Рішення

від 21.07.2020 по справі 237/3807/19

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/3807/19

Провадження № 2/237/228/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.07.20 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2019 року до Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якій позивач просить:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 10 листопада 2016 року відділом державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області;

- скасувати рішення Державного реєстратора Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області Заєць Т. М. від 10 листопада 2016 рокупро реєстрацію іншого речового права про оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8957 га., що розташована на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області під кадастровим номером 1423381500:08:000:0552 та скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 17495728 від 10 листопада 2016 року про право ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8957 га, що розташована на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області під кадастровим номером 1423381500:08:000:0552.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договору оренди та вимог ЦК України, орендодавець у встановлений договором термін не здійснював плату за користування майном за період в 2017-2018 роках.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляді.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 292382, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 142330001002799, на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8957 га., що розташована на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області під кадастровим номером 1423381500:08:000:0552.

07.11.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке знаходиться на території Дачненської сільської ради за межами населеного пункту с. Дальнє, кадастровий номер земельної ділянки 1423381500:08:000:0552.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення його на новий строк в разі неналежного виконання обов`язків за умовами договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щорічно грошима до 30 грудня поточного року.

Позивач посилається на те, що відповідач не видав (не сплатив) позивачу за 2017-2018 роки орендну плату.

Тому, позивачка у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов Договору оренди землі від 07.11.2016, в частині виплати орендної плати, просив розірвати дані договори оренди землі, скасувати державну реєстрацію права оренди.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На період укладання договорів оренди, спірні правовідносини з приводу оренди земельних ділянок регулювались Законом України Про оренду землі № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями на день укладання договору оренди, Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, якою затверджено типову форму договору оренди земельної ділянки.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною 4 ст. 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктом оренди є земельна ділянка. За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об`єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час укладання спірних договорів, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Частиною 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що Договір оренди землі від 07.11.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 10.11.2016 року Відділом державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області та складено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 17495728 від 10.11.2016 року.

Згідно ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тобто право оренди за спірним Договором оренди у орендаря - відповідача по справі, виникло з моменту державної реєстрації, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8).

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, а відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судом встановлено, що укладений Договір оренди землі був прийнятий сторонами до виконання і продовжує діяти в період розгляду справи судом, оскільки строк його дії не закінчився.

Пунктом 9 зазначених Договорів оренди передбачено форму та розмір орендної плати, а саме: грошова форма у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Згідно пункту 11 укладеного Договору було передбачено, що орендна плата вноситься щорічно грошима до 30 грудня поточного року.

Пунктом 29 Договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, а орендодавець має право на своєчасне отримання такої плати (п.26 Договору).

Згідно положень ст. ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі (в редакції на дату укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Суд вважає, що відповідач за умовами укладеного Договору зобов`язався виплачувати орендодавцю грошову форму орендної плати, оскільки саме такі умови в частині способу її виплати були визначені сторонами при укладенні договору та протягом строку дії договору за взаємною згодою сторін не змінювались.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наданих доказів судом з`ясовано, що позивач не отримала від відповідача оренду плату в грошовій формі за 2017-2018 роки.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, достовірно знаючи про розгляд справи судом, не надав належних та допустимих доказів на спростування посилань ОСОБА_1 щодо невиплати орендної плати за 2017-2018 роки, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Тому суд приходить до висновку про те, що відповідач в порушення укладеного Договору оренди землі систематично не виконував свої обов`язки щодо нарахування та виплати орендної плати за 2017-2018 роки у визначених Договором оренди розмірі та строки.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами і застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виплата орендарем орендної плати за договором є основним обов`язком відповідача, невиконання якого суд вважає є істотним порушенням умов договору, оскільки орендна плата для орендодавця є його стабільним джерелом доходу і при передачі землі в оренду орендодавець розраховує на її виплату.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини є в силу положень Закону України Про оренду землі підставами для розірвання Договору оренди земельних ділянок, укладеного між сторонами і вказані Договір підлягає розірванню.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду щодо підстав для задоволення позову в частині розірвання спірного Договору оренди з підстав систематичного невиконання орендарем своїх обов`язків щодо виплати орендної плати, відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 червня 2019 року по справі № 383/708/16-ц.

Вирішуючи позовні вимоги в частині припинення права оренди ОСОБА_2 на земельні ділянки та в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки відповідно до положень ЗК України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , виникнення права оренди на підставі укладеного договору залежить від державної реєстрації такого права, та з урахуванням існування підстав для розірвання спірного договору, суд вважає, що вимоги про скасування державної реєстрації права оренди за спірними Договором оренди землі, а також вимоги про припинення права оренди є похідними від вимоги про розірвання Договору оренди.

У зв`язку з існуванням правових підстав для розірвання Договору оренди, суд вважає, що похідні позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 279, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 10 листопада 2016 року відділом державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області.

Скасувати рішення Державного реєстратора Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області Заєць Т. М. від 10 листопада 2016 року про реєстрацію іншого речового права про оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8957 га., що розташована на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області під кадастровим номером 1423381500:08:000:0552 та скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 17495728 від 10 листопада 2016 року про право ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8957 га, що розташована на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області під кадастровим номером 1423381500:08:000:0552.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 21.07.20 року