Ухвала

від 20.08.2020 по справі 661/4717/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 серпня 2020 р.

м. Київ

Справа № 661/4717/15-к

Провадження № 51-3846 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» відокремленого підрозділу «Південна електрогенетична система» директора ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2020 року,

встановив:

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2020 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12015230070001892 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 367 КК України закрито, звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2020 року вищевказану ухвалу місцевого суду змінено та зазначено, що витрати на проведення експертизи НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області в сумі 1964,16 грн слід віднести за рахунок держави.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 , ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суди ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності послались лише на обвинувачення пред`явлене органом досудового розслідування, проте не навели висновків, що таке діяння дійсно мало місце, містить склад злочину та ОСОБА_5 винна у його вчиненні, а також умови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Стверджує, що тривалий та безпідставний порядок розгляду судами справи призвели до закриття кримінального провадження з підстав передбачених ст. 49 КК України. Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КК України.

Перевіривши касаційну скаргу та надану до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Частиною 4ст. 286 КПК України, передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За частиною 1статті 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі та якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим,або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цьогост. 49 КК Українивстановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5ст. 49 КК України.

Так, з долученого до скарги копії судового рішення вбачається, що у судовому засіданні захисник звернувся до суду з клопотанням, про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1, 2 ст.367 КК Українив зв`язку з закінченням строків давності.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відповідальності, суд першої інстанції вказав, що вона обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2ст. 367 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, та за які передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. В матеріалах провадження відсутні відомості про ухилення ОСОБА_5 від слідства. Враховуючи, що кримінальні правопорушення обвинуваченою ОСОБА_5 вчинені в проміжок часу з 05 вересня 2012 року до 20 січня 2015 року, то відповідно до п.п. 2, 3 ч.1ст. 49 КК Українизакінчились строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 .

Твердження ОСОБА_4 , що судами допущені істотні порушення вимог кримінально процесуального закону у зв`язку з не дослідженням доказів та не встановленням усіх обставин справи, не заслуговує на увагу, оскільки враховуючи положення ч. 4ст. 286 КПК України, суд першої інстанції розглянув вищезазначене клопотання невідкладно, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядкустатей 347 - 363 КПК України.

Апеляційний суд, дотримуючись вимог, передбачених статтями404,405,407,419 КПК України, розглянув апеляційну скаргу представника потерпілого, зазначив в ухвалі формулювання обвинувачення таправову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачувалась ОСОБА_5 , переглянув встановлені Бериславським районним судом Херсонської області обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення та вмотивовано залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. З таким висновком погоджується й колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370, 419 КПКУкраїни, є законною, мотивованою та обгрунтованою.

До того ж, зазначені у скарзі ОСОБА_4 обставини, а саме довготривалість розгляду судами кримінального провадження, що призвели до спливу строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не можуть самі по собі бути підставою для скасування судового рішення в порядку застосування норм матеріального чи процесуального права.

Інших доводів, які вказували б на наявність підстав для зміни чи скасування судового рішення, у касаційній скарзі потерпілого не наведено.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» відокремленого підрозділу «Південна електрогенетична система» директора ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2020 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3