Рішення

від 20.08.2020 по справі 904/1455/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1455/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА", м. Дніпро

Відповідача -2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 31 429,89 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА" та Відповідача -2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 31 429,89 грн.

Позовні вимоги до Відповідача-1 обґрунтовані неналежним виконанням умов кредитного договору № б/н від 04.01.2019, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Позовні вимоги до Відповідача-2 обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поруки № POR1546526402242 від 04.01.2019, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" 16.03.2020 надано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Дніпропетровській області, Головного управління ДМС у Дніпропетровській області та ВАДР управління паспортної роботи громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС у Дніпропетровській області, щодо доступу до персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку стосовно Відповідача-2 ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.06.2020 до суду надійшла відповідь на запит.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи справи документами.

Відповідачі - 1 та -2 своїм правом на подачу відзиву на позов не скористалися, про наявність справи у суді повідомлений належним чином. Ухвали суду, направлені на адресі відповідачів -1 та -2, повернулись на адресу суду з відмітками поштової установи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідачі-1 та -2 не були позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

Крім того, судом здійснено оголошення про наявність справи у суді на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 50).

Таким чином, суд вважає, що відповідачі -1 та -2 про наявність справи у суді повідомлений належним чином.

Відповідачі -1 та -2 правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористалися.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання кредитного договору та договору поруки, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень.

04.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА" (клієнт - відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - заява) (а.с. 18-19). Відповідно до заяви відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умов), які розміщені на сайті ПриватБанку http://pb.ua.

У відповідності до п. 1 заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" встановлені істотні умови кредитного договору:

1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобовязання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2. Розмір кредиту: 100 000 (сто тисяч) гривень.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів

1.4. Проценти (комісія) за користування кредиту: 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в якому було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі клієнту, до календарного числа; місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі "Приват24 для бізнесу".

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойки в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

1.7. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі інтернет відомості про його бізнес-проєкт, за яким Банк надає кредит.

1.8. В разі участі Клієнта у програмах відшкодування частини кредиту за рахунок державного та/або міського бюджетів Клієнта дає Банку дозвіл на розкриття банківської таємниці та будь-якої іншої інформації з обмеженим доступом, в тому числі персональних даних, розпоряднику коштів, який здійснює таке відшкодування, з метою здійснення контролю за цільовим використанням кредитних коштів.

1.9. Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Рареrltss" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

1.10. Кредитний договір вважається укладеним, якщо Клієнт підписав цю Заявку протягом 10 днів з дати направлення Заяви Клієнту в системі "Приват 24 для бізнесу" або у сервісі "Рареrltss". Якщо Клієнт підписав Заявку пізніше цього терміну, вона втрачає дію і укладення договору можливе тільки після подачі нової заяви на отримання кредиту та нового прийняття рішення Банком щодо можливості кредитування Клієнта.

Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача - 1, відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином 04.01.2019 між відповідачем-1 та позивачем укладено кредитний договір № Б/Н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

04.01.2019 на підставі укладеного договору, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100 000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 31).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Пунктом 3.2.8.3.1.3. Умов передбачено, що клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

За користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.). При порушенні клієнтом будь - якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п 3.2.8.3.1., клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.2. та п. 3.2.8.3.3. Умов).

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.2.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. (п. 3.2.8.9.1.).

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1.).

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з моменту видачі коштів.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в якому було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі клієнту, до календарного числа; місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (пункт 1.5. Заяви).

Згідно з п. 1.6. Заяви у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойки в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач стверджує, що відповідач-1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін і не сплатив борг по відсотках за користування кредитом та борг по відсоткам у вигляді щомісячної комісії. У зв`язку із чим станом на 03.02.2020 у відповідача-1 виникла заборгованість у розмірі 31 429,89 грн., з яких: 25 000,03 грн. - заборгованість за кредитом, 1 022,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 061,81 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 345,82 грн. - заборгованість з пені.

В зв`язку з наявністю заборгованості за кредитом, 27.12.2019 позивач направив на адресу відповідача - 1 повідомлення від 27.12.2019 №J14DRKUB0UQF9 (а.с.33), в якому просив сплатити заборгованість за кредитом. Копія повідомлення була направлена на адресу відповідача-1. Відповідач - 1 на вимогу позивача не відреагував, заборгованість не сплатив.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений між позивачем та відповідачем-1 договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з підписаної відповідачем-1 анкети-приєднання, умов та правил надання банківських послуг строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.

За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

04.01.2019 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповдіач-2) укладено договір поруки № POR1546526402242 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА" за угодами-приєднаннями до:

1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, що належить йому на праві власності (п.1.2 договору поруки).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, порука припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Крім того, у п. 1.1.1. договору поруки зазначено, що якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Таким чином, відповідач-2 погодився (без підписання додаткових узгоджень) на збільшення обсягу відповідальності поручителя у випадку збільшення зобов`язань боржника за Угодою 1.

Оскільки поручитель поручився за зобов`язаннями боржника у повному обсязі, позивач набув право вимоги до поручителя як відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов).

Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованість за кредитом становить 31 429,89 грн., з яких: 25 000,03 грн. - заборгованість за кредитом, 1 022,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 061,81 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 345,82 грн. - заборгованість з пені.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за кредитом; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії перед сторонами не надано.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 на користь позивача 31 429,89 грн., з яких: 25 000,03 грн. - заборгованість за кредитом, 1 022,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 061,81 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 345,82 грн. - заборгованість з пені.

Також позивач просить стягнути пеню у розмірі 1 345,82 грн.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3 2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань за договором в сумі 1 243,83 грн., суд вважає його правильним, а позовну вимогу про стягнення пені - такою, що підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача в розмірі 1 051,00 грн., з відповідача-2 на користь позивача в розмірі 1 051,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА", Відповідача -2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 31 429,89 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Каштанова, б. 7, код ЄДРПОУ 40847646) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 25 000,03 грн. - заборгованості за кредитом, 1 022,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 061,81 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 345,82 грн. - заборгованість з пені, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 25 000,03 грн. - заборгованості за кредитом, 1 022,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 061,81 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 345,82 грн. - заборгованість з пені, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛТЕРРА" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Каштанова, б. 7, код ЄДРПОУ 40847646) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 051,00 грн. , про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 051,00 грн. , про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2020

Суддя Н.Г. Назаренко