Рішення

від 19.08.2020 по справі 902/575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2020 р. Cправа № 902/575/20

за позовом :Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24240)

до :Приватного підприємства "Дружба народів" (вул. Соборна, 26, с. Лучинчик, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23452)

про стягнення 336479,68 грн заборгованості згідно договору поставки

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.О.

за участю представників:

позивача: Карлащук О.А.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

04.06.2020 р. Приватне підприємство "Поділля - Агрохімсервіс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Дружба народів" про стягнення 336 479,68 грн заборгованості згідно договору поставки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/575/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 09.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/575/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначити на 30.06.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 09.06.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання 30.06.2020 р. суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 19.08.2020 р., як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2020 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 19.08.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 2101802823809 від 06.07.2020 р.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зауважує, що від представника відповідача 19.08.2020 р. надійшли заяви та клопотання, зокрема: заяви, в яких останній просить суд встановити відповідачу додатковий строк для вчинення процесуальних дій у справі та клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із тим, що по стану здоров`я уповноваджений представник не може з`явитись до судового засідання.

Суд, дослідивши дані заяви та клопотання, не приймає її до розгляду з огляду на п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N 28, згідно якого документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Разом з тим, всупереч вищевикладеного, представником відповідача оригінал заяв та клопотання в паперовій формі не надіслано.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Суд зауважує, що після виходу з нарадчої кімнати представник позивача не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.04.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 103-2020 на умовах розстрочення платежів.

Умовами договору, а саме п.1.1., сторони обумовили, що Постачальник зобов`язується передати в строки визначені договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в договорі та в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Між сторонами було погоджено, що вартість (ціна) товару вказана в специфікаціях (додатках) до договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) товару, що передається та буде передана за цим договором ( п.2.1. договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ( за насіння ), реквізити (номер та дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) Специфікації до договору (накладної), якщо Специфікація не була підписана. Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, Специфікації, договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо. ( п.2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1, 3.2. договору товар постачається на умовах EXW ( інкотермс 2010). Термін поставки товару Покупцю вказаний в специфікації (ях) до договору.

Сторони дійшли згоди, що покупець зобов`язаний оплатити вартість (ціну) товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 5.2.,5.3., сторони передбачили, що Покупець несе відповідальність за затримку в платі за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми.

Умовами договору, а саме п.6.2. договору сторони передбачили, що штраф обчислюється у відсотках в розмірі 10 % від невиконання зобов`язання до 10 календарних днів; 30% до 20 календарних днів, 50 % до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов`язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов договору та специфікації/й. Специфікації є невід`ємною складовою даного договору.

Позивачем на виконання умов договору та відповідно до специфікацій до нього № 1, № 2, на підставі видаткових накладних, а саме № ПА-0000255 від 03 квітня 2020 року було поставлено Покупцю товар (насіння кукурудзи ЕС Москіто, насіння соняшнику Талон, Камаро 2) на загальну сум 451 000,00 грн та № ПА - 0000333 від 10.04.2020 р. (насіння соняшнику Талон) на загальну суму 33 800,00 грн.

При цьому, в специфікаціях №1, №2 зазначено кінцевий терміни розрахунку за поставлений товар до 30.06.2020 року.

На оплату товару Продавцем виставлялись рахунки - фактури № ПА -0000210 від 03.04.2020 р. та № ПА - 0000377 від 10.04.2020 р.

Позивачем зазначається та матеріалами справи стверджується, що відповідачем здійснено лише часткову оплату за поставлений товар в сумі 100 000,00 грн. 03.04.2020р

Непроведення повних розрахунків відповідачем спонукало позивача звернутися з позовом до суду про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Суд задовольняючи частково позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов"язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов`язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Борг в сумі 255 150,00 грн підтверджується матеріалами справи, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 3 393,03 грн 25 % річних, 2 221,65 грн пені, 75 715,00 грн штрафу.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 5.2.,5.3., сторони передбачили, що Покупець несе відповідальність за затримку в платі за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов"язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних з простроченої суми.

Умовами договору, а саме п.6.2. договору сторони передбачили, що штраф обчислюється у відсотках в розмірі 10 % від невиконання зобов`язання до 10 календарних днів; 30% до 20 календарних днів, 50 % до 30 та більше днів. Під невиконанням зобов`язання вважається прострочення строків оплати за товар згідно умов договору та специфікації/й. Специфікації є невід`ємною складовою даного договору.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН" розрахунок 25 % річних, пені та штрафу. (період нарахувння з 11.04.2020-03.06.2020рр зазначено позивачем)

Перевіркою розрахунку суми 25 % річних та пені виявлено помилку в періоді нарахувння.

Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тому, при розрахунку 25% річних та пені потрібно застосовувати період з 02.06.2020-03.06.2020 із суми боргу 129 650,00 грн.

Таким чином, як наслідок здійснено перерахунок, за наслідками чого позов в частині стягнення 25 % річних підлягає в сумі 3 215,92 грн та 2 108,30 грн пені, в решті стягнення 25 % річних та пені слід відмовити. В обрахунку штрафу судом не виявлено помилок.

З врахуванням викладеного до стягнення підлягає 3 215,92 грн 25 % річних, пеня в розмірі 2 108,30 грн та штраф в сумі 75 715,00 грн. В решті позову відмовити.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем обґрунтовано та належними доказами підтверджено, наявність порушень відповідачем зобов`язань за договором, водночас відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про належне виконання оплати вартості наданих позивачем послуг, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягаю задоволенню частково. Врахуванням викладеного з відповідача підлягає до стягнення 255 150,00 грн сума основного боргу; 3215,92 грн 25 % річних, пеня в розмірі 2 108,30 грн та штраф в сумі 75 715,00 грн. В решті позову відмовити.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 10 000,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що представником позивача заявлено вимогу стосовно розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 10 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

В якості доказів понесених представником витрати на правову допомогу долучено:

- угоду про надання правничої допомоги № 0106-2020 від 01.06.2020 р., яка укладена між адвокатом Карлащуком О.А. та ПП Поділля -Агрохімсервіс .

Умовами договору погоджено, що Клієнт замовляє і оплачує, а адвокат надає правову допомогу з підготовки документів здійснені перемовин з метою мирного врегулювання конфлікту, підготовки вимоги (претензії), позовної заяви, здійснення розрахунків позовних вимог та з юридичного супроводу розгляду справи в Господарському суду Вінницької області за позовом ПП Поділля-Агрохімсервіс до ПП Дружба народів з приводу невиконання договірних зобов`язань Боржником по Договору поставки № 103-2020 на умовах розстрочення платежів від 03.04.2020 р.

За правову допомогу передбачену в п. 2.1. договору Клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 10 000,00 грн без ПДВ на підставі Акту надання послуг.

Відповідно до Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 03.06.2020 р. розмір наданих адвокатських послуг становить 10 000,00 грн.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що дані витрати підтверджуються: угодою про надання правової допомоги; Актом про прийняття-передачі наданих послуг в розмірі 10 000,00 грн, описом наданих юридичних послуг, та платіжним дорученням про сплату 10 000,00 грн. ПП Поділля-Агрохімсервіс Адвокату Карлащук О.А. 10 000,00 грн, з призначенням платежу адвокатські послуги згідно із договором про надання правничої допомоги № 0106-2020 від 01.06.2020 р.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дружба народів" (вул. Соборна, 26, с. Лучинчик, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23452, код ЄДРПОУ 30805348) на користь Приватного підприємства "Поділля - Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24240, код ЄДРПОУ 36327834) 255 150,00 грн сума основного боргу; 3215,92 грн 25 % річних; пеня в розмірі 2 108,30 грн; штраф в сумі 75 715,00 грн; витрати зі сплати судового збору в сумі 5 042,84 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 21 серпня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24240)

3- відповідачу (вул. Соборна, 26, с. Лучинчик, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23452)