Постанова

від 28.08.2007 по справі 11/251а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/251а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "28" серпня 2007 р.                                                  Справа № 11/251а

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі 17500, м. Прилуки, вул. Київська, 224

До: Державного підприємства „Дослідне господарство „Івківці” Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН17580, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Незалежності, 3а

Про стягнення 4387,00 грн.

                                                                                          Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                          Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Юрченко В.В. –гол. спеціаліст –юрисконсульт, дов. від 16.08.07 р. № 2906/07.

Від Відповідача: не прибув.

                                                                    СУТЬ СПОРУ :

Управлінням Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області подано адміністративний позов до Державного підприємства „Дослідне господарство „Івківці” Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН про стягнення 4387,00 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, не скориставшись правом на участь у розгляді справи. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач судову повістку отримав та про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 558791.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності представника відповідача

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Державне підприємство „Дослідне господарство „Івківці” Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН 28.01.05 р. зареєстроване як юридична особа. В Управлінні Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області відповідач зареєстрований з 1991 р. за № 15010079 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

Станом на 05.07.07 р. згідно самостійно поданого відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за травень 2007 р., копія якого долучена до матеріалів справи, сума нарахованих відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування за травень 2007 р. становить 4387,00 грн.

Сума боргу підтверджується картками особового рахунку відповідача, які долучені до матеріалів справи.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно –правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п.5.1.1 Інструкції обчислення страхових  внесків платниками здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє  на  день нарахування виплат (доходу).

Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлені відповідачу вимога № Ю 351 від 05.07.07 р. про сплату  9752,39 грн. боргу, яка відповідачем отримана 07.07.07 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою.

На день прийняття рішення борг в сумі 4387,00 грн. ДП „ДГ „Івківці” добровільно не сплачений.

Відповідно до п. 5 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.  

Строк  давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача проти прийняття рішення по справі без участі представника відповідача не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Івківці” Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН (17580, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Незалежності, 3а, р/р 26004301100392 в ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575, код 00729847) на користь Управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області (17500, м. Прилуки, вул. Незалежності, 3а) на р/р 2560730305273 в Прилуцькому відділенні № 221 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343154, код 21404747     4387,00 грн. боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.    

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 28.08.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 03.09.07 р.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

         Суддя                                                              Ю.М. Бобров