Рішення

від 17.08.2020 по справі 910/8321/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020Справа № 910/8321/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОВКОВИЧНА, будинок 34 В, Ідентифікаційний код юридичної особи 41252635) до проТовариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок 2 А, Ідентифікаційний код юридичної особи 41400690) стягнення заборгованості у розмірі 208 916 грн. 06 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 208 916 грн. 06 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором № 03/10-2017 від 01.10.2017 про надання послуг, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 203804,00 грн. Зважаючи на наявність вказаної заборгованості Позивачем нараховано Відповідачу 3017,98 грн. інфляційних втрат та 2094,08 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 року відкрито провадження у справі №910/8321/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.08.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, якою просив визнати причини пропуску процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 17.06.2020 року на подання доказів, поважними, долучити докази.

Суд, розглянувши клопотання Позивача про поновлення пропущеного строку на подання доказів від 14.08.2020 року по справі №910/8321/20 приходить до висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 -3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, а саме доповнено ч. 4 наступного змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 року внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) й викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №731-IX від 18.06.2020 року він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, а тому учасники справи протягом 20 днів після набрання ним чинності , тобто по 06.08.2020 року, мали право подати клопотання про продовження процесуальних строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

В той же час, Судом встановлено, що у період з 05.08.2020 року по 10.08.2020 року генеральний директор Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт був у відрядженні, що підтверджується наказом №41 від 04.08.2020 року.

Враховуючи вищенаведене, з метою сприяння Позивачу у реалізації ним процесуальних прав, враховуючи, що наведені Позивачем причини неможливості подання доказів у визначений в ухвалі суду строк є поважними, Суд приходить до висновку про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт пропущеного строку на подання доказів від 14.08.2020 року по справі №910/8321/20.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.06.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 02.07.2020 року уповноваженим особам підприємств Сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 (Замовник) було укладено Договір на надання послуги №03/10-2017, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов`язання забезпечити охорону товарноматеріальних цінностей Замовника, прийнятих під охорону, не допускати їх розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на Об`єкт охорони шляхом дотримання контрольноперепускного режиму Охорони у відповідності з Інструкцією щодо організації охорони Об`єкту. (а.с.32-37)

Згідно з п.2.1 Договору станом на дату підписання Договору вартість послуг за один місяць складає 96075 грн., крім цього ПДВ 20%- 19215 грн., що разом складає 115290 грн. Загальна сума договору на дату його підписання складає: 1 152 900 грн., крім того ПДВ 20% 230580 грн., що разом складає 1 383 480 грн.

У п.4.2 Договору зазначено, що зміна ціни Договору може бути переглянута за погодженням сторін, з оформленням відповідного протоколу, який після його підписання є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.7.1 Договору Виконавець щомісячно подає Замовнику рахунок за охоронні послуги, які були протягом минулого місяця, та акт прийому - передачі виконаних робіт. Поданий рахунок підлягає оплаті Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту прийому- передачі виконаних робіт, шляхом перерахування зазначеної в ньому суми на банківський рахунок Охорони.

Якщо протягом 5 (п`яти) банківських днів Замовник не підписав Акту прийому-передачі виконаних робіт, та не подав письмової мотивованої відмови від підпису, послуги вважаються наданими Виконавцем у повному обсязі. У разі наявності заперечень до Акту, Замовник надає Виконавцю обґрунтовану претензію, яка повинна бути підтверджена належними доказами. В іншому разі надані послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті в повному обсязі. (п.п.7.2, 7.5 Договору)

У п.7.6 Договору визначено, що оплата здійснюється Замовником на підставі підписаного Сторонами Акту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту.

Строк дії. Цим Сторони домовились, що цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до 30.09.2019 p. Якщо на дату закінчення строку дії цього Договору які-небудь з зобов`язань Сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання. По закінченні строку, вказаного в п. 12.1. цього Договору, строк дії Договору подовжено нa той самий строк, за умови, що не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із Сторін не направить іншій стороні Повідомлення про припинення цього Договору. (п.п.12.1, 12.2 Договору)

Згідно з п.13.4 Договору ніякі відмови, зміни або доповнення до цього Договору або будь- яких угод, пов`язаних є цим Договором, нe будуть дійсними до тих пір, доки вони не будуть складені в письмовій формі українською мовою та належним чином підписані Сторонами у відповідності до гарантій, наданих Сторонами за цим Договором.

Додатками №1, №2 до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року Сторони узгодили дислокацію об`єкту - ЖК Аристократ (м. Київ, вул. Щорса, 34) та розрахунок кількості постів. (а.с.38-39)

Додатками №№3-9, 13 до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни) Сторони погодили внесення змін до ціни на виконання послуг охорони. (а.с.40-46, 50) Крім того, в матеріалах справи наявні Додатки №№10-12 до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни) щодо зміни ціни на виконання послуг охорони, які підписані й скріплені печатками підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт . (а.с.47-79)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року Позивач надав послуги з охорони товарноматеріальних цінностей Замовника, а Відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Актами надання послуг за період грудень 2017 року - листопад 2019 року, лютий 2020 року на загальну суму в розмірі 1 920 895 грн. 20 коп. (а.с.51-74, 77), проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за надані послуги у загальному розмірі 1 841 288 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.87-170)

Крім того, в матеріалах справи наявні Акти надання послуг №646 від 31.12.2019 р. на суму 72 000 грн. 00 коп., №32 від 31.01.2020 року на суму 52 196 грн. 80 коп., а загалом на суму в розмірі 124 196 грн. 80 коп. (а.с.75-76)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 перед Позивачем складає 203 804 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 інфляційні у розмірі 3 017 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 2 094 грн. 08 коп.

30.01.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №29 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 333 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.01.2020 р., фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення 04.02.2020 р. (а.с.171-173)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що 01.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 (Замовник) було укладено Договір на надання послуги №03/10-2017, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов`язання забезпечити охорону товарноматеріальних цінностей Замовника, прийнятих під охорону, не допускати їх розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на Об`єкт охорони шляхом дотримання контрольноперепускного режиму Охорони у відповідності з Інструкцією щодо організації охорони Об`єкту. (а.с.32-37)

Згідно з п.13.4 Договору ніякі відмови, зміни або доповнення до цього Договору або будь- яких угод, пов`язаних є цим Договором, нe будуть дійсними до тих пір, доки вони не будуть складені в письмовій формі українською мовою та належним чином підписані Сторонами у відповідності до гарантій, наданих Сторонами за цим Договором.

Додатками №№3-9, 13 до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни) Сторони погодили внесення змін до ціни на виконання послуг охорони. (а.с.40-46, 50)

Крім того, в матеріалах справи наявні Додатки №10 від 01.12.2018 р., №11 від 01.12.2019 р., №12 від 01.01.2020 р. до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни) щодо зміни ціни на виконання послуг охорони, які підписані й скріплені печатками підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт . (а.с.47-79)

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Листом №217 від 29.05.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 протоколи зміни договірної ціни до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (додатків №№10-12), що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 04.06.2020 р., накладної, фіскального чеку, який був отриманий уповноваженою особою підприємства Відповідача 09.06.2020 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.211-212)

Також в матеріалах справи наявний лист №42 від 06.02.2020 року Позивача на адресу Відповідача щодо роз`яснення тарифу ЖК Аристократ за січень 2020 р., який містить запис про отримання керуючим ЖК Аристократ Назаровим В.В. протоколу зміни договірної ціни - 2 шт., розшифровки послуг за січень - 1 шт. (а.с.79) Однак, Суд зазначає, що керуючий ЖК Аристократ не є уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 на отримання будь - яких документів, листів, оскільки матеріали справи не містять таких доказів. Також ЖК Аристократ знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 34, в той час, як місцезнаходженням Відповідача є 01103, .м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок 2 А, а запис на листі не містить розшифрування які саме протоколи були отримані.

За таких підстав, лист №42 від 06.02.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 не приймається Судом до уваги на підтвердження надсилання Позивачем на погодження й підпис Додатків №10 від 01.12.2018 р., №11 від 01.12.2019 р., №12 від 01.01.2020 р. до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни) щодо зміни ціни на виконання послуг охорони.

Враховуючи наведене, з урахуванням вимог Господарського кодексу України, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 були отримані Додатки №10 від 01.12.2018 р., №11 від 01.12.2019 р., №12 від 01.01.2020 р. до Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року (Протокол зміни договірної ціни), проте у двадцятиденний строк після їх одержання не повернуло на адресу Позивача, Суд приходить до висновку, що вказані додатки до Договору є погодженими Відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року Позивач надав послуги з охорони товарноматеріальних цінностей Замовника, а Відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Актами надання послуг за період грудень 2017 року - листопад 2019 року, лютий 2020 року на загальну суму в розмірі 1 920 895 грн. 20 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.51-74, 77), проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за надані послуги у загальному розмірі 1 841 288 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.87-170)

Крім того, в матеріалах справи наявні Акти надання послуг №646 від 31.12.2019 р. на суму 72 000 грн. 00 коп., №32 від 31.01.2020 року на суму 52 196 грн. 80 коп., а загалом на суму в розмірі 124 196 грн. 80 коп. (а.с.75-76), які підписані уповноваженою особою підприємства Позивача й скріплені його печаткою, проте не узгоджені Відповідачем.

