Рішення

від 20.08.2020 по справі 914/1440/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 справа № 914/1440/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс , м. Львів,

про: стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 77 821, 00 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Махник О.В.

Представники учасників справи:

позивач: не з`явився .

відповідач: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 77 821, 00 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2020 року. Явку представників учасників справи у судовое засідання визнано не обов`язковою.

Ухвалою суду від 20.07.2020р. розгляд справи відкладено на 03.08.2020 р.

Судом встановлено, що відповідачем не отримано ухвали суду від 22.06.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901413272230), 20.07.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901413324761).

З метою з`ясування причин невручення поштових відправлень №7901413272230, №7901413324761 та належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, у судовому засіданні 03.08.2020р. суд відклав розгляд справ на 20.08.2020р.

Ухвалою суду від 05.08.2020р. судом витребувано у Львівської дирекції акціонерного товариства Укрпошта інформацію про вжиті заходи та причини невручення поштових відправлень від 24.06.2020р. (з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.06.2020р.) ідентифікатор поштового відправлення - №7901413272230 , від 23.07.2020р. (з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 20.07.2020р.) ідентифікатор поштового відправлення №7901413324761. Зобов`язано надати таку інформацію у строк до 17.08.2020р.

Станом на 20.08.2020р. Львівською дирекцією акціонерного товариства Укрпошта вимог ухвали суду від 05.08.2020р. не виконано.

До Господарського суду Львівської області 11.08.2020р. повернувся конверт - поштове відправлення з копією ухвали суду від 22.06.2020р. про відкриття провадження у справі (ідентифікатор поштового відправлення №7901413272230), що надсилався на юридичну адресу відповідача.

Згідно поштової довідки акціонерного товариства Укрпошта , що міститься на конверті, поштове відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою кореспонденцією на адресу зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Заяв та клопотань від представників учасників справи, зокрема про відкладення розгляду справи, станом на 20.08.2020р. до суду не надходило.

У судове засідання 20.08.2020 р. представник позивача не з`явився.

У судове засідання 20.08.2020 р. представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні 20.08.2020 р., суд, зважаючи на те, що від сторін заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи не надходило, явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 77 821, 00 грн., отриманих відповідачем в якості авансу за договором підряду.

Згідно доказів, поданих позивачем, останній зазначає, що ним здійснено авансові платежі згідно Договору підряду №06-07/01 від 06 липня 2018 року у сумі 230 000, 00 гри., а робіт за цим договором відповідачем було виконано на суму 152 179,00 грн.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів повної оплати заборгованості не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

В матеріалах справи міститься Договір підряду №06-07/01 від 06 липня 2018 року (далі- Договір), сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів (далі-Замовник, Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю Інтрата-Плюс (далі-Підрядник, Відповідач).

Договір підписано лише директором Замовника- Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів .

Як зазначив позивач у позовній заяві, 06 липня 2018 року останній передав відповідачеві два примірника Договору підряду №06-07/01 для підписання та проектну документацію.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт по об`єкту: Винос підвальної котельні, реконструкція системи опалений і підключенням системи опалення Львівської середньої загальноосвітньої школи східних мов - ступенів до мереж теплопостачання м. Львова, по вул. Шухевича, 2, м.Львів .

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору та передається Підряднику Замовником.

Згідно 2.1. Договору, Підрядник повинен розпочати виконання робіт протягом 5 днів з дня виконання Замовником зобов`язань щодо: передачі дозвільної документації, оплати авансу на виконання робіт у розмірі визначеному п. 12.1. ст.12 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, початок робіт - липень 2018р., закінчення робіт- грудень 2019р.

У п. 12.1, 12.2 Договору визначено, що замовник зобов`язується на протязі 5-ти банківських днів перерахувати Підряднику аванс у розмірі 30 000,00 грн.

