Постанова

від 19.08.2020 по справі 200/14339/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року справа №200/14339/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Ашумова Т.Е., представника позивача - адвоката - Сніменка О.І., представника відповідача - Тернинко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/14339/19-а (головуючий суддя І інстанції - Мозговая Н.А., складене у повному обсязі 27 червня 2020 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Дочірнього підприємства Рутекс Керам Товариства з обмеженою відповідальністю Рутекс Керам до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141202 від 13 вересня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року Дочірнє підприємство Рутекс Керам Товариства з обмеженою відповідальністю Рутекс Керам звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000141202 від 13.09.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 356 987,00 грн та нарахування фінансової санкції на суму 178493,50 грн. (а.с. 4-6 т. 1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0000141202 від 13.09.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 356 987,00 гривень та нарахування фінансової санкції на суму 178493,50 гривень. (а.с. 11-15 т.1).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в квітні 2019 року проведено ще одну камеральну перевірку позивача та складено акт № 96/05-99-12-02/31727271 від 16.04.2019 року, за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 року № 0000611202 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 356 987 грн.

При подані податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року позивачем висновки камеральних перевірок не враховані та не відображені в рядку 16.3 звітної декларації за травень 2019 року (щодо не включення у вказаних рядок суми - 356 987 грн.).

Не відображення результатів проведеної перевірки у квітні вплинуло на суму бюджетного відшкодування, яка заявлена позивачем. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо проведення невірних розрахунків щодо обчислення рядка 16.3.

Зазначив на правомірність прийнятого повідомлення-рішення.(а.с. 20-23 т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просив суд її задовольнити та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги наполягав на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство Рутекс керам Товариства з обмеженою відповідальністю Рутекс Керам (місцезнаходження: 84571, Донецька область, Бахмутський район, с. Зеленопілля, вул. Ювілейна, буд.30, код ЄДРПОУ 31727271), є юридичною особою (а.с. 49-50 т.1).

20.06.2019 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року (від 20.06.2019 року № 9131359999), яка прийнята відповідачем (а.с. 85-86 т.1).

За звітний період травень 2019 року позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість зазначені наступні показники: в рядку 9 декларації зазначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1392,00 грн., в рядку 17 декларації зазначено суму податкового кредиту 9 247 333,00 грн., в рядку 19 декларації зазначено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9) (позитивне значення) 9 245 941,00 грн., в рядку 19.1 декларації зазначено суму перевищення від`ємного значення над сумою, обчислену до пункту 200-1.3 ст.200-1 на момент подання податкової декларації 2 452 968,00 грн., в рядку 20 зазначено сума 6 792 973,00 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника про що зазначено в рядку 20.2 декларації.

Головним управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за травень 2019 року, за результатами якої складено акт № 814/05-99-12-02/31727271 від 12.08.2019 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства Рутекс керам Товариства з обмеженою відповідальністю Рутекс керам (податковий номер 31727271) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за травень 2019 року (а.с. 8-44 т.1).

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення:

- п.200.1 та абз. б п.200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, п.п.5 п.4 розділу V Наказу № 21 від 28.01.2016 року в частині завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларації) та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) на суму 356 987 грн.; - п.200-1.3 ст. 200-1, абз. б п.200.4 ст.200 ПКУ , розділу V Наказу № 21 від 28.01.2016 року в частині заниження суми обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V на момент подання податкової декларації (службова поле рядка 19.1 декларації) на 50478 та відповідно завищення суми перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статі 200- 1 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 19.1 декларації на суму -407464 грн. - п.200.1 та абз. б п.200.4 ст.200 ПКУ від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, п.п.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість Наказу №21 від 28.01.2016 року в частині завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) на суму 356987 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) на суму 356987 грн.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 814/05-99-1202/31727271 від 12.08.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000141202 від 13.09.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 356 987 грн. за травень 2019 року та нарахування фінансової санкції на суму 178493,50 грн.

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції по суті вимог, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року .

Пунктом 5 розділу V Порядок заповнення податкової декларації встановлено, що платники податку, які відповідно до статі 200 розділу V мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додаються до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 3).

При заповнені рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). ГІ.п.5 п.4 розділу V Порядок заповнення податкової декларації зазначено, що у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового - повідомлення рішення та/або уточнюючого розрахунку .

20.06.2019 року ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року (від 20.06.2019 року № 9131359999) (а.с. 85-86 т. 1).

