Рішення

від 20.08.2020 по справі 480/3449/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 р. Справа № 480/3449/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у ході розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що 23.09.2019 р. на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 р. у справі № 480/1509/19 відповідачем було видано наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту. На підставі отриманого наказу було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. Дана земельна ділянка площею 2,00 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5920983200:09:001:0284.

28.04.2020 р. позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 13.05.2020 р. № 18-18893/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстави належності частини запроектованої земельної ділянки до земель, наданих у постійне користування іншому громадянину. Вважає таку відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою. У даному випадку передбачено лише обов`язок відповідача затвердити проект, натомість відповідач відмовив у погодженні з підстав, не передбачених законом. Оскільки процес надання формальної відмови в затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, вважає, що правильним способом захисту буде зобов`язання відповідача затвердити проект. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачу відмовлено в затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, оскільки із поданих на затвердження документів встановлено, що земельна ділянка, яка планується до відведення, накладається землі, які надані у постійне користування іншому громадянину, а відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. За таких обставин, Головне управління не має правових підстав для затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача примусово затвердити проект землеустрою, що є фактичним втручанням в дискреційні повноваження відповідача. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що при наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач не зазначав про перетин цієї ділянки з іншою, наданою у користування іншій особі. До того ж, під час реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за проектом відведення позивача державним кадастровим реєстратором не було встановлено факту знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Вважає, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.09.2019 р. відповідачем було видано наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).

На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5920983200:09:001:0284 (а.с.20-24).

28.04.2020 р. позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Наказом від 13.05.2020 р. № 18-18893/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з підстави належності земельної ділянки, яка планується до відведення, до земель, які надані у постійне користування іншому громадянину (а.с.9,50).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач відмовив позивачу в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність з підстав, не передбачених законом, тому дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу в затвердженні проекту землеустрою. Мотивуючи відмову, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами. Зі змісту ст. 118 ЗК України вбачається, що отримавши погоджений проект землеустрою, відповідач зобов`язаний був його затвердити, інших варіантів правомірної поведінки при розгляді заяви про погодження проекту землеустрою у відповідача не було. Суд вважає безпідставним посилання відповідача на втручання такими вимогами у його дискреційні повноваження. Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У даному випадку такі повноваження не є дискреційними, оскільки відповідач не уповноважений діяти на власний розсуд та обирати між кількома варіантами поведінки. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17 (провадження № К/9901/4400/17).

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача прийняти рішення про про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів та надання її ОСОБА_1 у власність, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.38).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.05.2020 р. № 18-18893/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів (кадастровий номер 5920983200:09:001:0284) та надання її ОСОБА_1 у власність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах