Рішення

від 11.08.2020 по справі 910/1882/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2020Справа № 910/1882/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль

до Державного підприємства Енергоринок , Державного підприємства Гарантований покупець

про стягнення 203873,49 грн

за участі представників :

від позивача - Зарубіна В.М. (уповноважений представник);

від відповідача 1 - Сніжко В.Ю. (уповноважений представник);

від відповідача 2 - Андишула А.М. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Енергоринок , Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 203873,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір №8960/02 від 26.09.2012 за умовами якого, позивач зобов`язується продавати, а відповідач-1 купувати електроенергію. Разом з тим 13.08.2019 між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 була укладена Додаткова угода №511/01 до договору від 26.09.2012 №8960/02 за умовами якої, було замінено сторону зобов`язання з відповідача-1 на відповідача-2. З огляду на те, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання, в частині своєчасної та повної оплати за поставлену електроенергію, за ними утворилась заборгованість у розмірі 175873,50 грн яку позивач просить стягнути солідарно на свою користь з відповідачів. Окрім того, позивачем нараховано до стягнення 14416,77 грн пені, 1272,07 3% річних та 12311,15 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

03.03.2020 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 подано заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.03.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.03.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 10.04.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 06.04.2020.

23.03.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства Енергоринок надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Разом з тим, 27.03.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства Гарантований покупець надійшла заява із запереченнями щодо розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 призначено розгляд справи №910/1882/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль до Державного підприємства Енергоринок , Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення 203873,49 грн за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідачі у поданих до суду відзивах на позов в повному обсязі заперечили проти задоволення позовних вимог зазначивши про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача. Так, відповідачі вказали, що ДП Енергоринок здійснювало купівлю електричної енергії за договором №8960/02 від 06.09.2012, як оптовий постачальник електричної енергії за правилами функціонування Оптового ринку електричної енергії, за час функціонування якого, ДП Енергоринок виконувало свої зобов`язання перед позивачем за зазначеним договором в повному обсязі. Разом з тим 01.07.2019 відбувся перехід до нової моделі ринку електроенергії, яка запроваджена Законом України Про ринок електричної енергії , у зв`язку з чим, починаючи з 01.07.2019 ДП Енергоринок не здійснювало купівлю електричної енергії у позивача на умовах Договору №8960/02 від 26.09.2012.

Разом з тим, відповідачі зазначили, що 13.08.2019 між позивачем та відповідачем-2, за участі відповідача-1 було укладено Додаткову угоду №511/01 до Договору №8960/02 від 26.09.2012, яка фактично є окремим договором, за умовами якого купівля-продаж електричної енергії здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом. Так відповідачі вказали, що позивача було включено до балансуючої групи ДП Гарантований покупець 30.08.2019, а відтак, відповдіач-1 та вдповідач-2 не здійснювали купівлю електричної енергії у позивача у липні 2019 року, також, відповідачі зауважили, що матеріали справи не містять акту купівлі-продажу електричної енергії за липень 2019, підписаного між позивачем та відповідачем-1 або відповдіачем-2, у зв`язку з чим у відповідачів відсутні грошові зобов`язання перед позивачем.

Окрім того, відповідачі зазначили, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач 31.07.2019 сумісно з ПрАТ НЕК Укренерго склав звітні дані фізичного балансу електроенергії за липень 2019 року у формі Акту про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої позивачем. Відповідно, враховуючи дату запровадження нової моделі ринку (01.07.2019), дату укладення Договору з ДП Гарантований покупець (13.08.2019) та дату включення до балансуючої групи позивача (30.08.2019), відпущена позивачем у липні 2019 року електрична енергія могла бути продана останнім окрім ДП Гарантований покупець також за двосторонніми договорами, на ринку на добу наперед , на внутрішньодобовому ринку, на балансуючому ринку або ПрАТ НЕК Укренерго як небаланс електричної енергії.

З огляду на викладене відповідачі просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2012 між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль (ВАД, позивач) було укладено Договір №8960/02, відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

В подальшому, 13.08.2019 між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ), Державним підприємством Гарантований покупець (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль (виробник за зеленим тарифом) укладено Додаткову угоду №511/01 до Договору №8960/02 від 26.09.2012.

Додатковою угодою від 13.08.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова Державне підприємство Енергоринок замінити на слова Державне підприємство Гарантований покупець та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.

Так, згідно з п.1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 13.08.2019), за цим договором виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок).

У п.2.2 Договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

Відповідно до п.2.3 Договору, виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючи одиниць виробника за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами п.п.2.4, 2.5 Договору сторони погодили, що виробник за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку (п.3.3 Договору).

Згідно з п.4.6 Договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

Пунктом 5 Додаткової угоди №511/01 від 13.08.2019 до Договору №8960/02 від 26.09.2012 сторони погодили, що ДПЕ не несе відповідальності за будь-якими зобов`язаннями гарантованого покупця перед виробником за зеленим тарифом, що виникають за договором, укладеним на підставі Типового договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019, з дати початку дії нового ринку електричної енергії, передбаченої Законом України Про ринок електричної енергії .

У п.6 Додаткової угоди №511/01 від 13.08.2019 до Договору №8960/02 від 26.09.2012 визначено, що гарантований покупець не несе відповідальності за будь-якими зобов`язаннями ДПЕ перед виробником за зеленим тарифом, що виникли на підставі Договору в редакції, що діяла до 01.07.2019.

Згідно з п.10 Додаткової угоди №511/01 від 13.08.2019 до Договору №8960/02 від 26.09.2012, дана додаткова угода набуває чинності з 13.08.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачами, в порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства не сплачено на рахунок позивача вартість відпущеної у липні 2019 року електричної енергії, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, а також нарахованих фінансових та штрафних санкцій.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч.ч.6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистеми визначаються Законом України Про ринок електричної енергії та Законом України Про електроенергетику (втратив чинність 01.07.2019).

Так, до 01.07.2019 відповідно до Закону України Про електроенергетику функціонував єдиний Оптовий ринок електричної енергії України (далі - ОРЕ).

Згідно приписів ст.15 Закону України Про електроенергетику , купівля всієї електричної, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом) та весь її оптовий продаж здійснювалися на ОРЕ.

ОРЕ у кожному розрахунковому періоді був зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, та здійснювати повну оплату вартості електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії.

Згідно з ч.12 ст.15 Закону України Про електроенергетику ОРЕ функціонував з додержанням, зокрема, таких вимог: електрична енергія продається та купується за Правилами ОРЕ; ціни на електричну енергію генеруючих компаній та оптові ціни визначаються за Правилами ОРЕ; всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб`єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії (ДП Енергоринок ) відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії (далі - ДЧОРЕ).

Так судом встановлено, що на виконання вимог Закону України Про електроенергетику між ДП Енергоринок та ТОВ Фірма Гріль було укладено Договір купівлі - продажу електричної енергії №8960/02 від 26.09.2012.

На підставі зазначеного договору, ДП Енергоринок здійснювало купівлю електричної енергії у ТОВ Фірма Гріль за Договором №8960/02 від 26.09.2012, як Оптовий постачальник електричної енергії за правилами функціонування Оптового ринку електричної енергії.

Відповідно до п.2.1 Договору від 26.09.2012, сторони визнають свої зобов`язання згідно з ДЧОРЕ, чанними додатками до нього та керуються його положеннями.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, за час функціонування ОРЕ, ДП Енергоринок виконувало свої зобов`язання перед позивачем за Договором від 26.09.2012 в повному обсязі.

В той же час, суд зауважує, що з 01.07.2019 відбувся перехід на нову модель ринку електроенергії, яка запроваджена Законом України Про ринок електричної енергії . Нова модель ринку електричної енергії передбачає новий ринковий механізм, новий підхід до взаємовідносин між учасниками ринку та розширення його суб`єктного складу.

Згідно з п.2 розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положеннями Закону України Про ринок електричної енергії балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії) починають діяти з 01.07.2019. При цьому балансуючий ринок, ринок на добу наперед , внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

За приписами п.23 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії , статті 15, 15-1, 17 Закону України Про електроенергетику , які регулювали функціонування ОРЕ, втратили чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

Також, відповідно до пп.2 п.1 та п.5 постанови НКРЕКП №894 від 23.08.2018 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, Національної комісії регулювання електроенергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , з 01.07.2019 втратили чинність Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з Оптового постачання електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП №256 від 16.12.1996.

При цьому, ч.15 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії , що ДП Енергоринок провадить діяльність виключно з погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на ОРЕ.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до положень Закону України Про ринок електричної енергії , купівлю-продаж електричної енергії на ОРЕ припинено та запроваджено новий ринок електричної енергії, з 01.07.2019 відповідач 1 - Державне підприємство Енергоринок не здійснювало купівлю-продаж електроенергії, зокрема у позивача на умовах Договору №8960/02 від 26.09.2012 у спірний період.

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості з Державного підприємства Енергоринок , у зв`язку з чим, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль до відопдвіача-1 задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до абз.2 п.16 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії з дати початку дії нового ринку електричної енергії гарантований покупець є правонаступником оптового постачальника електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (у тому числі за договорами, укладеними відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України Про ринок електричної енергії ), договорами купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, укладеними оптовим постачальником електричної енергії відповідно до цього Закону.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Гріль та Державним підприємством Гарантований покупець склались на підставі Додаткової угоди №511/01 від 13.08.2019 до Договору №8960/02 від 26.09.2012, яка фактично є окремим договором та відповідає Типовій формі договору про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, у зв`язку із запровадженням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії.

Підставою укладення вказаного Договору №511/01 від 13.08.2019 стала відповідна заява ТОВ Фірма Гріль до ДП Гарантований покупець , яка подана позивачем у серпні 2019 року, копія зазначеної заяви наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України Про ринок електричної енергії гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм зеленим тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування зеленого тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами п.8.1 Порядку купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом виробник за зеленим тарифом повинен стати учасником ринку електричної енергії, укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом, типова форма якого затверджена Регулятором, вступити на підставі цього договору до балансуючої групи виробників за зеленим тарифом та здійснювати операції з купівлі та продажу електричної енергії лише із гарантованим покупцем.

Зазначене відповідає п.2.2 Договору №511/01 від 13.08.2019, яким визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

З огляду на викладене, зобов`язання сторін з купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом та відповідно обов`язок з приводу купівлі (оплати) електричної енергії, відпущеної ТОВ Фірма Гріль , виникають у ДП Гарантований покупець після укладення ДП Гарантований покупець двостороннього договору купівлі- продажу електричної енергії за зеленим тарифом з позивачем та включення останнього до балансуючої групи гарантованого покупця.

Як зазначалося судом вище, Договір №511/01 за формою, затвердженою Регулятором - НКРЕКП укладено між ДП Гарантований покупець та ТОВ Фірма Гріль 13.08.2019, який набрав чинності з 13.08.2019.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.52 Закону України Про ринок електричної енергії адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про ринок електричної енергії оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ПрАТ НЕК Укренерго).

Одночасно, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України Про ринок електричної енергії адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку реєструє учасників ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його, реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри, створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників ринку, надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

Згідно з п.п.1.5.7, 1.5.8 Правил ринку, що затверджені Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2019 (у редакції постанови НКРЕКП №1168 від 24.06.2019), при бажанні здійснити зміну балансуючої групи учасник ринку зобов`язаний надати АР (згідно із п.1.1.4 - Адміністратор розрахунків) заяву щодо зміни учасником ринку балансуючої групи, ЕІС-код учасника ринку (СВБ), у якого він бажає зареєструватися в якості члена його балансуючої групи, та надати ОСП (згідно із п.1.1.4 - Оператор системи розрахунків) письмову згоду цього учасника ринку (СВБ) прийняти його до балансуючої групи, для якої такий учасник є СВБ (згідно із п.1.1.4 - Сторона, відповідальна за баланс). У заяві щодо зміни учасником ринку балансуючої групи зазначається дата та час, на які зміна СВБ повинна вступити в силу. Така зміна може бути здійснена не раніше ніж через 7 робочих днів після отримання АР такої заяви.

АР на підставі отриманої заяви щодо зміни учасником ринку балансуючої групи зобов`язаний: забезпечити внесення інформації щодо зміни балансуючої групи учасником ринку до системи управління ринком; повідомити учасника ринку, який ініціював зміну балансуючої групи, СВБ, до складу якої увійшов такий учасник ринку, та СВБ, зі складу якої такий учасник ринку вийшов (якщо такий учасник ринку до цього входив до складу балансуючої групи), щодо прийнятих змін.

Відповідно до п.1.5.11 Правил ринку, гарантований покупець зобов`язаний бути СВБ і не може бути зареєстрованим в балансуючих групах за іншою СВБ. Гарантований покупець на ринку електричної енергії реєструються як окремі СВБ і не можуть передавати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ НЕК Укренерго , на виконання вказаних функціональних обов`язків адміністратора розрахунків, Листом №01/34080 від 03.09.2019 надало ДП Гарантований покупець інформацію щодо виробників за зеленим тарифом, включених до балансуючої групи ДП Гарантований покупець в серпні 2019 року, із зазначенням відповідних дат. Так, відповідно до зазначеної інформації ТОВ Фірма Гріль включено до балансуючої групи ДП Гарантований покупець лише 30.08.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ДП Гарантований покупець не здійснювало купівлю електричної енергії у ТОВ Фірма Гріль у липні 2019 року і грошових зобов`язань з приводу оплати виробленої позивачем електричної енергії у вказаному періоді у ДП Гарантований покупець не виникло.

Наведене підтверджується також відсутністю акта купівлі - продажу електричної енергії за липень 2019 року, підписаного між ДП Гарантований покупець та ТОВ Фірма Гріль який в силу приписів чинного законодавства був би належним та допустимим доказом купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, відпущеної позивачем у липні 2019 року, в тому числі доказом її обсягу та вартості, з урахуванням п.3.3 Договору №511/01 від 13.08.2019 та Глави 10 Порядку.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем вимог до Державного підприємства Гарантований покупець .

Разом з тим, щодо доводів позивача, стосовно того що обов`язок відповідачів оплатити відпущену у липні 2019 електроенергію підтверджується наданою до матеріалів справи копією Акта від 31.07.2019 про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої ТОВ Фірма Гріль в липні 2019 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 71 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками, не лише гарантованому покупцю відповідно до цього Закону (ч.2 ст.71 Закону), але і за двосторонніми договорами, на ринку на добу наперед , на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про ринок електричної енергії обов`язковою умовою участі позивача в ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі, функції якого виконує Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ПрАТ НЕК Укренерго або оператор системи передачі). На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості сторони, відповідальної за баланс (п.1.2 Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, Додаток 1 до Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 (у редакції постанови НКРЕКП №1168 від 24.06.2019).

Відповідно до п.46 ст.1 Закону України Про ринок електричної енергії , небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до Правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.33 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно із ч.4 ст.70 Закону України Про ринок електричної енергії купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що ТОВ Фірма Гріль 31.07.2019 разом з ПрАТ НЕК Укренерго склала звітні дані фізичного балансу електроенергії за липень 2019 року у формі Акта про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої позивачем.

Утім враховуючи дату запровадження нової моделі ринку - 01.07.2019, а також дату укладення (набрання чинності) Договору з ДП Гарантований покупець - 13.08.2019 та включення до балансуючої групи позивача - 30.08.2019, відпущена позивачем електрична енергія у липні 2019 року могла бути продана останнім окрім ДП Гарантований покупець також за двосторонніми договорами, на ринку на добу наперед , на внутрішньодобовому ринку, на балансуючому ринку або ПрАТ НЕК Укренерго як небаланс електричної енергії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту продажу відповідачам у спірному періоді електричної енергії.

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 21.08.2020.

Суддя Я.В. Маринченко