За звітний період травень 2019 року ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" в податковій декларації з податку на додану вартість зазначені наступні показники: в рядку 9 декларації зазначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1392,00 грн., в рядку 17 декларації зазначено суму податкового кредиту 9 247 333,00 грн., в рядку 19 декларації зазначено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9) (позитивне значення) 9 245 941,00 грн., в рядку 19.1 декларації зазначено суму перевищення від`ємного значення над сумою, обчислену до пункту 200-1.3 ст.200-1 на момент подання податкової декларації 2 452 968,00 грн., в рядку 20 зазначено сума 6 792 973,00 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника про що зазначено в рядку 20.2 декларації.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 814/05-99-12-02/31727271 від 12.08.2019 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за травень 2019 року (а.с. 8-44 т. 1).

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення:

- п.200.1 та абз. б п.200.4 ст. 200 розділу V ПКУ від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.п.5 п.4 розділу V Наказу № 21 від 28.01.2016 року в частині завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларації) та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) на суму 356 987 грн.;

- п.200-1.3 ст. 200-1, абз. б п.200.4 ст.200 ПКУ . розділу V Наказу № 21 від 28.01.2016 року в частині заниження суми обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V на момент подання податкової декларації (службова поле рядка 19.1 декларації) на 50478 та відповідно завищення суми перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статі 200- 1 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 19.1 декларації на суму -407464 грн.

- п.200.1 та абз. б п.200.4 ст.200 ПКУ від 02.12.2010р. № 2755-УІзі змінами та доповненнями, п.п.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість Наказу №21 від 28.01.2016 року в частині завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду (рядок 19 декларації) на суму 356987 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) на суму 356987 грн.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 814/05-99-1202/31727271 від 12.08.2019 року Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000141202 від 13.09.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 356 987 грн. за травень 2019 року та нарахування фінансової санкції на суму 178 493,50 грн. (а.с. 46 т.1)

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податковий кредит у сумі 356 987 грн. був нарахований та відображений у податковій декларації за лютий 2019 р. на підставі зареєстрованої в установленому порядку податкової накладної № 1 від 10.02.2019 р. (а.с. 64-65 т. 1)

ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" при складанні податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року, до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, було включено залишки від`ємного значення звітних (податкових) періодів, у яких виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, в т.ч. й залишки за лютий 2019 року у сумі 356 987 грн., наявність яких підтверджується також податковою декларацією з ПДВ за квітень 2019 року (а.с. 70 т.1).

В період з 24.06.2019 року по 08.07.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ". Перевіряємий період - квітень 2019 року.

За результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складено довідку від 15.07.2019 року № 723/05-99-12-02/31727271 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за квітень 2019 року

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача були дослідженні звітна податкова декларація за квітень 2019 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 21.05.2019 року № 9104925418 відповідно до якої до суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду включено саме спірну суму за лютий в розмірі 365987,08( а.с.164 .1).

У висновку довідки від 15.07.2019 року № 723/05-99-12-02/31727271 порушень щодо задекларованих показників за квітень 2019 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, відповідачем не зазначено.

Відповідно до висновків довідки від 15.07.2019 року № 723/05-99-12-02/31727271 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за квітень 2019 року не вбачається порушень щодо формування та обчислення показників додатку 2 (Д2), додатку З (ДЗ), які формувались з показників звітної декларації за березень 2019 року, квітень 2019 року та які перейшли в показники декларації за травень 2019 року рядок 16.1 декларації (а.с. 190-214 т.1).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання контролюючого органу на правомірне прийняття спірного податкового повідомлення рішення, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність порушення норм діючого законодавства товариством при поданні податкової звітності та визначення суми від`ємного значення з ПДВ за травень 2019 року.

Щодо посилання податкового органу на невірне визначення судом першої інстанції обрахування показника рядка 16.3. контролюючим органом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи відносно позивача проведено дві камеральні перевірки, за результатом яких зменшено суми від`ємного значення рядка 21 на 23061,00 грн та 356 987,00 грн.

Узгоджені суми грошових зобов`язань, визначені за результатами перевірок платника податків повинні відображатись в декларації звітного періоду, в якому такі суми стали узгодженими.

З розрахунку, наведеного в акті перевірки №814/05-99-12-02/31727271 від 12.08.2019 року, вбачається, що значення рядку 16.3 має становити 333 926, 00 грн. і саме таке значення в подальшому вплинуло на розрахунок відповідачем показників рядка 16, рядка 17, рядка 19 декларації з ПДВ за травень 2019 року.

Однак, згідно спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2019 року в сумі 356 987,00 грн. та застосовані фінансова санкція, виходячи з даної суми, що суперечить висновкам акта перевірки №814/05-99-1202/31727271 від 12.08.2019 року.

Відтак, податковим органом дійсно невірно визначений розрахунок показника рядка 16.3. декларації за травень 2019 року.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апеляційної скарги в зазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/14339/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова