Постанова

від 12.08.2020 по справі 127/378/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 серпня2020 року

м. Київ

справа № 127/378/17

провадження № 61-6210св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЕОС , виконавчий комітет Вінницької міської ради, Вінницька міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року в складі судді Жмудя О. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Марчук В. С. ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

Угрудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЕОС (далі - ОСББ ЕОС ), виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької міської ради та з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.3 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01 червня 2013 року № 1249 Про проект рішення міської ради Про затвердження обґрунтувань, надання погоджень, продовження терміну дії погоджень на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок в частині затвердження розподілу території кварталу, обмеженого АДРЕСА_2 з визначенням меж і площі земельної ділянки на АДРЕСА_2 , розроблений МКП Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури на замовлення ОСББ ЕОС та пункт 4 щодо надання ОСББ ЕОС погодження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2 , на якій розміщені належні заявникові об`єкти нерухомого майна, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03), орієнтовною загальною площею 0, 1090 га, за рахунок земель територіальної громади міста;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 рішення Вінницької міської ради від 29 серпня 2014 року № 1809 Про затвердження проектів землеустрою, технічних документацій, передачу земельних ділянок у власність, в оренду, в постійне користування, поновлення договорів оренди земельних ділянок в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , розроблений МКП Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури на замовлення ОСББ ЕОС та пункт 3 щодо передання ОСББ ЕОС у власність земельної ділянки, площею 0, 1091 га, кадастровий номер 0510100000:02:031:0047, на якій розташовані належні заявнику об`єкти нерухомого майна, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок земель комунальної власності;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2013 року № 1339 Про затвердження обґрунтувань, надання погоджень, продовження терміну дії погоджень на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок в частині надання ОСББ ЕОС погодження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2 , на якій розміщені належні заявникові об`єкти нерухомого майна, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03), орієнтовною загальною площею 0, 1090 га, за рахунок земель територіальної громади міста та пункт 1.3 в частині затвердження розподілу території кварталу, обмеженого АДРЕСА_2 з визначенням меж і площі земельної ділянки по АДРЕСА_2 , розроблений МКП Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури на замовлення ОСББ ЕОС ;

- скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 17 вересня 2014 року, індексний номер 26912527, кадастровий номер 0510100000:02:031:0047, яка належить ОСББ ЕОС і розміщена за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1091 га;

- визнати недійсним протокол зібрання ОСББ ЕОС № 6 від 16 червня 2012 року, № 7 від 20 липня 2012 року та скасувати прийняті на них рішення.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно з договором дарування від 25 березня 2016 року вона є власником квартири АДРЕСА_3 . Зазначала, що в зв`язку з переходом права власності на цю квартиру до неї перейшло також право спільної сумісної власності на будинок, в якому розташована квартира, і земельну ділянку, що знаходиться за вищевказаною адресою.

17 вересня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності ОСББ ЕОС передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку. 25 березня 2016 року ОСББ ЕОС подало позовну заяву про усунення перешкод в землекористуванні земельною ділянкою, де її залучено співвідповідачем по справі.

В матеріалах справи міститься кадастровий план зазначеної земельної ділянки, на якому зображено будинок АДРЕСА_2 і нанесено межі земельної ділянки, яку було передано у власність ОСББ ЕОС . Межа земельної ділянки від точки 22 до точки 23 лежить на зовнішній стіні належної їй квартири, що порушує абзац 3 пункту 3.25* Державних будівельних норм України № 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , яким передбачено, що для обслуговування споруд і здійснення їх поточного ремонту, відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш ніж 1,0 метр. Так, при облаштуванні власником суміжної земельної ділянки паркану вона фактично позбавляється можливості здійснення зазначених робіт, а також проходу для обслуговування зовнішньої стіни будинку і вікна, які виходять до земельної ділянки, яку позначено А-0,0013, а власниця суміжної квартири ОСОБА_2 буде здійснювати вихід за межі ділянки ОСББ через дах її квартири, так як інші виходи з даної земельної ділянки відсутні. По осі А-Д розташована будівля Державної акціонерної компанії Хліб України без влаштування проходу між будівлями.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 06 травня 2016 року в справі № 127/21869/15-ц установлено, що станом на 2012 рік ОСББ ЕОС не було балансоутримувачем будинку і не є ним на сьогоднішній день, а отже не було і не є власником цільного майнового комплексу - будинку АДРЕСА_4 .

Зазначала, що при прийняті оскаржуваних рішень порушені її права як співвласника (відсутня площа для обслуговування її квартири), крім того наявні інші порушення Державних будівельних норм України, вимог земельного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що засідання загальних зборів з приводу вирішення питання оформлення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , були правомочними, рішення загальних зборів прийняті в порядку та у визначений установчими документами та законодавством спосіб. Вказані рішення не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача, яка на момент їх прийняття не була співвласником будинку і членом об`єднання.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1249 від 01 червня 2013 року та рішення Вінницької міської ради № 1809 від 29 серпня 2014 року прийняті у порядок, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством. Посилання позивача на невідповідність розробленого проекту розподілу територій вимогам чинного законодавства не підтверджено належними та допустимими доказами, тому рішення Вінницької міської ради № 1339 від 21 червня 2013 року, яким затверджена містобудівна документація, не підлягає скасуванню.

Крім того, відсутні підстави для скасування свідоцтва про право власності, оскільки позовних вимог до реєстратора щодо скасування прийнятого ним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку позивач не заявляла.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що як на час прийняття оскаржуваних рішень, так і на даний час відсутні правові підстави для набуття ОСББ ЕОС права власності на земельну ділянку.

