Рішення

від 20.08.2020 по справі 910/3601/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2020Справа № 910/3601/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ойлімпекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик

про стягнення 394 455,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ойлімпекс (надалі - ТОВ Ойлімпекс ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик (надалі - ТОВ МТС Логістик ) про стягнення 394 455,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Ойлімпекс на підставі договору про повне відступлення права вимоги №3 від 25.06.2019 отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз право вимоги до ТОВ МТС Логістик зі сплати основного боргу у розмірі 250 062,98 грн., усіх штрафних санкцій та неустойки що виникли на підставі договору купівлі-продажу №2602/2018ДТ від 26.02.2018, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення заборгованості у розмірі 240 062,98 грн., пені у розмірі 122 112,65 грн., 3% річних у розмірі 11 017,01 грн. та інфляційних у розмірі 21 262,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Вказана ухвала була вручена відповідачу 19.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103054214158.

08.04.2020 через канцелярію суду від ТОВ МТС Логістик надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов з урахуванням часу дії карантину, яке мотивоване тим, що з 12.03.2020 на території України установлено карантин, що унеможливлює подання відзиву на позов в установлений судом строк.

Суд відзначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, в даному випадку, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 строк на подання відзиву на позов було продовжено в силу закону, а відтак підстави для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву з урахуванням часу дії карантину відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.

При цьому, положеннями п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, на переконання суду, у відповідача було достатньо часу для підготовки своєї позиції стосовно даного спору, проте ТОВ Ойлімпекс відзив на позов до суду не подало.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

26.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз (продавець) та ТОВ МТС Логістик (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2602/2018-ДТ (надалі - Договір купівлі - продажу ), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати дизельне паливо (далі - товар), шляхом заправки автотранспорту покупця, а покупець прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору купівлі-продажу розрахунки за товар покупець здійснює на умовах 100% передоплати вартості товару, згідно отриманого від покупця рахунку-фактури, якщо інше не передбачено додатковими умовами до договору. При цьому, моментом виконання зобов`язання покупця з оплати вартості товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов Договору купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз передано ТОВ МТС Логістик товар на загальну суму 614 560,16 грн., що підтверджується видатковими накладними №2903 від 29.03.2018 на суму 50 400,00 грн., №3006 від 30.06.2018 на суму 68 747,60 грн., №3107-мтс від 31.07.2018 на суму 229 352,81 грн., №1-1708 від 22.08.2018 на суму 77 035,50 грн., №3108-мтс від 31.08.2018 на суму 2 149,00 грн., №1009 від 10.09.2018 на суму 88 806,71 грн., №2109 від 21.09.2018 на суму 98 068,54 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, ТОВ МТС Логістик сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз 364 500,53 грн. за отриманий на підставі Договору купівлі-продажу товар, що підтверджується банківськими виписками з рахунку продавця.

25.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз (первісний кредитор) та ТОВ Ойлімпекс (новий кредитор) було укладено договір про повне відступлення права вимоги №3 (надалі - Договір відступлення ), відповідно до п. 1.1 якого за цим договором первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу 2602/2018ДТ від 26.02.2018 (основний договір), укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю МТС Логістик (боржник).

Пунктом 1.2 Договору відступлення передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання за основним договором зі сплати суми основного боргу у розмірі 250 062,98 грн. та сплати усіх штрафних санкцій та неустойки передбачених договором та законодавством.

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором.

Одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора (п. 2.2 Договору відступлення).

Повідомленням б/н від 17.07.2019 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги заборгованості за Договором купівлі-продажу.

Платіжним дорученням №2266 від 12.11.2019 відповідачем сплачено на рахунок позивача 10 000,00 грн., в призначенні платежу якого зазначено: оплата за паливо (по первісному дог.№2602/2018ДТ від 26.02.2018) по дог про повне відступлення права вимоги №3 від 25.06.2019.

Відповідно до положень статей 512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач отримав право вимоги заборгованості відповідача за Договором купівлі-продажу, при цьому, судом встановлена заборгованість у розмірі 250 059,63 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати переданого на підставі Договору купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 240 062,98 грн.

Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз передано ТОВ МТС Логістик та відповідачем договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №2903 від 29.03.2018, №3006 від 30.06.2018, №3107-мтс від 31.07.2018, №1-1708 від 22.08.2018, №3108-мтс від 31.08.2018, №1009 від 10.09.2018 та №2109 від 21.09.2018) підтверджується факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз відповідачу товару згідно Договору купівлі-продажу на загальну суму 614 560,16 грн.

В свою чергу, відповідачем частково оплачено отриманий на підставі Договору купівлі-продажу товар на загальну суму 364 500,53 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз передано ТОВ МТС Логістик .

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору купівлі-продажу у відповідача наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз за переданий товар у розмірі 250 059,63 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний будівельний союз 250 059,63 грн. за переданий на підставі Договору купівлі-продажу товар, в той час як заборгованість у розмірі 3,35 грн. не підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Враховуючи встановлену судом суму заборгованості за Договором купівлі-продажу та сплату відповідачем позивачу 10 000,00 грн., правомірними та обґрунтованими є позовні вимоги ТОВ Ойлімпекс про стягнення з ТОВ МТС Логістик заборгованості у розмірі 240 059,63 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 122 112,65 грн., 3% річних у розмірі 11 017,01 грн. та інфляційних у розмірі 21 262,58 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 21.09.2018 по 06.03.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором купівлі-продажу строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за наявності заборгованості з оплати за отриманий товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши додані до позову розрахунки судом встановлено, що позивачем не правомірно нараховувались пеня, 3% річних та інфляційні на загальну суму заборгованості в період коли її ще не існувало, а також при розрахунку пені позивачем не дотримано вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 43 947,00 грн., 3% річних у розмірі 10 704,96 грн. та інфляційні у розмірі 18 167,65 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ МТС Логістик на користь ТОВ Ойлімпекс заборгованості у розмірі 240 059,63 грн., пені у розмірі 43 947,00 грн., 3% річних у розмірі 10 704,96 грн. та інфляційних у розмір 18 167,65 грн. В іншій частині позову (заборгованість у розмірі 3,35 грн., пеня у розмірі 78165,65 грн., 3% річних у розмірі 312,05 грн. та інфляційні у розмірі 3 094,93 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ойлімпекс задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31; ідентифікаційний код 41312353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ойлімпекс (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 20, офіс 5; ідентифікаційний код 42775191) заборгованість у розмірі 240 059 (двісті сорок тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 63 коп., пеню у розмірі 43 947 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок сім) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 10 704 (десять тисяч сімсот чотири) грн. 96 коп., інфляційні у розмірі 18 167 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 65 коп., судовий збір у розмірі 4 693 (чотири тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 19 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий