Рішення

від 14.08.2020 по справі 917/702/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020 Справа № 917/702/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства Віктор , код ЄДРПОУ 30053491, розташ. за адресою: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Піщана, 39

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Агро'', розташ. за адресою: 36008, м. Полтава, вул. Комарова 7, код ЄДРПОУ 39875256

про стягнення заборгованості

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Віктор звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Агро'' про стягнення боргу по договору поставки (укладений у спрощений спосіб, без укладання письмового договору, підтверджується видатковими накладними №36 від 18.06.2019 та №39 від 21.06.2019), у тому числі: сума основного боргу у розмірі 15 199 грн. 97 коп., сума нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 207,39 грн., а також сума нарахованих інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 90,85 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов"язання по оплаті отриманого за видатковими накладними №36 від 18.06.2019 та №39 від 21.06.2019 товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Ухвала суду від 04.05.2020, яка направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду 20.05.2020 із поштовою відміткою "Інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення. Адресат відсутній".

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "Інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення. Адресат відсутній", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України №731-ІХ від 18.06.2020, сплив 06.08.2020 року, із закінченням 20 денного строку на продовження процесуальних строків.

Станом на 14.08.2020 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

18 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Баварія Агро , надалі Відповідач, та Фермерським господарством Віктор , надалі Позивач, був укладений договір поставки у спрощений спосіб, на виконання якого Відповідачем на адресу Позивача були поставлені запасні частини (втулка - 8 шт, стопорне кільце - 8 шт., сальник - 8 шт.) на оприскувач марки Hagie STS 10 .

Вказане підтверджується відповідними видатковими накладними №36 від 18.06.2019 та №39 від 21.06.2019.

Позивач вказує, що відповідачем був виставлений рахунок на оплату №71 від 18.06.2019 на загальну суму 21 911 грн.90 коп., а Позивачем поставлений товар був прийнятий, після чого була здійснена оплата поставленого товару, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №355 від 18.06.2019.

За твердженням позивача, після придбання товару ФГ Віктор було встановлено, що частина поставленого товару, а саме втулки у кількості 8 одиниць вартістю 15 199 грн. 97 коп, є неналежного асортименту, оскільки не відповідають заявленим розмірам - замість необхідних Позивачу втулок, зовнішній діаметр яких дорівнює 123 мм., внутрішній діаметр - 104,5 мм., а висота 148 мм.. Відповідачем були поставлені втулки, в яких зовнішній діаметр складав 125 мм., внутрішній діаметр - 107 мм., а висота - 146 мм.

Як зазначає позивач, сторони угоди домовилися про повернення Позивачем на адресу Відповідача втулок у кількості 8 одиниць вартістю 15 199 грн. 97 коп., після чого 31 жовтня 2019 року зазначений товар був повернутий Відповідачу, на підставі чого Позивачем була видана накладна про повернення товару постачальнику за №3 від 31.10.2019, а також на ім`я керівника ТОВ Баварія Агро був направлений лист № 47 від 31.10.2019 про повернення ФГ Віктор грошових коштів у розмірі 15 199 грн. 97 коп.

Позивач стверджує, що після повернення Відповідачу зазначеного товару неналежного асортименту, останній протягом тривалого часу не повертав Позивачу сплачену за товар грошову суму у розмірі 15 199 грн. 97 коп. У зв`язку з чим 25.02.2020 ФГ Віктор на адресу ТОВ Баварія Агро було направлено претензію з вимогою погашення заборгованості.

За даними позивача, Відповідач у зв`язку з неповерненням суми грошових коштів, сплачених Позивачем за поставку товару неналежного асортименту, має заборгованість перед Позивачем у розмірі 15 199 грн. 97 коп., яку Відповідач відмовляється сплатити добровільно.

З огляду на те, що відповідач кошти не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 15 199 грн. 97 коп., суму нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 207,39 грн., а також суму нарахованих інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 90,85 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України). Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо розрахунку видаткової накладної на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

При цьому, частиною 1 статті 672 ЦК України встановлено, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, між 18 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Баварія Агро , надалі Відповідач, та Фермерським господарством Віктор , надалі Позивач, був укладений договір поставки у спрощений спосіб, на виконання якого Відповідачем на адресу Позивача були поставлені запасні частини (втулка - 8 шт, стопорне кільце - 8 шт., сальник - 8 шт.) на оприскувач марки Hagie STS 10 . Вказане підтверджується відповідними видатковими накладними №36 від 18.06.2019 та №39 від 21.06.2019.

Позивачем поставлений товар був прийнятий, та на підставі рахунку на оплату №71 від 18.06.2019 на загальну суму 21 911 грн.90 коп., була здійснена оплата поставленого товару, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №355 від 18.06.2019.

31 жовтня 2019 року частина товару була повернута Відповідачу, на підставі чого Позивачем була видана накладна про повернення товару постачальнику за №3 від 31.10.2019, а також на ім`я керівника ТОВ Баварія Агро був направлений лист № 47 від 31.10.2019 про повернення ФГ Віктор грошових коштів у розмірі 15 199 грн. 97 коп.

25.02.2020 ФГ Віктор на адресу ТОВ Баварія Агро було направлено претензію з вимогою погашення заборгованості.

Твердження позивача про те, що, Відповідач у зв`язку з неповерненням суми грошових коштів, сплачених Позивачем за поставку товару неналежного асортименту, має заборгованість перед Позивачем у розмірі 15 199 грн. 97 коп., відповідач не спростував.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 15 199 грн. 97 коп. матеріали справи не містять.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 15 199 грн. 97 коп.

За приписами п.3 ч.І ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем повернення позивачу грошових коштів у розмірі 15 199 грн. 97 коп. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні та річні за загальний період прострочення з 08.11.2019 по 24.04.2020.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розраховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 207,39 грн., а також суми нарахованих інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 90,85 грн. є обґрунтованими.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15 199 грн. 97 коп., суми нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 207,39 грн., а також суми нарахованих інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 90,85 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 2102,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.

За приписами п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду з позовом надано орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому останнім було заявлено 4 800,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат береться до уваги: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також при визначенні суми таких витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем було надано до суду відповідний договір про надання правової допомоги №03-03/20 від 30.03.2020, Акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 01.04.2020, рахунок-фактуру №8 від 02.04.2020 та платіжне доручення про сплату адвокатського гонорару № 989 від 13.04.2020 р.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку позивачем належними доказами підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі - 4 800,00грн., які останній заявляє до стягнення з відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що жодних заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ст.126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача за первісним позовом не надійшло.

За таких обставин, суд покладає судові витрати на професійну правничу допомогу на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Агро (розташ. за адресою: 36008, м. Полтава, вул. Комарова 7, код ЄДРПОУ 39875256) на користь Фермерського господарства Віктор (код ЄДРПОУ 30053491, розташ. за адресою: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Піщана, 39) суму основного боргу у розмірі 15 199 грн. 97 коп., суму нарахованих трьох процентів річних у розмірі 207,39 грн., суму нарахованих інфляційних збитків у розмірі 90,85 грн., 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору, 4 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Киричук О.А.