Постанова

від 19.08.2020 по справі 910/7520/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7520/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Берднік І.С., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - Єрмоленко О.О.,

відповідача - Сторожук В.А.,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Рикова В.В.,

на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дека НК ,

про прийняття додаткової постанови у справі № 910/7520/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дека НК ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Центр організації дорожнього руху ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

про розірвання договору оренди та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Верховного Суду від 05.08.2020 закрито касаційне провадження у справі № 910/7520/19 за касаційною скаргою ТОВ Дека НК з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Касаційну скаргу ТОВ Дека НК , подану з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі за № 910/7520/19 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 залишено без змін.

При прийнятті судом касаційної інстанції постанови розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

10.08.2020 ТОВ Дека НК подало до Верховного Суду заяву, в якій просило прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ Амадеус Ко на користь ТОВ Дека НК витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/7520/19 у сумі 50 700, 00 грн. На підтвердження понесених витрат надало відповідні докази.

18.08.2020 ТОВ Амадеус Ко звернулося до суду касаційної інстанції із запереченнями на заяву ТОВ Дека НК про прийняття додаткового рішення у справі, в якій посилалось на те, що відповідачем згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України не надано жодних заяв до закінчення судових дебатів у справі про намір подати докази на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення судового рішення, що підтверджується протоколом та технічним записом судового засідання, яке відбулося 05.08.2020. З урахуваннням вказаного, просить відмовити ТОВ Дека НК у задоволенні заяви.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Поряд з цим, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (ст. 218, ч. 7 ст. 270 ГПК України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом ст. 301 ГПК України, не передбачає проведення судових дебатів.

Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.

Оскільки відповідач у касаційній скарзі згідно з вимогами ст. 124 ГПК України навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 50 000, 00 грн (вимогами чинного законодавства - ГПК України не встановлено форми до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу) та впродовж п`яти днів після прийняття Верховним Судом постанови у справі № 910/7520/19 надав докази на підтвердження понесення цих витрат, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, то Верховний Суд не вбачає підстав для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції з підстав недотримання відповідачем ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Також 18.08.2020 позивачем до Верховного Суду було подано клопотання, в якому останній просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання обгрунтоване тим, що заявлена відповідачем сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 700, 00 грн не є співрозмірною із складністю справи, кількістю судових засідань, що відбулись у межах цієї справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом витраченим на виконання робіт та ціною позову (предметом спору у справі є немайнова вимога).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви ТОВ Дека НК , додані до неї документи, врахувавши заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково з таких підстав.

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об?'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 50 700, 00 грн ТОВ Дека НК надало такі документи: договір про надання правової допомоги № 35, укладений 24.06.2019 між Адвокатським бюро Титикало та Партнери (адвокатське бюро) і ТОВ Дека НК (клієнт), за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати правову допомогу, представляти інтереси клієнта в господарській справі № 910/7520/19 в усіх судах загальної юрисдикції, правоохоронних органах та інших органах державної влади і місцевого самоврядування підприємствах, установах та органгізаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування (а.с. 3-4, т. 6); протокол узгодження гонорару (договірної ціни (а.с. 5, т. 6); акт приймання - передачі наданих послуг від 06.08.2020, яким підтверджуються надання Адвокатським бюро Титикало та Партнери ТОВ Дека НК послуг на загальну суму 50 700, 00 грн (3 900, 00 грн - вартість гонорару за одну годину участі адвоката у судовому засіданні та підготовки документів * 13 год - підготовка касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 910/7520/19 (на що витрачено 10 год.), підготовка клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції від 18.06.2020 у справі № 910/7520/19 із додатками (фотокопіями ресторану, платіжними дорученнями (2 год.), представлення інтересів у судовому засіданні у справі № 910/7520/19 (1 год.); звіт про надання послуг від 06.08.2020 до договору № 35 від 24.06.2019; платіжне доручення № 6 від 07.08.2020, за яким ТОВ Дека НК сплатило на користь Адвокатського бюро Титикало та Партнери 50 700, 00 грн (оплата за юридичні послуги згідно з акту приймання - передачі наданих послуг від 06.08.2020).

Дослідивши надані відповідачем докази, якими підтверджується понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, врахувавши фактичний об`єм наданих адвокатом відповідачу послуг у суді касаційної інстанції та затрачений ним час (зокрема, касаційна скарга містила доводи, які відповідач наводив у заявах, які подавав до суду першої та апеляційної інстанції, не містила нової позиції щодо суті спору, а тому необгрунтованими є посилання про її підготовку протягом 10 год; судове засідання у Касаційному господарському суді тривало менше 1 години, а розрахунок витрат на професійну правничу допомогу - представлення інтересів у судовому засіданні, здійснювався адвокатом виходячи саме із затраченого часу тривалістю 1 година, що не відповідає критерію реальності таких витрат), а також клопотання іншої сторони про зменшення витрат, в якому позивач вказав, що заявлена сума цих витрат у розмірі 50 700, 00 грн є завищеною, неспівмірною із складністю справи, витраченим часом, Верховний Суд, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з ТОВ Амадеус Ко на користь ТОВ Дека НК 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дека НК про прийняття додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко (04070, м. Київ, Паркова дорога, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 37270900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дека НК (01021, м. Київ, Паркова дорога, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 40168752) 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції .

Доручити Господарського суду м. Києва видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Берднік

О. Кролевець