Відповідно до п.7.1 Договору Виконавець щомісячно подає Замовнику рахунок за охоронні послуги, які були протягом минулого місяця, та акт прийому - передачі виконаних робіт . Поданий рахунок підлягає оплаті Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту прийому- передачі виконаних робіт, шляхом перерахування зазначеної в ньому суми на банківський рахунок Охорони.

Якщо протягом 5 (п`яти) банківських днів Замовник не підписав Акту прийому-передачі виконаних робіт, та не подав письмової мотивованої відмови від підпису, послуги вважаються наданими Виконавцем у повному обсязі. У разі наявності заперечень до Акту, Замовник надає Виконавцю обґрунтовану претензію, яка повинна бути підтверджена належними доказами. В іншому разі надані послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті в повному обсязі. (п.п.7.2, 7.5 Договору)

У п.7.6 Договору визначено, що оплата здійснюється Замовником на підставі підписаного Сторонами Акту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту .

Листом №217 від 29.05.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 акти надання послуг №32 від 31.01.2020 р., №646 від 31.12.2019 р., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 04.06.2020 р., накладної, фіскального чеку, який був отриманий уповноваженою особою підприємства Відповідача 09.06.2020 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.211-212)

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №483 від 01.10.2019 р. на суму 96 000 грн., №552 від 01.11.2019 р. на суму 96 000 грн. 00 коп., №622 від 01.12.2019 р. на суму 72 000 грн., №9 від 01.01.2020 р. на суму 52 196 грн. 80 коп., №144 від 01.02.2020 р. на суму 72 000 грн. (а.с.80-84), проте матеріали справи не містять доказів виставлення даних рахунків, а рахунок на оплату №483 від 01.10.2019 р. взагалі не підписаний уповноваженою особою підприємства Позивача.

В той же час, Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна претензія №29 від 30.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт на адресу Відповідача, з якої вбачається, що станом на 30.01.2020 року з боку Відповідача не надійшло жодної претензії щодо неналежного виконання договірних відносин та неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 Актів прийому - передачі виконаних робіт за листопад та грудень 2019 року. Вказана претензія отримана уповноваженою особою підприємства Відповідача 04.02.2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення. (а.с.171-173)

Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України Позивачем на адресу Відповідача була надіслана позовна заява разом з доданими до неї документами, зокрема, Акти надання послуг №646 від 31.12.2019 р. на суму 72 000 грн. 00 коп., №32 від 31.01.2020 року на суму 52 196 грн. 80 коп., а також рахунки на оплату.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що на виконання п.7.1 Договору на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт було подано на адресу Відповідача акти прийому - передачі виконаних робіт та рахунки на оплату, проте у зв`язку з не підписанням Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 протягом 5 банківських днів вказаних актів та не поданням письмової мотивованої відмови від підпису, послуги вважаються наданими Виконавцем у повному обсязі. За таких підстав, станом на час розгляду даної справи обов`язок по оплаті за надані послуги на підставі Актів надання послуг №646 від 31.12.2019 р. на суму 72 000 грн. 00 коп., №32 від 31.01.2020 року на суму 52 196 грн. 80 коп. настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт за Договором на надання послуги №03/10-2017 від 01.10.2017 року становить 203 804 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт в розмірі 203 804 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 203 804 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 07.12.2019 р. по 09.06.2020 р. у розмірі 2 094 грн. 08 коп. та інфляційні у розмірі 3 017 грн. 98 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 07.12.2019 р. по 09.06.2020 р. у розмірі 2 094 грн. 08 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, оскільки за Актами надання послуг №646 від 31.12.2019 р. на суму 72 000 грн. 00 коп., №32 від 31.01.2020 року на суму 52 196 грн. 80 коп. період прострочки Відповідача розпочався поза межами заявленого Позивачем періоду. А тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних за період прострочки з 07.12.2019 р. по 09.06.2020 р. у розмірі 676 грн. 68 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін , відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться ланцюговим методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 07.12.2019 р. по 09.06.2020 р. у розмірі 3 017 грн. 98 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача піддягають інфляційні за загальний період січень 2020 р. - травень 2020 р. у розмірі 931 грн. 32 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт підлягає стягненню заборгованість у розмірі 203 804 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 676 грн. 68 коп., інфляційні у розмірі 931 грн. 32 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Київ-Сервіс 15 (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок 2 А, Ідентифікаційний код юридичної особи 41400690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Еліт (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОВКОВИЧНА, будинок 34 В, Ідентифікаційний код юридичної особи 41252635) заборгованість у розмірі 203 804 (двісті три тисячі вісімсот чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 68 (шістдесят вісім) коп., інфляційні у розмірі 931 (дев`ятсот тридцять одна) грн. 32 (тридцять дві) коп. та судовий збір у розмірі 3 081 (три тисячі вісімдесят одна) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин