Ухвала

від 19.08.2020 по справі 540/912/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 540/912/19

адміністративне провадження № К/9901/20296/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН-ГРУПП звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2018 № 0004281422 про донарахування суми податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1968247,00 грн за основним платежем та 492061,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0004291422 про донарахування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 2243837 грн за основним платежем та 560959,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0004301422 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 212422,00 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 позов задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою податкового органу на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, яка зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду 17.08.2020.

Порушуючи в касаційній скарзі питання скасування рішення суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на помилковість висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Водночас за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій, та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається наступне.

Рішення суду першої інстанції ухвалено в судовому засіданні 07.08.2019.

Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку, однак апеляційна скарга не була оформлена у відповідності до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору, в зв`язку з чим була залишена без руху та в подальшому повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відповідно від 11.11.2019.

12.05.2020 податковий орган повторно подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що він вже звертався з апеляційною скаргою (в межах встановленого законом строку), яка, однак, була йому повернута у зв`язку з несплатою судового збору, що, в свою чергу, відбулось внаслідок недостатнього фінансування.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 298 КАС України у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження й встановлено десятиденний з дня отримання копії ухвали строк, упродовж якого відповідач мав право вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

25.05.2020 відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, повторно посилаючись на те, що пропуск цього строку обумовлено наявністю поважних, на думку податкового органу, підстав, а саме неможливістю сплати судового збору через відсутність фінансування видатків бюджету, призначених для цієї мети, у зв`язку з чим первісно подана апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала, з огляду на неусунення упродовж встановленого судом строку недоліків останньої, втім, сплативши судовий збір, заявник не позбавлений права повторного звернення до апеляційного суду. Крім того, вказував, що податковим органом вчинялися усі необхідні дії для реалізації права на апеляційне оскарження.

Так статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Також статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані неповажними.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту п`ятого частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко