Рішення

від 12.08.2020 по справі 426/6357/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/6357/20

РІШЕННЯ

іменем України

12 серпня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Діброви А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Сватове цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Оборотнівської сільської ради Сватівського району Луганської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2020 року виконуючий обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Оборотнівської сільської ради Сватівського району Луганської області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог виконуючий обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури зазначив, що 22.06.2012 між Оборотнівською сільською радою (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0476 га, яка знаходиться на території Оборотнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Договір укладено на 10 років. Згідно п.2 договору земельна ділянка, площею 2,0476 га, є пасовищем.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення (пасовища), площею 2,0478 га, має кадастровий номер 4424084500:14:001:0024.

Згідно укладеного між сторонами договору, сторони в договорі визначили не тільки обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, а й визначили вид такого використання - виключно для випасання худоби та заборону зміни цільового призначення (п. п. 2, 19 договору).

Однак, відповідач на даній земельній ділянці вирощує соняшник, що суперечить визначеному в договорі виду використання земельної ділянки, а, отже, є її нецільовим використанням.

Факт вирощування на спірній земельній ділянці соняшника підтверджується актом обстеження земельної ділянки комісією Оборотнівської сільської ради №4 від 07.04.2020 та актом обстеження земельної ділянки комісією Оборотнівської сільської ради № 5 від 09.06.2020.

Про нецільове використання земельної ділянки Оборотнівській сільській раді стало відомо з моменту надання первинної інформації до Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури 18.02.2020.

Оборотнівською сільською радою, яка в силу законодавчих приписів є уповноваженим органом на здійснення розпорядження землями комунальної власності, розташованих та території даної ради, заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в судовому порядку не вживаються.

Тому підставою для звернення прокурора з позовом стало порушення інтересів держави у сфері охорони та використання земель та не вжиття заходів до їх захисту Оборотнівською сільською радою Сватівського району, що відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Просить розірвати договір оренди землі б/н від 22.06.2012, укладений між Оборотнівською сільською радою та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 2,0478 га, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, яка розташована на території Оборотнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повернути Оборотнівській сільській раді Сватівського району Луганської області земельну ділянку, площею 2,0478 га, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, розташовану на території Оборотнівської сільської ради Сватівського району за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача судові витрати у сумі 4204 грн. 00 коп.

У підготовче судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, на задоволенні позовних вимогах наполягає (а.с.47).

Представник позивача - Оборотнівської сільської ради Сватівського району Луганської області у підготовче судове засідання не з`явився, від відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника ( а.с. 46).

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилися, подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає повністю, просить розглянути справу за його відсутності (а.с. 44).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи цей спір, суд приймає до уваги, що позовні вимоги по суті позову та викладені у позові обставини визнав відповідач, про що вказав у поданій суду заяві.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законник підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 22 червня 2012 року між Оборотнівською сільською радою (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - пасовища, площею 2,0476 га, яка знаходиться на території Оборотнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди укладено на 10 років ( а.с. 25-26).

Згідно п.15, п.18 договору, земельна ділянка передається в оренду орендарю для ведення особистого селянського господарства, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

У п.19 договору визначено інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до п.31 договору орендар, серед іншого, зобов`язаний виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором, дотримуватись режиму природоохоронного використання земель.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005101892020 від 19.06.2020, земельна ділянка, площею 2,0478 га, яка розташована за адресою: Сватівський р-н, с. Наугольне, орендарем якої є відповідач ОСОБА_1 (дата державної реєстрації речового права - 26.09.2012) має кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, належить до комунальної форми власності, категорії земель - землісільськогосподарського призначення, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства ( а.с.22-23).

З актів обстеження земельної ділянки №4 від 07.04.2020 та № 5 від 09.06.2020, складених комісією Оборотнівської сільської ради Сватівського району, вбачається, що при обстеженні земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення (пасовища), площею 2,0478 га, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, яка надана в оренду ОСОБА_1 , встановлено, що земельна ділянка оброблена та засіяна соняшником (а.с. 21,31,50).

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1, 2, 15, 19, 31 Договору оренди землі, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0478 гектарів пасовищ. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором. Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням, зміна цільового призначення земельної ділянки заборонена, орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором, дотримуватись режиму природоохоронного використання земель.

Отже, підставою виникнення спору є порушення відповідачем ОСОБА_1 умов договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 759 ЦК України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 ст.792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно із положеннями ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 цього ж закону власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно із ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 ЗК України).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 р. № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 р. за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

За змістом статті 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як визначено ст. 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації.

За приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 ЗК України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто відповідач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договору.

Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана відповідачу для ведення особистого селянського господарства та є пасовищем.

Натомість, як встановлено судом, спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля, тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії.

Передана в оренду земельна ділянка, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, не може бути використана відповідачем для посіву соняшника або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором, законом та кадастрової документації, а саме як пасовища.

Отже, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, відповідач використовував орендовану земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, т.б. земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля, а не як пасовище.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Діяльність відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, а тому вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди землі ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Власником та розпорядником вищевказаної земельної ділянки є Оборотнівська сільська рада Луганської області.

У зв`язку з розірванням договору оренди землі спірна земельна ділянка підлягає поверненню Оборотнівській сільській раді Луганської області, а тому позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.

Щодо питання представництва інтересів держави прокурором суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України наголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ч.3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Так, у першому випадку, передбаченому у ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Так, 09.06.2020 Старобільською місцевою прокуратурою спрямовано запит до Оборотнівської сільської ради з метою отримання інформації про вжиті заходи реагування на порушення вимог земельного законодавства з боку орендаря земельної ділянки, в тому числі щодо розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 22.06.2012, укладеного між Оборотнівською сільською радою та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 2,0478га (кадастровий номер 4424084500:14:001:0024), розташованої в АДРЕСА_1 , в судовому порядку ( а.с. 29) .

Згідно листа Оборотнівської сільської ради Сватівського району від 09.06.2020 №0225/217 , Оборотнівська сільська рада до суду з метою захисту інтересів держави та територіальної громади у сфері раціонального використання земель не зверталась та звертатись не планує, орендаря ОСОБА_1 усно попереджено, що він порушує умови використання земельної ділянки ( а.с. 33).

Обґрунтовуючи право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Оборотнівської сільської ради Сватівського району, прокурор зазначив, що незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості ґрунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, що є підставою для їх захисту шляхом пред`явлення даного позову. При цьому Оборотнівська сільська рада Сватівського району тривалий час не вживає заходів спрямованих на розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Отже, підставами для звернення прокурора із вказаним позовом в інтересах держави стало порушення інтересів держави у сфері використання земель, бездіяльність Оборотнівської сільської ради Сватівського району, як органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у даних правовідносинах щодо дострокового розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Оборотнівської сільської ради Сватівського району, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь прокуратури Луганської області понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 4204,00 грн. ( а.с. 1).

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст.18, 20, 22, 34, 93, 96 ЗК України,

ст.ст.525, 526, 629, 759, 792 ЦК України, ст.32 ЗУ Про оренду землі ,

ст.ст. 12, 13, 78-80, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов виконуючого обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Оборотнівської сільської ради Сватівського району Луганської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі б/н від 22.06.2012, укладений між Оборотнівською сільською радою та ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо земельної ділянки, площею 2,0478 га, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, яка розташована на території Оборотнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Оборотнівській сільській раді Сватівського району Луганської області земельну ділянку, площею 2,0478 га, кадастровий номер 4424084500:14:001:0024, розташовану на території Оборотнівської сільської ради Сватівського району за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь прокуратури Луганської області (р/р UA 048201720343140001000000839, банк ДКСУ м.Київ, ЄДРПОУ 02909921) судовий збір у сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя: Л.П. Бабічева