Рішення

від 21.08.2020 по справі 912/1518/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 рокуСправа № 912/1518/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1518/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс", 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б. 150,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна В", 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Пушкіна, буд. 3А,

про стягнення 44 381,75 грн

Представники сторін:

від позивача - Волошенюк О.В., посвідчення №116 від 03.02.17, довіреність № б/н від 28.12.19 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Медведчук В.П., довіреність № б/н від 07.07.20 юрист, наказ №4 від 31.05.2019 (в режимі відеоконференції).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Авіс" (далі - ТОВП "Авіс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна В" (далі - ТОВ "Агрофірма Україна В", відповідач) про стягнення збитків в розмірі 44 381,75 грн, а також 2102,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат понесених позивачем на послуги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, у порушення вимог податкового законодавства України та умов укладеного між сторонами у справі договору, за господарськими операціями з поставки товару на суму 266 290,51 грн не здійснив реєстрацію податкової накладної у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, чим позбавив позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 44 381,75 грн до податкового кредиту та, відповідно, можливості зменшення суми своїх податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позов обґрунтовано приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 1.1, 3,8, 4.1 договору від 01.09.2015, ст. ст. 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-218, 224-226 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 04.05.2020 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26.05.2020 о 17:00.

25.05.2020 на адресу суду від ТОВ "Агрофірма Україна В" надійшов відзив на позовну заяву, де заперечено позовні вимоги з наступних підстав. За господарською операцією на поставку товару на суму 266290,51 грн з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "Агрофірма Україна В" перераховано кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у тому числі у розмірі 44381,75 грн, що підтверджується податковими деклараціями платника податку за жовтень, листопад 2017 року. Також, у відповідності до вимог ст. 201.1. ПК України за вказаною господарською операцією відповідачем складено податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін.

В підготовчому засіданні 26.05.2020 оголошено перерву на 16.06.2020 о 14:30 год., про що постановлено ухвалу.

Оскільки, суддю Колодій С.Б., в провадженні якої перебувала справа № 912/1518/20, звільнено з посади судді, у зв`язку з поданням заяви про відставку, рішенням Вищої ради правосуддя від 04.06.2020 № 1723/0/15-20, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №129 від 09.06.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1518/20, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 10.06.2020 справу № 912/1518/20 прийнято до свого провадження суддею Кабаковою В.Г., враховано, що підготовче засідання у справі призначено на 16.06.2020 о 14:30 год.

15.06.2020 на адресу суду від ТОВП "Авіс" надійшла відповідь на відзив, де зазначено що відповідач не надав ні суду, ні позивачу документів, які б підтверджували факт або прийняття рішення ДФС України про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, або набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. В ЄРПН є актуальною інформація про те, що податкова накладна №4 від 04.11.2017 доставлена до ДФС України, документ прийнято реєстрація зупинена. Відповідачем не здійснено дії щодо скасування рішення ДФС України із зупинення реєстрації податкової накладної.

Протокольною ухвалою від 16.06.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі № 912/1518/20 до 10.07.2020 о 12:00.

10.07.2020 на адресу суду від ТОВ "Агрофірма Україна В" надійшли заперечення, у яких останній не погоджується із твердженнями позивача, зокрема зазначено, що у випадку на якому наголошує позивач відсутні обов`язкові умови для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відповідачем вживаються відповідні заходи по розблокуванню податкової накладної.

Протокольною ухвалою від 10.07.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.07.2020 о 12 год. 00 хв.; постановлено позивачу надати пояснення про повний склад правопорушення, право чи обов`язок звернення до ДФС.

20.07.2020 на адресу суду від ТОВ "Агрофірма Україна В" надійшли заперечення, у яких зазначено, що не погоджуючись із обвинуваченнями позивача останні надали обґрунтовані заперечення викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні. Відповідач зазначає, що в силу норм п. 198.6 ст. 198 ПК України, майнова шкода ТОВП "Авіс" ще не настала, так як останній має право ще протягом 113 календарних діб на включення до податкового кредиту суми у розмірі 44381,75 грн за податковою накладною №4 від 04.11.2017.

24.07.2020 засобами електронного зв`язку (27.07.2020 засобами поштового зв`язку) до суду надійшли від ТОВП "Авіс" письмові пояснення щодо заперечень відповідача.

Ухвалою від 27.07.2020 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2020.

18.09.2020 до суду надійшли пояснення ТОВП "Авіс" на заперечення відповідача, де зокрема, зазначено, що оскільки відповідачем не оскаржено зупинення реєстрації ПН, такі дії безповоротно позбавили позивача можливості нарахувати суму податку. Крім того, твердження відповідача щодо не настання для позивача майнової шкоди, спростовано тим, що норми вказані відповідачем стосуються інших податкових зобов`язань.

18.08.2020 суд розпочав розгляд справи по суті.

Позивачем підтримано позовні вимоги, відповідачем заперечено позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.08.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між ТОВ "Агрофірма Україна В" (постачальник) та ТОВП "Авіс" (покупець) укладено Договір поставки № ДА-111 (далі - Договір, а.с. 7-9), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов`язується прийняти та оплатити замовлене ним насіння соняшника (товар).

На виконання умов Договору, відповідачем поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000045 від 04.11.2017 на суму 266 290,51 грн, у т.ч. 44 381,75 грн ПДВ.

Товар оплачено ТОВ "Агрофірма Україна В" згідно платіжних доручень № 12366 від 23.11.2017 на суму 30 000,00 грн, № 12367 від 23.11.2017 на суму 69 179,14 грн, № 12642 від 01.12.2017 на суму 169 363,56 грн.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривнях з урахуванням податку на додану вартість. Ціна за одиницю виміру Товару визначається у рахунках, видаткових накладних на підставі попередньої домовленості між Сторонами.

Сторони мають статус платника податку на додану вартість, що підтверджується наявністю індивідуальних податкових номерів.

У видатковій накладній №РН-0000045 від 04.11.2017 зазначено ціну товару без ПДВ 221908,76 грн, сума ПДВ зазначена - 44 381,75 грн і загальна вартість товару з ПДВ - 266290,51 грн.

Згідно п. 3.8. Договору, разом із кожною партією товару постачальник передає покупцю видаткову накладну, податкову накладну, документ, що посвідчує якість товару.

Як стверджує позивач, відповідач, поставивши товар на загальну суму 266 290,51 грн, у т.ч. 44 381,75 грн ПДВ, отримавши від позивача кошти у повному обсязі, не зареєстрував у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством, податкову накладну на суму 44381,75 грн. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, що спричинило виникнення збитків для позивача на суму 44 381,75 грн.

11.03.2020 позивач направив відповідача вимогу № 166 від 10.03.2020 про відшкодування збитків в сумі 44381,75 грн, які виникли у зв`язку із не здійсненням ТОВ "Агрофірма Україна В" реєстрації податкової накладної в межах поставки товару на суму 266 290,51 грн за видатковою накладною № РН-0000045 від 04.11.2017. Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, позивачем обрано належний спосіб захисту.

Нормами Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (на день реєстрації відповідачем податкової накладної № 4 від 04.11.2017, а саме на 30.11.2017), встановлено наступне.

Згідно абз. а п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

П. 187.1 ст. 187 унормовано, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П. 198.1 ст. 198: до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

П. 198.3. ст. 198: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П. 198.5. ст. 198: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

П. 198.6. ст. 198: не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Нормами ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором. суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, які в теорії права називаються умовами господарсько-правової відповідальності:

факт господарського правопорушення;

шкода, завдана правопорушенням;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника і завданою шкодою;

вина правопорушника.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Факт господарського правопорушення, який у даному випадку полягає у бездія льності ТОВ "Агрофірма Україна В" і не вчиненні ним, передбачених податковим законодавством дій для розблокування податкової накладної.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб`єкта підп риємницької діяльності, яка не відповідає вимогам права, не узгоджується з юридичними обов`язками зазначеного суб`єкта, порушує права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Нормами Податкового кодексу України в редакції на день реєстрації відповідачем податкової накладної № 4 від 04.11.2017, а саме на 30.11.2017, встановлено наступне.

П. 201.1. ст. 201: на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний склас ти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку. визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та за реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом тер мін.

П. 201.7. ст. 201: податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання това рів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

П. 201.8. ст. 201: право на нарахування податку та складання податкових накладних надається ви ключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

П. 201.10. ст. 201: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

П. 201.16 ст. 201: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

П.п. 201.16.1. п. 201.16. ст. 201: у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

П.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201: письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

П.п. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201: письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

П.п. 201.16.4. п. 201.16. ст. 201: податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладені норми ПК України, відповідач мав право подати до контролюю чого органу за основним місцем свого обліку письмові пояснення та/або копії докумен тів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту протягом 365 календар них днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування.

Оскільки, податкове зобов`язання виникло 04.11.2017, відповідач мав подати письмові пояснення та копії документів до кон тролюючого органу до 04.11.2018. Проте, ТОВ "Агрофірма Україна В" зазначеного не вчинено, тому останнім втрачено можливість отримати рішення Комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яке можливо оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку.

ШКОДА, завдана правопорушенням полягає у неможливості ТОВП "Авіс" нарахува ти суму податку, що відносяться до податкового кредиту у розмірі 44 381,75 грн.

ПРИЧИННИЙ ЗВ`ЯЗОК між протиправною поведінкою (бездіяльністю) порушника і завданою шкодою - це об`єктивний зв`язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем доведено факт понесення ним втрати майнового характеру, що зумовлено виключно протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення реєстрації податкової накладної і яка стала невідворотнім результатом порушення відповідачем вимог права, тобто наявність прямого причинного зв`язку між невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо звернення до контролюючого органу із письмовими поясненнями та копіями документів, отримання відповідного рішення й вчиненням наступних дій в залежності від характеру рішення такого органу.

ВИНА правопорушника.

Згідно норм ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Тобто виною є невжиття усіх залежних від порушника заходів щодо запобігання правопорушенню.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання за відсутності його вини лише у випадках, встановлених договором або законом. Таке регулювання відповідає правовідновлювальному компенсаційному характеру приватноправової відповідальності (пункт 50 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, за загальним правилом, вина суб`єкта господарювання (невжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання) не є необхідною умовою відповідальності, а від відповідальності звільняють лише обставини непереборної сили. Інше (необхідність врахування вини) може бути передбачено законом або договором. Так, наприклад, вина правопорушника є необхідною умовою застосування господарських санкцій у формі відшкодування збитків (див. коментар до частини 1 цієї статті). Відповідно до частини 2 статті 221 ГК України прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання (тобто кредитор відповідає за прострочення тільки за наявності його вини).

Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності. так і ознакою невідворотності (пор. з пунктом 1 частини першої статті 263 ЦК України. згідно з яким під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія). Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не вчинив всіх залежних від нього заходів щодо належної реєстрації податкової накладної № 4 від 04.11.2017, а саме: не звернувся протягом 365 днів від дати виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній до контролюючого органу із письмови ми поясненнями та копіями документів, в результаті чого відповідач втратив можли вість отримати рішення Комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яке можливо оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку.

Враховуючи викладене, позивач втратив можливість нараху вати суму податку, що відносяться до податкового кредит у розмірі 44 381,75 грн та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Суд встановив, що наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а тому вина відповідача у завданні збитків позивачеві на суму 44 381,75 грн доведена відповідними обставинами.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 та від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

П. 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що у разі допущення продав цем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продав цем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за зві тний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, покупець (позивач) не має права зверта тися до контролюючих органів із скаргою на продавця у разі зупинення реєстрації по даткової накладної згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеними нормами законодавства та встановленими судом обставинами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВП "Авіс" про стягнення з ТОВ "Агрофірма Україна В" збитків в розмірі 44 381,75 грн заявлено обґрунтовано та такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 5000,00 грн витрат на послуги адвокати.

Вирішуючи питання про судові витрати, господарський суд виходить з наступного.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2019 між Волошенюк О.В. (адвокат) та ТОВП Авіс" (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №К-39 (а.с. 29-30), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується на давати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі за позовом клієнта до ТОВ "Агрофірма України В" про стягнення коштів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 3.1. Договору про надання правової допомоги №К-39, за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі п`ять тисяч гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси клієнта із зазначенням відповідного призначення платежу.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою клієнта.

28.12.2019 за видатковим касовим ордером адвокату Волошенюк О.В. видано 5000,00 грн на підставі договору №К-39 від 28.12.2019 (а.с. 31).

06.05.2020 між клієнтом та адвокатом підписано акт (звіт) приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №К-39, де зазначено, що адвокатом здійснено такі правові заходи: збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; складання позовної заяви; прийняття участі у судових засіданнях (а.с. 61).

Згідно попереднього розрахунку судових витрат позивачем заявлено орієнтовну вартість витрат на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

Враховуючи зазначене, надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна В" (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Пушкіна, буд. 3А, і.к. 39851256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б. 150, і.к. 13304871) 44 381,75 грн збитків, а також 2102,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.08.2020.

Суддя В.Г. Кабакова