Рішення

від 06.08.2020 по справі 911/19/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/19/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 33-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЗУ-УА" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 3)

про розірвання договору генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж № 003/100 від 28.10.2015 р., а також стягнення 300000,00 грн. попередньої оплати згідно вказаного договору.

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Нікулінко А.С. (довіреність № 58 від 08.11.2019 р., свідоцтво адвоката № 5100 від 25.07.2018 р.);

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" (далі - ТОВ "Управління капітального будівництва", позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЗУ-УА" (далі - ТОВ "АРЗУ-УА", відповідач) про розірвання договору генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж № 003/100 від 28.10.2015 р., а також стягнення 300000,00 грн. попередньої оплати згідно вказаного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж № 003/100 від 28.10.2015 р., у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати договір № 003/100 від 28.10.2015 р., стягнути з відповідача невикористаний аванс в сумі 300000,00 грн., а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2020 р. підготовче засідання у даній справі було відкладено на 30.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання у даній справі 30.03.2020 р. об 11:00 не відбудеться, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2020 р. було повідомлено учасників процесу, що підготовче судове засідання у справі № 911/19/20 відбудеться 25.05.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 09.07.2020 р.

30.06.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 26.06.2020 р. (вх. № 13175/20 від 30.06.2020 р.), за змістом якого позивач просить суд провести підготовче засідання, призначене у даній справі на 09.07.2020 р., без участі свого представника. Окрім того, ТОВ "Управління капітального будівництва" зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Також 30.06.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 26.06.2020 р. (вх. № 13169/20 від 30.06.2020 р.), за змістом якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2020 р. у справі № 911/21/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справи України "Служба замовника МВС України" про розірвання договору надання послуг з інжинірингу № 10/15/98 від 20.10.2015 р. та стягнення 200000,00 грн. попередньої оплати згідно вказаного договору, оскільки відповідач у вказаній справі та ТОВ "АРЗУ-УА" повинні були виконувати роботи, взаємопов`язані між собою, на одному об`єкті будівництва.

У судове засідання 09.07.2020 р. представники позивача та відповідача не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2020 р.

У судовому засіданні 06.08.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги; представник відповідача не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

У судовому засіданні 06.08.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЗУ-УА" (генпідрядник) було укладено договір № 003/100 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж, за умовами п. 1.1 якого генпідрядник приймає на себе зобов`язання здійснити монтаж електроустановок до електричних мереж (відповідно до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Міністерством юстиції України 08.02.2013 р. № 236/22768), за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Шевченка 1 (об`єкт робіт), і передати його замовнику у встановлені строки, а замовник зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування відповідно до умов даного договору та прийняти готовий об`єкт.

Згідно з п. 2.1 договору сторони дійшли згоди про те, що генпідрядник приступає до виконання робіт після підписання даного договору та отримання авансування робіт (сума авансування зазначається в додатках, які є невід`ємною частиною даного договору).

У відповідності з п. 4.1 договору генпідрядник відповідно до умов цього договору зобов`язується, зокрема, приступити до роботи і завершити їх в строки, зазначені в цьому договорі.

Для виконання обумовлених договором робіт замовник зобов`язується здійснювати оплату вартості робіт відповідно до додаткових угод, які є невід`ємними частинами даного договору (5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що по виконанню зобов`язань за договором замовник та генпідрядник підписують акти виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.1 договору приймання робіт здійснюється у строки, встановлені цим договором.

У відповідності з п. 7.4 договору здача-приймання робіт оформлюється відповідним актом, що підписується повноважними представниками сторін.

Цей договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 11.2 договору).

Також 28.10.2015 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж, відповідно до п. 1 якої, на виконання розділу 2 пункту 2.1 та розділу 5 пункту 5.2 договору, сторони погодили, що попередня оплата вартості робіт за договором, за даною додатковою угодою № 1, становить 300000,00 грн.

Поряд з цим, ТОВ "Управління капітального будівництва" та ТОВ "АРЗУ-УА" було підписано протокол узгодження договірної вартості робіт, згідно з яким сторонами було досягнуто узгодження договірної вартості робіт за договором та додатковою угодою в сумі 300000,00 грн.

На виконання умов договору № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж від 28.10.2015 р. позивач перерахував кошти у розмірі 300000,00 грн. на рахунок відповідача. Проте, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав та не провів роботи з монтажу електроустановок до електричних мереж за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Шевченка, 1.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 16 від 27.02.2018 р., відповідно до якої ТОВ "Управління капітального будівництва" вимагало від ТОВ "АРЗУ-УА" термінового повернення суми попередньої оплати у розмірі 300000,00 грн., яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Окрім того, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 53 від 02.10.2019 р. про повернення попередньої оплати у розмірі 300000,00 грн. та розірвання договору № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж від 28.10.2015 р., відповідно до якого ТОВ "Управління капітального будівництва" вимагало від ТОВ "АРЗУ-УА" термінового повернення суми попередньої оплати у розмірі 300000,00 грн., а також пропонувало прийняти рішення про розірвання договору № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж від 28.10.2015 р.

Відповіді на вказаний лист відповідачем надано не було.

Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що на даний час відповідачем не виконувались жодні роботи за договором, а сума передоплати, здійсненої позивачем, йому не повернута, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд розірвати договір № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж від 28.10.2015 р. та стягнути з відповідача 300000,00 грн. передоплати.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного сторонами даної справи договору, дослідивши права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором підряду.

Згідно з ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У відповідності з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Окрім того, згідно з ч. 4 тієї ж статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.

Як вказує позивач, відповідач своїх зобов`язань за договором взагалі не виконував.

Будь-яких заперечень проти заявлених позивачем вимог чи доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано.

За приписами статей 188 ГК України та 525 ЦК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Враховуючи зазначені вище приписи законодавства, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Водночас, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач свого обов`язку з виконання підрядних робіт, передбачених договором № 003 генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж від 28.10.2015 р., не виконав, що є істотним порушенням договору, і зазначена обставина не спростована відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поряд з цим, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Також положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, з урахуванням зазначеного, після розірвання договору в силу приписів статті 1212 ЦК України позивач набуває право повернути безпідставно набуте відповідачем майно, а саме - грошові кошти, які останній утримує у себе без правової підстави.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020 р. у справі № 910/13271/18.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, у відповідача відсутні правові підстави для утримання перерахованого позивачем авансу в сумі 300000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір генерального підряду на монтаж електроустановок до електричних мереж № 003/100 від 28.10.2015 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЗУ-УА".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЗУ-УА" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 3, код 39758265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління капітального будівництва" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 33-А, код 33661417) 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 6421 (шість тисяч чотириста двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.08.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна