Рішення

від 18.08.2020 по справі 227/4980/19

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.08.2020 227/4980/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Михайловської Т.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Макєєва О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макєєв Олександр Володимирович, до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю, співвідповідач - Шахівська сільська рада (ЄУНСС №227/4980/19), -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2019 року адвокат Макєєв О.В, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Золотоколодязької сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивач ОСОБА_1 , яка є приватним підприємцем з правом роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, з 2007 року в с. Грузьке Добропільського району Донецької області використовує вказане нежитлове приміщення, яке остання самостійно зайняла як безхазяйне, зробивши там косметичний ремонт, та використовувала як склад, а в подальшому - як приміщення магазину, де позивач і здійснює свою підприємницьку діяльність. Представник позивача зазначає, що відомостей про власника вказаного приміщення у Золотоколодязької сільської ради, на території якої розташоване приміщення, немає, на балансі у Добропільської райдержадміністрації та Добропільської районної ради воно також не перебуває. Як зазначається у позові, добросовісність володіння приміщенням понад 10 років підтверджується тим, що ОСОБА_1 у вказаному приміщенні відкрила магазин, на вказаний магазин позивачем було оформлено всі необхідні дозвільні документи, працевлаштовано продавця, органами ГУ ДФС саме за вказаною адресою проводилися всі перевірки, у зв`язку з чим представник позивача просить в якому просить визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. В строк, встановлений судом, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2020 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Шахівську сільську раду в якості співвідповідача у цивільній справі, якому надано строк для подання відзиву на позовну заяву. В строк, встановлений судом, співвідповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримувала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Суду повідомила, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , нікому не належить, з 2007 року позивач займається підприємницькою діяльністю, а саме здійсненням роздрібної торгівлі. До 2011 року у позивача не було ліцензії на здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. З 2007 року в магазині, який розташований за вказаною адресою, працюють продавці, на підтвердження чого позивачем було надано відповідні документи з Добропільського міського центру зайнятості.

Представник позивача - адвокат Макєєв О.В. в судових засіданнях також підтримував заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Допитана в судовому засіданні 05.08.2020 року в якості свідка ОСОБА_3 суду повідомила, що вона проживала і працювала в с. Грузьке близько 30 років. Приміщення складу по АДРЕСА_1 було збудовано ще до війни, ніхто ніколи за ним не доглядав. Позивач ОСОБА_1 почала доглядати за цим приміщенням, згодом відкрила там магазин, зробила ремонт, внаслідок чого приміщення магазину знаходиться в доброму стані, там впродовж останніх п`ятнадцяти років продаються продукти харчування, позивач особисто постійно здійснює постачання продуктів. Вказаний магазин є єдиним в селі і без нього в с. Грузьке мешканцям довелося б важко, оскільки від міста населений пункт розташований близько в 25 км, завдяки магазину в селі продовжується життя та людям є де придбати найнеобхідніші товари. Протягом п`яти років в магазині продавцем працювала ОСОБА_4 , а протягом останніх десяти років продавцем працює ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні 05.08.2020 року в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомила, що вона прцює в магазині, який належить позивачу ОСОБА_1 , протягом останніх десяти років. Свідок зазначила, що в с. Грузьке вона проживає з 2005 року і раніше у приміщенні магазину був розташований клуб, як казали мешканці села, а потім приміщення було зачинене та покинуте. ОСОБА_1 утримує вказане приміщення в належному стані, там зроблений ремонт.

Представник Золотоколодязької сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання з проханням проводити розгляд справи без його участі, рішення просить ухвалити на розсуд суду.

Представник Шахівської сільської ради також не з`явився в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання з проханням провести розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, з правом роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що свідчить роздруківка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43-45). Окрім того, позивачем було долучено до позову копії дозвільних документів на здійснення вказаних видів підприємницької діяльності (а.с. 48-66).

Свою підприємницьку діяльність позивач здійснює у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах справи міститься також копія технічного паспорту на будівлю складу, розташованого за вказаною адресою, який було виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю Добропільське бюро технічної інвентаризації на ім`я позивача ОСОБА_1 (а.с. 8-13).

Згідно інформації, наданої Золотоколодязькою сільською радою на адвокатський запит представника позивача, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває на балансі сільської ради, інформація про власника приміщення також відсутня, ОСОБА_1 користується вказаним приміщенням з 2007 року (а.с. 14).

Відповідно до інформації, наданої Добропільської райдержадміністрацією, вказане нежитлове приміщення також не перебуває на балансі райдержадміністрації та відомості про власника приміщення відсутні (а.с. 15).

Вказане нежитлове приміщення також не перебуває на балансі Добропільської районної ради, про що свідчить лист голови районної ради, який долучено до позовної заяви (а.с. 16).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про власника приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с. 17).

Позивачем надано до суду також звіт про незалежну оцінку вартості будівлі складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку якого вартість об`єкта оцінки складає 31424,00 грн. (а.с. 18-42).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем до магазину, який розташований за вказаною адресою, у 2008 році було працевлаштовано ОСОБА_7 , договір з якою було розірвано 01.03.2010 року. У 2010 році на посаду продавця було прийнято ОСОБА_8 , на підтвердження чого позивачем було надано копію трудового договору між працівником і фізичною особою. З 03 жовтня 2011 року продавцем у магазині працює ОСОБА_6 , про що свідчить копія трудового договору та копія направлення на працевлаштування (а.с. 46-47).

Матеріалами справи також підтверджено, що всі перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 органами Державної фіскальної служби України за місцем фактичного розташування магазину за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого позивачем надані відповідні копії документів.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, у тому числі з правовідносин. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Нормами ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Вказане вище узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17.

Таким чином, судом встановлено, що факти, викладені у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог - підтверджені письмовими доказами, є достовірними, сумніву у суду не викликають, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, також повністю підтверджують доводи позивача щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3-15, 76, 82, 211, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Макєєв Олександр Володимирович (адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Івана Франка, 19, офіс 214), до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області (адреса: Донецька область, Добропільський район, с. Золотий Колодязь, 30а, код ЄДРПОУ 04343151) про визнання права власності за набувальною давністю, співвідповідач - Шахівська сільська рада (адреса: Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. М.Ф. Чернявського, 14, код ЄДРПОУ 04343197) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 22 травня 2002 року, право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,7 кв.м., яке складається з коридору площею 5,8 кв.м., складу площею 18,9 кв.м. та складу площею 46,0 кв.м.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя А.О.Кошля

18.08.2020