Ухвала

від 17.08.2020 по справі 639/2692/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/818/1281/20 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 639/2692/20 (1-кс/639/1382/20) Слідчий суддя ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представника власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 10.06.2020 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000067 від 20.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.06.2020 клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12020220000000067 від 20.01.2020 задоволено частково.

Накладене арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 20.05.2020 в автомобілі TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон Мі М1803Е7SG, який належить ОСОБА_7 ; мобільний телефон Iphone X, який належить ОСОБА_10 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, строком на один місяць, тобто до 10.07.2020 включно.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_11 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_10 та ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.06.2020 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення особистого обшуку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20.05.2020 та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, і у клопотанні прокурора про накладення арешту відсутнє посилання на конкретні обставини, які б підтвердили, як того вимагає частина 1 статті 170 КПК України, наявність ризиків, пов`язаних з можливістю приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого в ході обшуку майна. Також досліджені під час судового засідання матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність передбачених частиною 1 статті 170 КПК України ризиків. З наведеного слідує, що слідчий суддя не в повній мірі дослідивши обставини справи, не перевіривши належним чином доводи прокурора, які є явно безпідставними, прийняв необґрунтоване рішення про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно.

Крім цього, слідчим суддею не було належним чином встановлено та обґрунтовано наявності правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки долучені до клопотання про накладення арешту на майно матеріали справи, досліджені під час судового засідання матеріали та встановлені обставини справи не дають можливості зробити висновок про наявність правових підстав для арешту вилученого майна.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя лишив поза увагою доводи сторони захисту щодо наявних порушень процесуального порядку проведення слідчої дії; щодо частини доводів захисника слідчий суддя не надав жодної правової оцінки, не зважаючи на те, що вони підтверджуються доданими до клопотання про арешт майна матеріалами. Також щодо частини доводів захисника слідчий суддя, дослідивши у судовому засіданні фрагменти відеозапису слідчої дії, зробив хибний висновок про відсутність у діях працівників органу досудового розслідування порушень кримінального процесуального закону.

Так, слідчу дію особистий обшук було проведено із порушенням встановленої процедури, що підтверджується поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та слідує із протоколу та відеозапису обшуку, проте слідчий суддя, дослідивши вказані докази під час судового розгляду, зробив хибні висновки про відсутність у діях працівників органу досудового розслідування порушень закону, що не відповідає фактичним обставинам справи. Як наслідок, докази, отримані з порушенням процедури, є недопустимим відповідно до статті 86 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що безпідставне вилучення майна при проведенні особистого обшуку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушує право особи на непорушність приватної власності, гарантоване статтею 41 Конституції України, що виходячи з дійсних обставин справи, які підтверджуються доданими до клопотання про арешт та дослідженими під час судового розгляду матеріалами, в поєднанні з викладеними в цій скарзі порушеннями кримінального процесуального законодавства свідчить про неспіврозмірність обмеження права власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завданням кримінального провадження.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів Новобаварським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12020220000000067 від 20.01.2020 за частиною 3 статті 191 КК України за фактом привласнення чужого майна.

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ФІРМА АСТРЕЯ», ТОВ «ІСТ-ТРЕЙД», ТОВ «БФ «МЕГАБУД», ТОВ «БВФ «МЕГАБУД», ТОВ «ББКФ ЕВЕРЕСТ» ТОВ «ОЛЬВАС», ТОВ «СПЕКТР ЮНІОН» в період 2019-2020 років, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем спільно з фізичними особами-підприємцями, вносили завідомо неправдиві відомості про обсяги і вартість поставлених матеріалів та виконаних робіт, внаслідок чого заволоділи публічними коштами бюджету м. Харкова, місцевих бюджетів районів Харківської області, суб`єктів господарювання державної й комунальної власності.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вчиняють заволодіння публічними коштами бюджету м. Харкова і комунальних підприємств за попередньою змовою із службовими особами і працівниками Департаменту житлового господарства Харківської міської ради та підпорядкованого департаменту КП «ЖИЛКОМСЕРВІС», ОКВЕП «ДЕРЖПРОМ», а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Під час досудового розслідування за результатами проведеного 20.05.2020 обшуку в автомобілі ОСОБА_6 . TOYОTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено та вилучено мобільний телефон Мі М1803Е7SG, який належить ОСОБА_7 , а також мобільний телефон Iphone X, який належить ОСОБА_10 .

Вилучені 20.05.2020 під час обушку в автомобілі ОСОБА_6 мобільні телефони постановою слідчого слідчої групи Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 від 21.05.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020220000000067 від 20.01.2020.

Постановою слідчого слідчої групи Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 від 21.05.2020 для встановлення змісту інформації, наявної на вилучених мобільних терміналах (телефонах), щодо діяльності ТОВ «ФІРМА АСТРЕЯ», ТОВ «ІСТ-ТРЕЙД», ТОВ «ОЛЬВАС», ТОВ «СПЕКТР ЮНІОН», ТОВ «БФ «МЕГАБУД», ТОВ «БВФ «МЕГАБУД», ТОВ «ББКФ ЕВЕРЕСТ», ТОВ «НІККОС-ПРОКЕКТ», ТОВ «4 ПРАКТИК-ПРОФІ», ТОВ «ЛЮКСЕЛ Україна», документи фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 і осіб, причетних до вчинення злочину, з метою з`ясування обставин, що мають значення, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000067 від 20.01.2020, призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, накладення арешту на вилучене майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. Крім цього слідчий суддя зазначав, що хоча дозвіл на вилучення вказаних електронних носіїв інформації в ухвалі слідчого судді від 07.05.2020 не надавався, проте стороною обвинувачення доведено, що вказані речі можуть містити інформацію щодо заволодіння публічними коштами бюджету м. Харкова і комунальних підприємств, відомості про обставини спілкування між співучасниками відносно вчинення злочину. Слідчий суддя вважав, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, необхідним накласти арешт на вищевказані мобільні телефони строком на 1 місяць, який буде достатнім

З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), тобто з метою збереження речових доказів.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ті обставини, які встановлені слідством на даний час дають достатні правові підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки під час розгляду клопотання у слідчого судді були усі підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, та яке може бути речовими доказами.

Із врахуванням встановлених обставин та виходячи із положень статей 98, 170, 173 КПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на даний момент існує, відповідно до вимог статті 170 КПК України, сукупність підстав вважати, що вилучене 20.05.2020 під час проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_6 . TOYОTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 мобільний телефон Мі М1803Е7SG, який належить ОСОБА_7 , а також мобільний телефон Iphone X, який належить ОСОБА_10 , є речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000067 від 20.01.2020, оскільки мають ознаки речових доказів, і для забезпечення їх збереження необхідно накласти на нього арешт, вид якого відповідає положенням частини 2 статті 173 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що в клопотанні не конкретно і необґрунтовано були зазначені підстави і мета арешту майна, спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом клопотання слідчого, в якому чітко зазначені підстави та мета накладення арешту майна, зазначеного у клопотанні, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Інші доводи апеляційної скарги, які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про відсутність необхідності в накладенні арешту на вказане майно, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 10.06.2020 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: