Рішення

від 06.08.2020 по справі 910/17012/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2020Справа № 910/17012/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеро Юкрейн"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений простір Поділля"

про визнання договору недійсним

за участі представників:

від позивача: Білобловський С.В., адвокат,

від відповідача: Петровська-Караченцева Л.Г., за довіреністю,

від третьої особи: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеро Юкрейн" про визнання недійсним договору від 01.09.2015 № 01/09-15/R-66 чартеру (фрахтування), оскільки останній укладений директором позивача із перевищенням повноважень та, крім того, суперечить нормам чинного законодавства та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

11.12.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20.02.2020 суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення відповіді на відзив без розгляду. Також суд задовольнив клопотання відповідача про надання додаткового строку на подання доказів.

Ухвалою суду від 03.03.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений простір Поділля".

Ухвалою суду від 26.05.2020 задоволено клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про витребування доказів у позивача.

Під час проведення судового засідання 11.06.2020 суд оглянув оригінал статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт".

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за наслідками виконання сторонами оспорюваного договору за позивачем утворилася заборгованість у розмірі 3049081,09 грн., що є предметом розгляду справи № 924/792/19. Водночас, внесені до єдиного державного реєстру відомості щодо юридичної особи позивача не містять обмежень повноважень директора на укладення договорів. При цьому, відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки останній у подальшому схвалений позивачем. Також відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

У відповіді на відзив позивач вказав, що заперечує надання відповідачу завдань на надання послуг за договором, у зв`язку з чим відповідачем не доведено факт надання послуг за цим договором. Крім того, у статуті позивач містяться застереження щодо наявності обмежень повноважень директора позивача на укладення договорів на суму, що перевищує 5000000 грн., а всього за договором директором позивача підписані акти надання послуг на суму 5485551,59 грн., тобто такий договір укладений директором позивача із перевищенням повноважень. Також позивачем подавалися заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зауважив, що директор позивача не був обмежений на підписання актів та здійснення розрахунків, у зв`язку з чим такі акти є належними доказами виконання сторонами договору. Одночасно, в єдиному державному реєстрі відомості щодо обмеження повноважень директора відсутні. Також відповідач зазначив, що третьої особою, як поручителем, сплачено в рахунок погашення заборгованості позивача за договором 2250000 грн. Також відповідачем поданий відзив на заперечення позивача щодо заяви про застосування строку позовної давності.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеро Юкрейн" (фрахтівник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (фрахтувальник) укладений договір чартеру (фрахтування) від № 01/09-15/К.-66 (та додаткові угоди до нього), відповідно до умов якого фрахтівник зобов`язався в порядку та на умовах визначених договором надати фрахтувальникові за плату всю частину місткості в повітряному судні (гелікоптері) R-66, заводський номер 0517, бортовий номер UR-GLE для перевезення пасажирів та багажу фрахтувальника.

Відповідно до змісту згаданого договору (пункт 2.2.1, 3.1, 3.2., 3.3., 4.5.) фрахтувальник зобов`язаний здійснювати на користь Фрахтівника платежі в розмірах та строки, що передбачені умовами цього договору , вартість фрахту повітряного судна відповідно до умов цього Договору узгоджується сторонами в додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Сторони домовились, що окрім вартості фрахту повітряного судна, фрахтувальник за кожним рейсом компенсує змінні витрати фрахтівника, що пов`язані з виконанням рейсу, перелік яких наведений у додатку 1 до цього Договору. Компенсації також підлягають фактичні витрати фрахтівника, які понесені ним при підготовці до виконання рейсу, який був замовлений фрахтувальником та ним скасований або не відбувся з його вини. Фрахтувальник зобов`язується компенсувати витрати фрахтівника протягом 3 (трьох) днів з моменту надання рахунку та документів, що підтверджують факт здійснення витрат. Щомісяця фрахтівник надсилає на адресу фрахтувальника два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг. Один примірник підписаних Актів, що вказані в цьому пункті фрахтувальник зобов`язаний повернути на адресу фрахтівника протягом 10 робочих днів з моменту отримання.

У разі порушення термінів оплати послуг фрахтівника, фрахтувальник сплачує фрахтівнику штрафні санкції у розмірі облікової ставки Національного Банку України в залежності від розміру облікової ставки в період не проведення своєчасної оплати. Договір набирає чинності з моменту його підписання. Договір діє 2 (два) календарних роки з дати набуття ним чинності та може бути продовжений за згодою сторін (п. 7.1. договору). Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Сторонами також підписано додаток № 1 до договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/R -66, пунктами 1,2, 3 якого передбачено, що вартість фрахту відповідно до умов цього Договору складає еквівалент 1 200,00 (одна тисяча двісті) доларів США з ПДВ за одну льотну годину, оплата здійснюється виключно в національній валюті по курсу НБУ на момент виставлення рахунку, відповідно до умов пункту 3.2 договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/ R -66, сторони погодили наступний перелік змінних витрат фрахтівника, що мають відношення до виконання фрахтівником своїх обов`язків за цим Договором, та підлягають компенсації в порядку, визначеному Договором: проживання екіпажу та авіаційного персоналу фрахтівника, якщо повернення повітряного судна на місце базування не відбувається в день його вильоту, витрати на відрядження екіпажу та авіаційного персоналу фрахтівника, що залучені до виконання та обслуговування рейсу (добові) в розмірі, що передбачений пунктом 140.1.7 Податкового кодексу України та інші непередбачені цим договором витрати, в тому числі будь-які інші податки, збори, платежі, штрафи, які понесені фрахтівником при виконанні рейсів та обслуговуванні повітряного судна, пасажирів та багажу за цим договором. Компенсації також підлягають фактичні витрати фрахтівника, які понесені ним при підготовці до виконання рейсу, який був замовлений фрахтувальником та ним скасований або не відбувся з його вини.

15 вересня 2015 року між сторонами Договору була підписана Додаткова угода до договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/ R -66, відповідно до змісту якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.3 договору у наступній редакції: фрахтівник за фактом надання послуг за цим Договором передає або надсилає акт наданих послуг для підпису фрахтувальнику. За умови відсутності заперечень щодо факту наданих послуг, фрахтувальник зобов`язаний підписати акти наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати отримання та Надіслати один екземпляр підписаного Акту фрахтівнику рекомендованою кореспонденцією. Періодом, за який складається Акт надання послуг є календарний місяць. Сторони прийшли до згоди, що за період з вересня по жовтень 2015 року фрахтівник складає Акти надання послуг останнім днем жовтня.

30.10.2015 між сторонами договору підписана додаткова угода № 1 до договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/ R -66, відповідно до змісту якої сторони дійшли згоди викласти пункти 3.1 та 3.3 договору у наступній редакції: вартість фрахту повітряного судна відповідно до умов цього договору узгоджується сторонами в пункті 1 додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Вартість фрахту повітряного судна є платежем, який оплачується фрахтувальником щомісячно незалежно від виконання рейсів за цим договором. Щомісячно фрахтівник надсилає на адресу фрахтувальника два примірники акту наданих послуг. У випадку, якщо фрахтівник не отримав від фрахтувальника підписаного з боку фрахтувальника екземпляр Акту про надані послуги, або письмових обґрунтованих претензій в період 30 (тридцяти) днів з дати оформлення документа, послуги вважаються наданими в повному об`ємі. Цією ж додатковою угодою № 1 від 30.10.2015 сторони дійшли згоди викласти додаток № 1 до договору у новій редакції: положення додатку № 1 до договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09- 15/ R-66, з 01.11.2015 виглядають наступним чином: (пункт 1) Вартість фрахту повітряного судна відповідно до умов пункту 3.1 договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/ R -66 складає за один місяць 321 022,25 грн. з ПДВ, що за домовленістю сторін складає еквівалент 14 016,00 доларів США. При цьому, вартість фрахту повітряного судна, що підлягає оплаті в гривні визначається згідно офіційного курсу Національного Банку України гривні до долару США на момент виставлення рахунку. Пункт 3.1.1. викладено у редакції : кожен місяць Фрахтувальник здійснює повну попередню оплату вартості фрахту, вказану у п. 1 додатку№1 до цього договору, не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення Фрахтівником рахунку.

Відповідно до умов договору сторони погодили наступний виключний перелік змінних витрат фрахтівника, пов`язаних з виконанням рейсу, що підлягають компенсації в порядку визначеному договором: аеропортові та аеронавігаційні збори в аеропортах відправлення/прибуття; метеорологічне забезпечення польотів; оплату послуг з наземного обслуговування, додаткових та спеціальних послуг в аеропортах відправлення/прибуття; оплату наднормативної стоянки в аеропортах відправлення/прибуття; отримання та оформлення виконавцем необхідних дозволів, ліцензій, митних декларацій чи інших дозвільних документів, що необхідні для виконання рейсу; витрати на авіаційне пальне та послуги заправки; забезпечення авіаційної та пожежної безпеки; проживання екіпажу та авіаційного персоналу виконавця на території аеропортів прибуття в разі, якщо повернення повітряного судна не відбувається в день його прибуття за згодою Клієнта, витрати на відрядження екіпажу та авіаційного персоналу виконавця, що залучені до виконання та обслуговування рейсу (добові); за організацію польотів та диспетчерське супроводження (137,42 грн. з ПДВ за кожний план польоту, що за домовленістю сторін складає еквівалент 6,00 доларів США. При цьому, .сума, що підлягає оплаті в гривні визначається згідно офіційного курсу НБУ до долару США на момент виставлення рахунку (п. 2 договору).

Вартість організації, з виконання технічного обслуговування повітряного судна з залученням сертифікованих спеціалістів, складається з необхідної кількості нормо - годин (вартість 1 нормо-години - 1 649,09 грн. з ПДВ) що за домовленістю сторін складає еквівалент 72,00 доларів США, крім того вартість агрегатів, запасних частин та витратних матеріалів які будуть необхідні для виконання технічного обслуговування. При цьому, сума, що підлягає оплаті в гривні визначається згідно офіційного курсу НБУ до долару США на момент виставлення рахунку (п.3).

Вартість за здійснення управління з підтримки льотної придатності повітряного судна за один рік, складає 45 807,97 грн. з ПДВ) що за домовленістю сторін складає еквівалент 2000,00 доларів США. При цьому, сума, що підлягає оплаті в гривні визначається згідно офіційного курсу НБУ до долару США на момент виставлення рахунку (П4.).

На підтвердження виконання сторонами договору відповідачем долучені до матеріалів справи підписані сторонами акти наданих послуг за період з 01.09.2015 по 01.09.2017, а також підписані обома сторонами акти звіряння взаємних розрахунків за періоди 3 та 4 квартал 2016 року. Також відповідачем долучені копії платіжних доручень щодо сплати позивачем грошових коштів за плату за виконання чартерних рейсів, фрахт, додаткові послуги, технічне обслуговування повітряного судна Urgle.

Одночасно, 03.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеро Юкрейн" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений простір Поділля" (поручитель) укладений договір поруки № 01/04-17, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" зобов`язань на суму 3049081,09 грн., що виникли згідно договору чартеру (фрахтування) від 01.09.2015 № 01/09-15/ R -66.

Строк дії договору поруки встановлений сторонами становить 6 місяців з дати його підписання (пункт 3.1 договору поруки).

Відповідно до частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов`язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв`язку з наведеним, якщо контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

У свою чергу, відповідно до п. 7.14 статуту генеральний директор (директор) має право укладати угоди, контракти, договори, інші правочини, які стосуються діяльності товариства, крім господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5000000 грн., або договорів, (угод), заяв, згод і т.п. щодо розірвання (відмови) від укладених (чинних) договорів оренди землі (земельних часток (паїв) незалежно від сум цих угод, які можуть підписуватися лише за умови їх попереднього погодження із загальними зборами учасників.

Відповідно до ст.17 ч.2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній станом на 01.09.2015) в Єдиному державному реєстрі, серед іншого, містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 ч. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" станом на 01.09.2015 року, в останньому відсутні відомості про обмеження представництва юридичної особи.

Водночас, дані обмеження керівника передбачені статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, однак щодо укладення договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5000000 грн.

Разом із цим, позивачем не надано доказів, що на час укладення оспорюваного договору ціна договору становила, або перевищувала 5000000 грн.

Одночасно, матеріали справи містять копії актів наданих послуг за договором за період з 01.09.2015 по 01.09.2017, що підписані та скріплені печатками обох сторін, а також підписані обома сторонами акти звіряння взаємних розрахунків за періоди 3 та 4 квартал 2016 року. Жоден із наданих актів, у той же час, також не перевищує встановленого обмеження директора по підписанню правочинів на суму більше 5000000 грн. Поряд із цим, суд вважає за необхідне разом із цим наголосити, що акти приймання-передачі не мають ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України, а є первинними документами.

Також відповідачем долучені копії платіжних доручень щодо сплати позивачем грошових коштів за плату за виконання чартерних рейсів, фрахт, додаткові послуги, технічне обслуговування повітряного судна Urgle згідно з рахунками, виставленими за договором.

При цьому, суд відхиляє твердження позивача щодо неналежності поданих в якості доказів надання послуг за договором актів наданих послуг за відсутності інших підтверджуючих документів щодо надання таких послуг (копій квитків, транспортних накладних тощо).

Утім, за пунктами 3.3 договору надані за ним послуги оформлюються відповідним актом приймання-передачі наданих послуг, які фрахтівник надсилає на адресу фрахтувальника щомісяця.

Відповідні акти наданих послуг у розумінні вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами та можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Одночасно, щодо тверджень позивача про те, що спірний правочин не направлений на реальне настання правових наслідків за ним, суд зауважує на наступному.

Згідно з частиною 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Утім, позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що позивач та відповідач, вчиняючи оспорюваний договір, не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відтак, про вчинення позивачем юридично значимих дій, спрямованих на схвалення правочину, свідчать надані до матеріалів справи вищеописані докази - акти наданих послуг та частково здійснені позивачем оплати рахунків за договором.

Правові наслідки вчинення правочинів із перевищенням повноважень визначено частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Таким чином, із змісту частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у виді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №914/3095/16, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 01.09.2019 у справі № 922/1597/18.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статей 180, 181 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного.

Суд зауважує, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), а тому посилання позивача на відсутність істотних умов оспорюваного договору, тобто не укладеність договору, та на одночасну його недійсність носять суперечливий характер.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір не суперечить положенням статей 203, 215 ЦК України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, а також виконувався сторонами, у зв`язку з чим правові підстав для визнання недійсним договору відсутні.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Оскільки заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 20.08.2020 року.

Суддя К.В. Полякова