Зокрема, зазначає, що ОСББ ЕОС не є балансоутримувачем житлового будинку, акт приймання-передачі житлового комплексу на його баланс не існував, а тому надання дозволу на розробку проектної документації без цього акту було прямим порушенням Вінницькою міською радою прийнятого нею 02 жовтня 2012 року рішення № 952 Про затвердження Тимчасового порядку щодо оформлення права власності або користування земельних ділянок ОСББ .

Вважає, що проект розподілу території кварталу не підлягав затвердженню рішеннями Вінницької міської ради, оскільки громадські слухання з даного питання не проводились, що є порушенням статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної документації .

Матеріали, які були підставою для оформлення приватизації земельної ділянки, не були предметом розгляду загальними зборами, а отже підписи голови правління ОСББ ЕОС на оскаржуваних рішеннях є безпідставними. До того ж указує, що попередній власник її квартири не давала згоди на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном.

Окрім цього зазначає, що в порушення вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками акт прийому-передачі межових знаків не підписано, співвласників будинку з приводу виконання робіт по перенесенню межових знаків повідомлено не було.

Проте суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули, інформації про докази, відхилені судами, та мотиви їх відхилення, в судових рішеннях не навели.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

09 липня 2019 року справа № 127/378/17 надійшла до Верховного Суду .

Відповідачі через своїх представників надіслали до суду касаційної інстанції відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Судувід 02 липня 2020 справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення .

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 25 травня 2005 року в виконавчому комітеті Вінницької міської ради зареєстровано ОСББ ЕОС , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 143571.

Згідно з рішеннями загальних зборів ОСББ ЕОС № 6 від 16 червня 2012 року та № 7 від 20 липня 2012 року вирішено оформити право власності на земельну ділянку (прибудинкову територію), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

01 червня 2013 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 1249 Про проект рішення міської ради Про затвердження обґрунтувань, надання погоджень, продовження терміну дії погоджень на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок , яким вирішено подати на розгляд міської ради зазначений проект рішення та відповідні технічні матеріали і документи.

Пунктом 1.3 вказаного рішення затверджено розподіл території кварталу, обмеженого АДРЕСА_2 з визначенням меж і площі земельної ділянки по АДРЕСА_4 , розроблений МКП Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури на замовлення ОСББ ЕОС .

21 червня 2013 року Вінницькою міською радою прийнято рішення № 1339 Про затвердження обґрунтувань, надання погоджень, продовження терміну дії погоджень на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок .

Пунктом 4 вказаного рішення надано ОСББ ЕОС погодження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_4 , на якій розміщені належні заявникові об`єкти нерухомого майна (довідка ОСББ ЕОС від 14 травня 2013 року), для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03), орієнтовною загальною площею 0, 1090 га, за рахунок земель територіальної громади міста.

Також 29 серпня 2014 року Вінницькою міською радою прийнято рішення № 1809 Про затвердження проектів землеустрою, технічних документацій, передачу земельних ділянок у власність, в оренду, в постійне користування, поновлення договорів оренди земельних ділянок , пунктом 1.2 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_4 , розроблений МКП Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури на замовлення ОСББ ЕОС .

Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК в„– 809800 від 17 вересня 2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 26913006 від 17 вересня 2014 року, ОСББ ЕОС на праві приватної власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_4 площею 0, 1091 га, кадастровий номер 0510100000:02:031:0047, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 0, 1091 га.

Позивач ОСОБА_1 згідно з копією договору дарування від 25 березня 2016 року є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 56000598 від 25 березня 2016 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 385 ЦК Українивласники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно з пунктом 5.3 статуту ОСББ ЕОС загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50% членів. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості.

З протоколів загальних зборів ОСББ ЕОС № 6 від 16 червня 2012 року та № 7 від 20 липня 2012 року, на яких вирішувалося питання про оформлення права власності на земельну ділянку, виявлено, що на кожному із засідань були присутні 9 співвласників будинку, які одноголосно проголосували за , в тому числі і колишній співвласник, після якого позивач набула права власності на квартиру.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 42 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Порядок розробки розподілу територій визначений Методичними рекомендаціями щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Мінрегіону України від 29 грудня 2011 року № 389, ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 Настанови щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови , у пункті 4.1 яких зазначено, що проект розподілу території мікрорайону (кварталу) розробляється з метою визначення пропозицій щодо розмірів та конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки з прибудинковими територіям для подальшого розроблення відповідної землевпорядної документації, відображення меж земельних ділянок наявних житлових будинків та тих, що проектується, на які є правовстановлюючі документи. Проект розподілу розробляється на всю територію мікрорайону (кварталу).

Установлено, що жодних належних та допустимих доказів щодо невідповідності розробленого проекту розподілу території вимогам чинного законодавства позивач не надала, клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з`ясування цих обставин не заявляла.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом , у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина сьома статті 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як установлено судами, такі положення закону були дотримані, розроблений на замовлення ОСББ ЕОС проект землеустроющодо відведення земельної ділянки був схвалений Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, Управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, про що свідчать відповідні висновки від 28 листопада 2013 року та від 11 лютого 2014 року.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року (в редакції на момент пред 'явлення позову) передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Аналогічні за змістом положення містить частина перша статті 81 ЦПК України.

Установивши, що оскаржувані ОСОБА_1 рішення відповідають вимогам закону і прав позивача не порушують, оскільки відповідно до розробленої технічної документації вона може в повному обсязі користуватися належною їй квартирою, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи спір, суди правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують та на законність оскаржених судових рішень не впливають, а зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами розгляду справи судом касаційної інстанції

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, оскільки оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає,колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов