урахуванням уточненої позовної заяви розірвати договір оренди землі, укладений між нею та СТОВ Агрофірма Вікторія та зареєстрований 10.09.2012 року Держкомземом у Маловисківському районі Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2012 року за № 2-50, стягнути з СТОВ Агрофірма Вікторія пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 35 147 грн. 11 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 171 грн. 17 коп, загальна сума складає 35 318 грн. 28 коп. та зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку загальною площею 5,08 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради земельна ділянка № НОМЕР_1, кадастровий номер 3523186800:02:000:0642.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що судом не взято до уваги, що договір оренди земельної ділянки було укладено 20.08.2012, а його державну реєстрацію проведено 07.08.2014, тобто орендарем навмисно не проводилась державна реєстрація своєчасно для того щоб продовжити оренду. Договір оренди не відповідає вимогам закону, оскільки у власника земельної ділянки та орендодавця не можуть бути гірші умови договору оренди чим у інших орендодавців землі яких розташовані на тому ж полі, що земельна ділянка позивача.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26.05.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.
До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія , у якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Зазначається, що позивач не заявляв будь-яких вимог з приводу реєстрації договору оренди землі, а відтак це не було предметом розгляду у суді першої інстанції. Договір не передбачає яка із сторін подає договір на реєстрацію, тому позивач могла особисто подати договір оренди землі на реєстрацію в терміни які вона вважає законними. В договорів оренди землі сторони передбачили орендну плату на рівні 4% від кадастрової вартості землі. В договорі оренди землі відсутні умови про виплату орендної плати у натуральній формі. Відповідач на законних підставах використовує земельну ділянку позивача та сплачує орендну плату визначену договором оренди землі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.06.2020 справу призначено до розгляду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,08 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 943609, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-50.
20.08.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Вікторія укладено договір оренди землі, з строком дії договору - 10 років. Об`єктом оренди - є земельна ділянка, площею 5,08 га.
Даний договір оренди зареєстровано - 07.08.2014 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15078894 від 12.08.2014 року.
Відповідно до істотних умов даного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4 % від кадастрової вартості землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в строки з 1.09 по 20.12.
Відповідно до пункту 39 умов договору оренди, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
09.08.2018 року позивач звернулася з письмовою заявою до СТОВ Агрофірма Вікторія з проханням виплатити орендну плату за 2017 рік та 2018 рік в натуральній формі.
19.09.2018 року звернулася з заявою про внесення змін до договору оренди, з пропозицією укласти додаткову угоду, відповідно до умов якої визначити виплату орендної плати саме в натуральній формі.
27.08.2018 року була направлено відповідь, на звернення ОСОБА_1 до товариства, з якої вбачається, що орендна плату за 2017 рік була направлено на її адресу двічі, однак позивач отримувати її відмовилася, тому їй запропоновано звернутися до адміністрації товариства для отримання орендної плати.
З копії заяви від 10.02.2018 року написаної ОСОБА_1 директору філії КД ПАТ Укрпошта вбачається, що остання відмовилася отримувати електронний переказ СТОВ АФ Вікторія на суму 5100 грн..
Факт відмови від отримання орендної плати в сумі 5100 грн. позивач в судовому засіданні, підтвердила, пояснивши, що дана сума її не влаштовує.
З листа № 61 від 08.11.2017 року та № 107 від 19.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 просять отримати орендну плату за 2017 рік в адміністрації СТОВ Агрофірма Вікторія .
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до актів приймання-передачі від 25.10.2018 року, позивач отримала в рахунок орендної плати за 2017 рік та 2018 рік в натуральній формі сільськогосподарську продукцію.
Відповідно до довідки виданої 12.02.2019 року за № 5 та №6 СТОВ Агрофірма Вікторія , заборгованість по орендній платі перед орендодавцем ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 рік, відсутня.
В період з 01 січня по 31.12.2017 року від орендодавця ОСОБА_1 , жодних звернень по питанню виплати орендної плати не надходило.
Департаментом агропромислового розвитку надано рекомендацію ОСОБА_1 щодо письмового звернення до орендаря з приводу зміни форми орендної плати за землю, листом від 29.01.2018 року.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до СТОВ Агрофірма Вікторія з пропозицією укласти додаткову угоду.
Суд зазначив, що отримувати орендну плату за 2017 рік в сумі 5100 грн. позивач відмовилася.
За 2017 та 2018 роки, ОСОБА_1 було видано сільськогосподарські культури в рахунок орендної плати.
Суд першої інстанції зазначив, що оскільки в момент укладення договору позивач погодилася з істотними умовами визначеними договором, зміна умов договору оренди землі здійснюється лише за взаємною згодою сторін, порушення строку виплати орендної плати судом не встановлено, враховуючи відмову позивача від отримання електронного переказу, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно статті 13 даного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачено істотні умови договору, в тому числі і виплата орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до приписів ст.ст. 21,22,23 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Згідно ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором ( ст. 31 даного Закону).
Умовами договору оренди землі укладеного між сторонами чітко визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4 % від кадастрової вартості землі, в строк до 20.12.
В пункті 13 та 14 договору оренди землі укладеного між сторонами, передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України.
Приписами статті 651 ЦК України, передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не взяв до уваги істотні порушення умов договору оренди земельної ділянки укладеного 20.08.2012 року між позивачем та відповідачем не знайшли свого підтвердження.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору є розірвання договору оренди землі у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем по справі договірних зобов`язань, стягнення пені за затримку виконання зобов`язань та повернення земельної ділянки.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки договір оренди земельної ділянки було укладено 20.08.2012 року, а державна реєстрація відбулась тільки 07.08.2014 року і відповідно було порушене право позивача є безпідставними, оскільки зазначені обставини не є предметом судового розгляду і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Доводи викладені в апеляційній скарзі в частині укладення додаткових угод між позивачем та відповідачем, також є необґрунтованими оскільки також не є предметом судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги, що у зв`язку з тим, що відповідач не сплатив орендну плату у натуральній формі і відповідно зазначеними діями позивачу була заподіяна матеріальна шкода не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні глави 5 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, так як не впливають на законність прийнятого рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2020 року, залишити без змін.
Повний текст постанови складено 18.08.2020 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2020 |
Оприлюднено | 20.08.2020 |
Номер документу | 91063364 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Черненко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні