Рішення

від 17.08.2020 по справі 908/1328/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/64/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 справа № 908/1328/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1328/20

за позовом комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця" (69063, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2)

про стягнення 31315,05 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця" 31315,05 грн., які складаються з 29466,18 грн. заборгованості за безоблікове водокористування, 642,82 грн. пені, 705,13 грн. 3% річних та 500,92 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 справу № 908/1328/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 02.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1328/20, справі присвоєно номер провадження 18/64/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 02.07.2020.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі сплинуло 03.08.2020.

Суд зазначає, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського та Господарського процесуального кодексів України. Зокрема, пунктом 3 частини 11 Розділу I закону внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України:

3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 внесені зміни у постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19)", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою на території України продовжено карантин до 24.04.2020 через спалах у світі коронавірусу. На засіданнях КМУ строки загальнонаціонального карантину продовжувались до 11 травня, до 22 травня, до 22 червня, до 31 липня та до 31 серпня 2020 року.

Приймаючи до уваги наведене, судом продовжено процесуальні строки в межах строку дії карантину для надання можливості реалізації процесуальних прав учасникам справи.

Згідно п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Закону №731-ІХ звернень щодо необхідності реалізації таких прав від учасників справи не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між сторонами існують господарські правовідносини, які регулюються умовами договору № 10930/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 20.10.2016 та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затв. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008. Пунктом 15.2 Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (№ 190) встановлено, що споживачі зобов`язані стежити за цілісністю встановлених пломб. Представниками позивача 01.07.2019, в присутності відповідальної особи відповідача головного інженера ОСОБА_1 , здійснено технічне обстеження водопровідних та каналізаційних мереж відповідача по майданчику за адресою м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 1. За результатами перевірки 01.07.2019 складено акт технічного обстеження водопроводу № 262/81-ИКВ, яким зафіксовано, що при перевірці раніше накладених КП Водоканал пломб виявлено, що на засобі обліку пломба Держповірителя зірвана, що є порушенням п. 5.18 Правил № 190 та п. 3.2.2 договору. На підставі акту технічного обстеження водопроводу № 262/14-ИКВ від 01.07.2019, враховуючи положення пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190, позивачем складено акт №10930 від 01.07.2019. Відповідно до цього акту здійснено розрахунок безоблікового водокористування, загальна сума якого склала 44066,18 грн. Всупереч умовам договору, відповідач оплату акта-рахунку в повному обсязі не здійснив, заборгованість складає 29466,18 грн. За невиконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Посилаючись на ст.ст. 526, 530, 629, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правила користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 № 190, позивач просив позов задовольнити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 09.06.2020 та повноважному представнику відповідача 11.06.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 02.06.2020 у справі № 908/1328/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання ухвали суду, але не пізніше 25.06.2020. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством Водоканал (Водоканалом, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця" (Споживачем, відповідачем у справі) 20.10.2016 укладено договір № 10930/1 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Водоканал зобов`язався забезпечити Споживачу водопостачання на господарсько-побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по наступним майданчикам: через мережі централізованого водопостачанням та водовідведення - вул. Хакаська, буд. 1 (станція технічного обслуговування та виробничі приміщення).

При цьому сторони погодили, що керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-111, "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, діючими "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затв. наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190, далі за текстом цього Договору "Правила користування...", "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" затв. наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, далі за текстом цього Договору "Правила приймання ...", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів" зареєстрованою Міністерством юстиції України 26.04.2002 №402/6690 (далі за текстом цього Договору "Інструкція..."), "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя" (затв. рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003, далі за текстом цього Договору "Правила приймання... м. Запоріжжя"), ДСанПіН 2.2.4-171 "Гігієнічні вимоги до види питної, призначеної для споживання людиною", ДБН України 360-92, ДБН України В.2.5-64:2012, ДБН України В.2.5-74:2013 "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України", затв. Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (зі змінами) (далі за текстом даного договору "Правилами експлуатації…").

Відповідно до розділу 2 Договору він укладається з 20.10.2016 по 31.12.2017.

Додатковими угодами від 29.12.2017, від 29.12.2018, від 29.10.2019 термін дії договору продовжувався, остаточно - до 31.12.2020.

Згідно підпункту 3.1.1 п. 3.1 Договору Водоканал зобов`язався забезпечити Споживачу подачу питної води з напором в точці підключення вводу Споживача до мереж Водоканалу не менше 10 метрів водного стовпця і якістю у відповідності з ДСанПіН 2.2.4-171.10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною в точці підключення вводу Споживача до мереж Водоканалу згідно схеми мереж водопостачання та водовідведення, а також приймання стоків у кількості, вказаній в даному договорі, із забрудненням, не перевищуючим допустимі концентрації.

Підпунктами 3.2.1, 3.2.4 п. 3.2 Договору передбачені обов`язки споживача, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього договору. Для забезпечення постійного обліку води Споживач повинен мати резервні технічно придатні, держперевірені облікові прилади.

Пунктом 3.2.10 договору передбачено, що відповідальними особами (особами що їх заміщають) Споживача за водопостачання та водовідведення, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах Споживача, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів питної та гарячої води, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд Споживача, підписання усіх видів актів, виконання приписів представників Водоканалу, Споживач призначає Белєва Валерія Володимировича та Сонькіна Олександра Марковича.

Умовами п. 5.1 Договору встановлено, основним документом на оплату є акт-рахунок. Акт за водопостачання та водовідведення виписуються Споживачу на підставі показів засобів обліку холодної води та на підставі Звіту по обсягам гарячої води, який надається Споживачем представнику Водоканалу за формою, визначеною у додатку. Акт за водопостачання та водовідведення виписується представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення 18-21 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті та Звіті, Споживачу виписується акт-рахунок. На протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта-рахунку Соживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Споживач відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому договорі нормативними документами.

Відповідно до п. 2.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя , затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.2003 № 167 (далі - Правила № 167) Водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д. і складати акти за результатами цих обстежень. При виявленні представником Водоканалу порушень Підприємством вимог Правил та Договору у акті встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється підписами представників Водоканалу і обстежуваного абонента. Якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу і в акті робиться відповідний запис про таку відмову (з вказівкою П.І.Б. і посади представника, що відмовився від; підпису). Оформлений таким чином акт є обов`язковим для виконання у вказані у ньому терміни, а також є підставою для вжиття відповідних заходів.

Представниками Водоканалу 01.07.2019 в присутності відповідальної особи Споживача - головного інженера Белєва Валерія Володимировича проведено технічне обстеження водопровідних та каналізаційних мереж відповідача по майданчику за адресою - м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 1, за результатами якого складений відповідний акт.

Актом технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 262/1-ИКВ від 01.07.2019, зокрема встановлено, що при перевірці раніше накладених КП Водоканал пломб виявлено, що на засобі обліку пломба Держповірителя, яка запобігає втручанню в розрахунковий механізм зірвана, що є порушенням п. 5.18 Правил № 190 та п. 3.2.2 договору. Враховуючи положення пунктів 3.4, 3.14 Правил № 190, позивачем здійснено розрахунок об`єму безоблікового водокористування, загальний розмір якого склав 2821,416 куб. м. Акт підписаний двома представниками позивача та відповідальною особою відповідача.

На підставі акту технічного обстеження водопроводу № 262/1-ИКВ від 01.07.2019 КП Водоканал виписано Акт-рахунок № 10930 від 01.07.2019, згідно з яким відповідачу нараховано за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 19.06.2019 по 01.07.2019 суму 44066,18 грн. в т.ч. ПДВ.

Заборгованість за актом-рахунком відповідачем сплачено частково в сумі 14600,00 грн., залишок складає 29466,18 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлового-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначаються "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (надалі - Правила).

Вказані Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункти 3.3., 3.4. Правил № 190).

Відповідно до пункту 4.1. Правил № 190 для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об`єкта будівництва. Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.

Відповідно до п. 5.13 Правил № 190 Споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

Пунктом 3.2.1 Договору визначено, що Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 договору.

За визначенням п. 3.2.5 Договору, при порушенні Споживачем "Правил користування..." (пункти 4.3, 5.18, 7.6 та інші) витрати води і об`єм стічних вод визначаються розрахунковим шляхом у відповідності до пунктів 3.3 та 3.4 "Правил користування...".

Згідно з п. 5.18 Правил № 190 Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування; знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника; у разі самовільних дій споживач сплачує витрати води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил № 190.

Відтак, за умовами п. 5.18 Правил № 190, саме Споживач (відповідач) відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, оскільки на споживача покладено обов`язок захисту приміщень, де розташовані вузли обліку, не надавати доступу стороннім особам до засобів обліку.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2019 представниками позивача під час технічного обстеження водопровідних та каналізаційних мереж відповідача виявлено порушення, передбачене п. 5.18 Правил користування № 190, про що представниками Водоканалу в присутності представника відповідача складено Акт технічного обстеження № 262/1-ИКВ від 01.07.2019, яким встановлено, що при перевірці раніше накладених КП Водоканал пломб виявлено, що на засобі обліку пломба Держповірителя, яка запобігає втручанню в розрахунковий механізм, зірвана.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав передбаченого п. 15.18 Правил обов`язку, а саме: не забезпечив цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, належним доказом чого є Акт технічного обстеження № 262/1-ИКВ від 01.07.2019, що передбачає відповідальність споживача відповідно до п.п. 3.3, 3.4 Правил.

Так, згідно із п. 3.3 Правил користування у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

При цьому пунктом 3.4. Правил користування визначено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Матеріали справи свідчать, що представниками КП "Водоканал" в акті технічного обстеження № 262/1-ИКВ від 01.07.2019 визначено період безоблікового водокористування відповідачем - з 19.06.2019 (з наступного дня з часу останнього обстеження контролера КП Водоканал ) по 01.07.2019 (дата виявлення порушення), включно.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку витрат води за період з 19.06.2019 по 01.07.2019, судом встановлено, що такий розрахунок є правильним, а плата за безоблікове водокористування становить 44066,18 грн. з ПДВ, з яких сплачено 7300,00 грн. - 03.09.2019 та 7300,00 грн. - 07.10.2019.

Отже, залишивши частково несплаченим виставлений позивачем акт-рахунок № 10930 за період з 19.06.2019 по 01.07.2019 в сумі 29466,18 грн. відповідач порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства.

За умовами п. 5.2.1 Договору, по водоспоживанню, нарахованому у відповідності з п.п.3.3, 3.4 "Правил користування..." та ін., Споживач на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в банк протягом 3 банківських днів з дня складання актів. Оскільки Акт було складено 01.07.2019, то з врахуванням спливу трьох банківських днів термін порушення грошового зобов`язання настав з 05.07.2019.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов`язання, та факт встановлених перевіркою порушень позивачем доведений та документально підтверджений.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення 29466,18 грн. підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 642,82 грн. пені, 705,13 грн. 3% річних та 500,92 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позивачем вимога про стягнення 642,82 грн. пені заявлена за період з 05.07.2019 по 31.12.2019 на підставі п. 6.2. Договору, відповідно до якого, у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п.п. 5.1, 5.2 Договору, Споживач зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій" від 20.05.1999 №686-ХIV.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період з 05.07.2019 по 31.12.2019, з урахуванням часткових оплат, суд визнав його правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленій сумі 642,82 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 05.07.2019 по 13.03.2020 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд визнав його правильним, тому вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом у визначеній позивачем сумі 705,13 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в якому зазначено, що при застосуванні індексу інфляції потрібно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2019 року по лютий 2020 року за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , враховуючи період нарахування: серпень 2019 року - лютий 2020 року, суд встановив, що сума інфляційних втрат складає 502,38 грн., разом з тим, за відсутності можливості у суду виходу за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється судом у визначеній позивачем сумі 500,92 грн.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний комплекс "Фортеця" (69063, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код 37300750) на користь комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, ідентифікаційний код 03327121) 29466,18 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість грн. 18 коп.) заборгованості за безоблікове водокористування, 642,82 грн. (шістсот сорок дві грн. 82 коп.) пені, 705,13 грн. (сімсот п`ять грн. 13 коп.) 3% річних, 500,92 грн. (п`ятсот грн. 92 коп.) інфляційних втрат та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.08.2020.

Суддя В.В. Левкут