Замовник здійснює Підряднику проміжні авансові платежі до підписання актів форми КБ-2в і довідки форми КБ--3 в наступному порядку: - до 30.08.2018 року у розмірі 20 000,00 грн.; - до 30.10.2018 року у розмірі 40 000,00 грн.; до 30.12.2018 року у розмірі 50 000,00 грн.; - до 30.07.2019 року у розмірі 50 000,00 грн.; - до 30.08.2019 року у розмірі 40 000,00 грн.

Строк дії Договору згідно п. 17.1 Договору, визначено до 31 грудня 2019р.

На виконання п.12.2. ст.12 Договору, позивач сплатив відповідачеві авансові платежі: 06.07.2018 згідно платіжного доручення №8171 -30 000, 00 грн., 20.08.2018 згідно платіжного доручення №8415 - 20000,00 грн., 11.10.2018 згідно платіжного доручення №8772 - 15000,00 грн., 24.10.2018 згідно платіжного доручення №8870 - 25000.00 грн., 28.12.2018 згідно платіжного доручення №9370 - 50000,00 грн., 03.06.2019 згідно платіжного доручення №10161- 10000,00 грн., 17.07.2019 згідно платіжного доручення №10346 - 40000,00 грн., 29.08.2019р. згідно платіжного доручення №175 - 40000,00 грн.

Відповідач виконав роботи, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актам виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт: №1 від 31.12.2018 року на суму 74 306,40 грн.; № 1 від 31.01.2019 року на суму 77 872,60 грн.

Як зазначив позивач, з лютого 2019 року Відповідач припинив виконувати робота на об`єкті Позивача, причину припинення робіт не повідомив, на зв`язок не виходив.

У зв`язку з тим, що відповідачем виконано зобов`язання за Договором підряду №06-07/01 на суму 152 179, 00 грн., а позивачем оплачено авансові платежі згідно Договору на суму 230 000, 00 грн., позивач звертався до відповідача 29.05.2020р. з вимогою про повернення коштів у сумі 77 821, 00 грн. (докази надсилання претензії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс долучено до позовної заяви).

Як зазначив позивач, вказана вимога залишились без відповіді, кошти у сумі 77 821, 00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс не повернуто.

Зважаючи на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 77 821, 00 грн.

Висновки суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, підставою звернення позивача з позовом у даній справі до суду є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором підряду №06-07/01 від 06 липня 2018 року, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів (Замовник-згідно договору) та Товариство з обмеженою відповідальністю Інтрата-Плюс (Підрядник згідно Договору).

Судом встановлено, що вказаний Договір підписано лише Замовником за Договором- Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів .

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що договір було прийнято до виконання як позивачем, шляхом оплати відповідачу авансових платежів у порядку, визначеному Договором, так і відповідачем, який виконував будівельні роботи згідно актів виконаних робіт №1 від 31.12.2018 року на суму 74 306,40 грн.; № 1 від 31.01.2019 року на суму 77 872,60 грн.

Крім того, у актах виконаних робіт, що підписані обома сторонами вказано: організація - ТОВ "ІНТРАТА-ПЛЮС" Ідентифікаційний код ЄДРПОУ - (41801141), Замовник - ТОВ "Сервіскотломонтаж-Львів", Генпідрядник - ТОВ "ІНТРАТА-ПЛЮС" Договір № 06-07/01 від 06 липня 2018 року, найменування будови та її адреса - винос підвальної котельні, реконструкція системи опалення з підключенням системи опалення Львівської середньої загальноосвітньої школи східних мов І-ІІІ ступенів до мереж теппопостачання м Львова, по вул.Шухевича, 2 м Львів. Найменування об`єкта - система опалення школи, підстава: договірна ціна.

У платіжних дорученнях, згідно яких позивачем оплачувались авансові платежі, у порядку, визначеному Договором, зазначалось призначення платежу: оплата за роботи згідно Договору №06-07/01 від 06.07.2018р. .

Як вказує Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема подані позивач докази в обґрунтування заявлених вимог, зокрема, Договір підряду №06-07/01 від 06 липня 2018 року, належним чином завірені копії актів виконаних робіт, платіжні доручення, тощо, дійшов висновку, що дії сторін свідчать про те, що Договір підряду №06-07/01 від 06 липня 2018 року є укладеним.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У п. 12.1, 12.2 Договору визначено, що замовник зобов`язується на протязі 5-ти банківських днів перерахувати Підряднику аванс у розмірі 30 000,00 грн.

Замовник здійснює Підряднику проміжні авансові платежі до підписання актів форми КБ-2в і довідки форми КБ--3 в наступному порядку: - до 30.08.2018 року у розмірі 20 000,00 грн.; - до 30.10.2018 року у розмірі 40 000,00 грн.; до 30.12.2018 року у розмірі 50 000,00 грн.; - до 30.07.2019 року у розмірі 50 000,00 грн.; - до 30.08.2019 року у розмірі 40 000,00 грн.

Факт сплати позивачем авансових платежів в розмірі 230 000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №8171 від 06.07.2018р. на суму 30 000, 00 грн., №8415 від 20.08.2018р. на суму 20 000,00 грн., №8772 11.10.2018 на суму 15 000,00 грн., №8870 від 24.10.2018 на суму 25 000, 00 грн., №9370 від 28.12.2018 на суму 50 000,00 грн., №10161від 03.06.2019 на суму 10 000,00 грн., №10346 від 17.07.2019 на суму 40 000,00 грн., №175 від 29.08.2019р. на суму 40 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно 2.1. Договору, Підрядник повинен розпочати виконання робіт протягом 5 днів з дня виконання Замовником зобов`язань щодо: передачі дозвільної документації, оплати авансу на виконання робіт у розмірі визначеному п. 12.1. ст.12 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, початок робіт - липень 2018р., закінчення робіт- грудень 2019р.

Відповідач виконав роботи, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актам виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт: №1 від 31.12.2018 року на суму 74 306,40 грн.; № 1 від 31.01.2019 року на суму 77 872,60 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом, за поданими до суду доказами встановлено, що відповідачем у справі не було виконано будівельні роботи за Договором підряду №06-07/01 на суму 77 821, 00 грн. у строк, визначений сторонами у Договорі.

Строк дії Договору згідно п. 17.1 Договору, визначено до 31 грудня 2019р.

Позивач, після закінчення строку дії Договору звертався до відповідача 29.05.2020р. з вимогою про повернення коштів у сумі 77 821, 00 грн. (докази надсилання претензії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс долучено до позовної заяви).

Вказана вимога залишилась без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Однак, з припиненням дії договору така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною 1 названої статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України ).

За приписами ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав, що на переконання суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17, та постанові від 05 грудня 2019 року у справі №904/5095/18.

Судом встановлено, що позивачем здійснено оплату (авансові платежі) на грошову суму у розмірі 230 000, 00 грн., відповідачем виконано робіт за Договором на грошову суму у розмірі 152 179, 00 грн. Строк дії Договору закінчився 31.12.2019р. Грошову суму у розмірі 77 821, 00 грн. відповідачем на вимогу позивача не повернуто. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 77 821, 00 грн., є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2102,00 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс ( 81160, Львівська обл., Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, ВУЛИЦЯ ВИШНЕВА, будинок 27, ідентифікаційний код 41801141 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів (79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ПРИРОДНА, будинок 5Б, квартира 20, ідентифікаційний код 37801512) надлишково сплачені кошти у сумі 77 821, 00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрата-плюс ( 81160, Львівська обл., Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, ВУЛИЦЯ ВИШНЕВА, будинок 27, ідентифікаційний код 41801141 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів (79044, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ПРИРОДНА, будинок 5Б, квартира 20, ідентифікаційний код 37801512) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.08.2020р.

Суддя М.М. Синчук