Ухвала

від 20.08.2020 по справі 283/1485/20

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1485/20

Провадження №1-кс/283/646/2020

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,

слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12020060080000334 від 08.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

До Малинського районного суду 20 серпня 2020 року надійшло клопотання по матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 червня 2020 року близько 01 год. 10 хв. ОСОБА_5 у м. Малині Житомирської області на пл. Соборна, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_7 , всупереч його волі та без дозволу останнього, шляхом вільного доступу та запуску двигуна за допомогою ключа, що знаходився в ньому, незаконно заволодів автомобілем марки «Ford» модель «Focus С307»номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , заподіявши потерпілому майнової шкоди на суму 153289,10 грн.

В подальшому, керуючи викраденим транспортним засобом, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , підозрюваний в м. Малині Житомирської області по вул. Грушевського скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi» модель «Outlander» з державним номерним знаком № НОМЕР_4 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 10.07.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.07.2020 року, висновком експерта, протоколом допиту підозрюваного, протоколом слідчого експерименту.

В судовому засіданні під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу прокурор підтримав клопотання слідчого СВ про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, вважає що відсутні підстави для обрання даного запобіжного засобу.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, думку підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжнимзаходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Разом з тим, згідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (inabstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.

Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Доказів наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, слідчому судді не булонадано і висновки слідчого про наявність зазначених ризиків суд вважає хибними.

Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , працює начальником транспортного відділу в ТОВ «Транспортна компанія «Універсал», є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, що вказує на наявність сталих соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Матеріали кримінального провадження не містять об`єктивних даних про ухилення підозрюваного від явки до органу досудового розслідування. З моменту повідомлення йому про підозру 30 липня 2020 року минув майже місяць, однак слідчий в судовому засіданні не навела переконливих доказів існування ризиків, які б виправдовували тимчасове позбавлення волі підозрюваного.

Невизнання підозрюваним своєї винуватості в інкримінованому йому злочині, не є підставою для обрання даного запобіжного заходу.

Слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.179,376 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити за безпідставністю.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_2 , громадянину України, одруженому, не судимому- запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк з 20 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

Прибувати до слідчого СВ Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ОСОБА_4 чи іншого слідчого в провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою; не відлучатися з м. Малина без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

У разі невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого СВ Малинського відділення поліції ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя