Рішення

від 20.08.2020 по справі 520/8007/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 р. справа № 520/8007/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області в особі Голови сільської ради Шафрана Станіслава Григоровича

до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінсківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шестопал Тетяни Андріївни

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Ізюмська сільська рада Борівського району Харківської області в особі Голови сільської ради Шафрана Станіслава Григоровича (далі по тексту - позивач) 23.06.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінсківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шестопал Тетяни Андріївни (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору з Ізюмської сільської ради від 12.12.2019 №ВП60867282 у сумі 16 692,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при винесені оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем порушено приписи Закону України Про виконавче провадження . Зазначає, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Вказує, що ним до відповідача направлено лист про виконання рішення суду у добровільному порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/8007/20 у порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211. Водночас, відповідача зобов`язано надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №60867282.

Засобами поштового зв`язку 23.07.2020 надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано засвідчені копії виконавчого провадження №60867282.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із чим оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є законною, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, просив розглядати справу без участі представника відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з копії виконавчого провадження №60867282 встановлено, що ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) - стягувач за виконавчим листом №520/8336/19, 09.12.2019 звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа №520/8336/19 зобов`язано Ізюмську сільську раду надати відповідь на запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 04.07.2019 шляхом направлення на електронну адресу останньому копії всіх рішень Ізюмської сільської ради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

На підставі вказаної заяви, 12.12.2019 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60867282 з примусового виконання виконавчого листа №520/8336/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом 06.12.2019, яку направлено на адресу боржника супровідним листом від 12.12.2019 №41750.

У пункті 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №60867282 зазначено, що боржнику, Ізюмській сільській раді, необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Одночасно, відповідно до пункту 3 постановлено стягнути з боржника, Ізюмської сільської ради, виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

У ході здійснення вказаного виконавчого провадження, відповідачем 12.12.2019 прийнято постанови: про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 100,00 грн., про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.

Відповідачем, Ізюмською сільською радою, на адресу відповідача направлено лист від 23.12.2019 №389, у якому боржник повідомив останнього щодо виконання виконавчого листа №520/8336/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом 06.12.2019. До листа долучено копію листа, адресованого ОСОБА_2.(стягувач за ВП №60867282) від 21.12.2019 №388.

Відповідно до вказаного листа від 21.12.2019 №388 Ізюмською сільською радою на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №520/8336/19 направлено ОСОБА_2 (стягувач за ВП №60867282) запитувану публічну інформацію на запит від 04.07.2019.

У подальшому, ОСОБА_2 (стягувач за ВП №60867282) 19.03.2020 звернувся до відповідача з заявою про повернення виконавчого документа.

На підставі вказаної заяви, державним виконавцем керуючись пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Водночас, пунктом 3 вказаної постанови постановлено, припинити чинність арешту майна боржника та винести в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору №60867282 від 12.12.2019 у сумі 16692,00 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №60867282 від 12.12.2019 у сумі 100,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, вважаючи її протиправною, позивач звернувсь із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII.

Згідно положень статті 1 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент винесення спірної постанови ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження )

Згідно частини першої статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (стаття 19 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочинається з прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої та третьої статті 27 Закону України виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З огляду на викладене, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до видів відповідальності за невиконання рішення у визначений строк.

Обставини даної справи свідчать про те, що боржник, Ізюмська сільська рада, 21.12.2019, тобто після прийняття державним виконавцем 12.12.2019 постанови про відкриття виконавчого провадження №60867282, виконав постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №520/8336/19 про зобов`язання надати відповідь на запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 04.07.2019.

Відповідно до змісту листа від 21.12.2019, який був доданий до листа від 23.12.2019, позивач повідомив ОСОБА_2 (стягувача за ВП №60867282) про результати розгляду запиту від 04.07.2019 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №520/8336/19.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Про виконавче провадження сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Враховуючи те, що боржником до початку процедури примусового виконання судового рішення його виконано не було, обов`язок зі сплати виконавчого збору та його розмір узгоджуються з вимогами Закону України Про виконавче провадження .

Водночас, суд звертає увагу на те, що лише початок процедури примусового виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №520/8336/19 фактично призвів до його виконання боржником. У період з набрання рішенням законної сили до відкриття виконавчого провадження таке рішення боржником у добровільному порядку виконано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновків, що у відповідача були наявні правові підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №60867282 від 12.12.2019 при виконанні виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом 26.11.2019 у справі №520/8336/19.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області в особі Голови сільської ради Шафрана Станіслава Григоровича (провулок Партизанський, 1, с. Ізюмське, Борівського району, Харківської області, 63840, код ЄДРПОУ: 04397951) до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінсківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шестопал Тетяни Андріївни (вул. Центральна, 19, смт. Борова, Борівський район, Харківська область, 63801, код ЄДРПОУ: 41430594) про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 20.08.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва