Рішення

від 07.08.2020 по справі 921/209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/209/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №921/209/20

за позовом: Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України " , вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька обл., 85307

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 161 773 грн 87 коп., з яких: 158 440 грн 55 коп - сума боргу, 2 224 грн 24 коп. - 3% річних, 1 109 грн 08 коп. - інфляційні витрати.

1. Судові процедури.

1.1. Суть та рух справи.

Позивач - Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №01-24/350 від 16.03.2020 (вх.№244 від 24.03.2020) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 158 440,55 гривень; 3% річних у розмірі 2 224,24 гривень; інфляційні витрати у розмірі 1 109,08 гривень.

Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

1.2. Відкриття провадження у справі.

13.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява №01-24/623 від 06.04.2020 (Вх.№2532 від 13.04.2020), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. Строк розгляду справи із врахуванням строків карантину, запровадженого у зв`язку із коронавірусною хворобою (COVID-19).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У свою чергу відповідно до частин 1,2,3 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться .

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Таким чином, враховуючи, що справу відкрито провадженням судом 16.04.2020 та що її розгляд здійснюється без виклику сторін, розгляд справи по суті у справі розпочався з 15.06.2020.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина , її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установити з 12 березня на усій території України карантин ( на даний час карантин продовжено до 31 серпня 2020 р.).

Із змісту Рекомендацій Ради суддів України затверджених рішенням РСУ №19 від 17.03.2020р., серед іншого, рекомендовано суддям, у період карантину роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ , зменшення кількості судових засідань, необхідності утримуватись від відвідування приміщення суду, усі заяві та необхідні документи подавати, як і ознайомлюватись з уже поданими документами та із матеріалами справи, в електронному та дистанційному порядку, з використанням електронної адресу суду та/або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №9-р від 31.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" рекомендовано суддям розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину встановленого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з подальшими змінами і доповненнями.

Одночасно, 02.04.2020 року набрав законної сили Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину . Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину , пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, згідно пункту 2 Розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (набрав чинності 17.07.2020) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом .

Пункту 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, законом №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були подовжені відповідно до Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, а саме - 06.08.2020.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), мають право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що дата відкриття та строк розгляду даної справи №921/209/20 припав на період дії карантину, а також враховуючи продовженні законом процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, зокрема і їх розгляд по суті, а також продовжені законом права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам та витримано усі продовжені строки судового провадження згідно наведених вище законів.

При цьому, по завершенню вказаних строків, у тому числі, по завершенню 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, станом на 07.08.2020 року від сторін у справі не надходило будь-яких клопотань про поновлення чи продовження процесуальних строків на встановлених вище підставах.

А тому суд вважав, що є усі підстави завершити розгляд у даній справі, №921/209/20 та прийняти у ній рішення, і що таке не порушить будь - яких прав жодної із сторін у справі. Враховуючи зазначене, судом 07.08.2020 ухвалено скорочене рішення у справі.

1.4. Повідомлення відповідача про рух справи. Окрема ухвала.

Відповідач, активної участі у розгляді справи не забезпечив, заяв чи заперечень по суті справи не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до ст. ст. 120, 176, 242 ГПК України.

При цьому, як свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2020 вона повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці Укрпошти "неправильно зазначена адреса".

Однак, суд відзначає, що відповідач не повідомляв про зміну свого місцезнаходження і, як вбачається із матеріалів справи, кореспонденція надсилалась, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу, на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", що зазначена у позовній заяві, а саме вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль , яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований на запит суду від 22.05.2020 за № 1006668045 долучений до матеріалів справи).

Слід зазначити, що з аналізу відомостей з ЄДР реєстрація зміни місцезнаходження відповідача на адресу: вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль відбулась орієнтовно - 03.03.2020.

Щодо відміток Укрпошти, які вони проставляли на конвертах, якими відповідачу надсилалась ухвала, повертаючи їх суду, то суд - 26.05.2020 постановив окрему ухвалу, яку направляв на адресу Тернопільській дирекції "Укрпошта", (вул. Чорновола,1, м. Тернопіль, 46001) та публічному акціонерному товариству "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) рекомендованою кореспонденцією.

У вказаній Окремій ухвалі суд, серед іншого, звертав увагу Тернопільської дирекції "Укрпошта" на необхідність усунення зазначених в окремій ухвалі виявлених судом недоліків в діяльності Укрпошти та запобігання їх повторенню у майбутньому. Зокрема, вказував, що із незрозумілих суду підстав у порушення Правил поштового обігу, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалася ухвала від 16.04.2020, повернулося на адресу суду з довідкою ф.20 із відміткою про причини повернення: "неправильно зазначена (відсутня) адреса".

Листом від 25.06.2020 (вх. № 4043 від 25.06.2020) Тернопільська дирекція Укрпошти, серед іншого, повідомила суд, що при доставці рекомендованого листа з повідомленням про вручення, лист не був вручений під час доставки, так як за адресою вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль листоношею не було знайдено розпізнавальних знаків/надписів щодо найменування/місцезнаходження юридичної особи ТОВ ДОРБУДКОМ . Поштової скриньки даної юридичної особи теж не було. Заявки на доставку (вручення) поштових відправлень на адресу юридичної особи ТОВ ДОРБУДКОМ до ВПЗ Тернопіль 25 від ТОВ ДОРБУДКОМ не надавалось. Довіреності, у разі вручення уповноваженим особам ТОВ ДОРБУДКОМ до ВПЗ Тернопіль 25 не наддавалось.

Після неможливої доставки вищезазначеного листа Укрпошта здійснила його повернення на адресу відправника - суду.

Таким чином, із матеріалів справи, зокрема і листа Укрпошти, слідує, що відповідач здійснивши 03.03.2020 року реєстрацію зміни місцезнаходження на нову адресу: вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000 не забезпечив належним чином отримання поштової кореспонденції за вказаною адресою, що є його обов`язком, а не обов`язком суду, чи його контрагентів, зокрема, - позивача у справі.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок ненадання відзиву, пояснень, заперечнь, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі № 911/1163/17.

З огляду на викладене, враховуючи терміни зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та їх повернення до господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученими відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що пасивність відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

2. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Перелік обставин, що є предметом доказування у справі.

Розглянувши та оцінивши подані Позивачем обґрунтування позовних вимог, заперечення на них Відповідача, пояснення та докази суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з укладенням між ними правочину з купівлі - продажу (поставки) товару.

Підставою для звернення Позивача із позовом слугувало неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним Договором, внаслідок чого останньому нараховано інфляції втрати, та проценти річних.

Спірними обставинами, які підлягають доказуванню у справі є обставини продажу (поставки) товару, та неналежне виконання контрагентом - стороною правочину, розрахунків (оплати) за поставлений їй товар, а також встановлення правомірності та правильності нарахування заявлених до стягнення сум основного боргу, інфляційних нарахувань та процентів річних.

3. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

3.1. Норми права, які застосував суд.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору, він по своїй правовій природі є договором поставки.

Положеннями частини 1 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення містить стаття 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу, згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 стаття 550 Цивільного кодексу України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (П.п. 3.1., 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

3.2. Мотивована оцінка судом аргументів,

наведених позивачем у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як стверджує позивач та зазначене підтверджується поданими ним доказами 06.09.2019 між Дочірнім підприємством Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОРБУДКОМ (Відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі (продажу) № 06/09-19 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 розділу І Договору Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, а саме: 76,8 тонн дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марка І (далі - Товар).

Згідно п. 2.2. Розділу II Договору ціна за одиницю Товару (1 тонна) станом на дату укладання договору складає без ПДВ - 1786,00 гривень, є динамічною та вказується у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

На момент укладання Договору початкова ціна договору складала 164 597,76 гривень.

10.09.2019 року Сторони дійшли згоди про зменшення ціни Договору шляхом укладення та підписання СПЕЦИФІКАЦІЇ на поставку Товару Приготування дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марка І на суму 158 440,55 гривень з ПДВ за 76,8 тонн.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Покупець зобов`язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар протягом 10 робочих днів з моменту отримання від Постачальника документів, передбачених п. 4.1., п. 4.2. цього Договору.

Підпунктом 5.1.1 п. 5.1. Розділу V Договору Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений Товар.

Постачальник має право користуватися правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України (п.п. 5.4.4. п. 5.4. Розділу V Договору).

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п.п. 6.2.1. п. 6.2. Розділу VI Договору).

Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 11.3. розділу X Договору).

10.09.2019 року на виконання умов Договору Постачальником було поставлено та передано у власність Покупця Асфальтобетонної суміші типу А марка І на суму 158 440,55 гривень з ПДВ за 76,8 тонн. Разом із Товаром Покупцем отримані документи:

- Накладна № 47 від 10 вересня 2019 р. на суму 21 042,89 гривень з ПДВ за поставку 10,20 тонн Товару та підтверджується Товарно-транспортною накладною № 10/09-10 від 10.09.2019 р.

- Накладна № 48 від 11 вересня 2019 р. на суму 137 397,66 гривень з ПДВ за поставку 66,60 тонн Товару.

Факт поставки підтверджується і Товарно-транспортними накладними за № 11/09-15 від 11.09.2019, №11/09-16 від 11.09.2019, № 11/09-11 від 11.09.2019, № 11/09/12 від 11.09.2019.

В подальшому сторонами були підписані:

-11.09.2019 року Акт приймання-передачі готової продукції за Договором № 06/09-19 від 06.09.2019 на загальну суму 158 440,55 гривень за поставку та отримання 76,8 тонн асфальтобетонної суміші типу А марки І;

- 30.09.2019 року Акт звіряння взаємних розрахунків від 30.09.2019 року.

Крім того, Гарантійним листом від 26.12.2019 вих № 52 директор ТОВ ДОРБУДКОМ визнав борг і зобов`язувався погасити зобов`язання за Договором № 06/09-19 від 06.09.2019 р. на суму 158 440,55 гривень

Вказаний лист свідчить, що Відповідач не заперечує проти заборгованості перед ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в розмірі 158 440,55 гривень.

При дослідженні та оцінці судом вище зазначених документів як письмових доказів, судом встановлено, що усі вони містять підписи представників обох сторін та завірені двосторонньо печатками юридичних осіб - позивача та відповідача

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем і не спростованим відповідачем той факт, що ТОВ ДОРБУДКОМ має заборгованість перед ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України за поставлений товар у розмірі 158 440,55 гривень.

3.3. Щодо стягнення процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує Позивач, оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо вчасної оплати за поставлену продукцію, позивачем нараховано відповідачу за період з 25.09.2019 по 13.03.2020 - 3% річних у розмірі 2 224 грн 24 коп. та інфляційні втрати в розмірі 1109 грн. 08 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2 224 грн 24 коп. - 3% річних правомірними, належним чином обрахованими, не запереченими відповідачем, а тому такими, що підлягають до задоволення.

Одночасно, здійснивши власний розрахунок за допомогою програми: ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд, виявив помилку у обрахунках позивача. Зокрема, за обрахунками суду інфляційне збільшення суми боргу (збитки від інфляції) за обраний період позивачем жовтень 2019 - лютий 2020 на суму боргу 158 440,55 становить 788,87 грн. (розрахунок додається до матеріалів справи), а не 1109 грн. 08 коп. як обраховано позивачем.

Таким чином, суд задовольняє позов у частині стягнення з відповідача в користь позивача - 2 224 грн 24 коп. - 3% річних та 788 грн 87 коп. інфляційних втрат так як вважає їх вірно обрахованими та правомірно заявленими до стягнення. У стягненні 320 грн 21 коп. інфляційних втрат суд у позові відмовляє як помилково обрахованих.

4. Висновок суду.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як визначено статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, (код ЄДРПОУ 40287782) на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України " , вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька обл., (код ЄДРПОУ 32001618, ІВАN: НОМЕР_1 у відділенні ПУМБ Регіональний центр в м. Київ ) суму основного боргу у розмірі 158 440 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста сорок) грн 55 коп., 3% річних у розмірі 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн 24 коп, та 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 87 коп інфляційних втрат.

У стягненні 320,21 грн. інфляційних втрат суд у позові відмовляє як помилково обрахованих.

5. Судові витрати.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом у справі встановлено, що в порушення умов договору відповідачем не оплачено вартість поставленого йому товару позивачем.

Одночасно, із змісту статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, суд вважає, що спір у справі доведено до суду з вини відповідача, внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань за договором. Зокрема, його неправильних дій із оплати за поставлений йому позивачем товар.

Враховуючи зазначене, суд, вважає за необхідне, скористатись своїм правом, визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду у мінімальному розмірі - 2426,61 грн, на відповідача у справі, так як, спір у справі виник, на думку суду, внаслідок неправильних дій відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 7, 13, 42, 73, 74, 81, 86, 129, 210, 238, 247, 252, з 253 по 259 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, (код ЄДРПОУ 40287782) на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України " , вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька обл., (код ЄДРПОУ 32001618), ІВАN: НОМЕР_1 у відділенні ПУМБ Регіональний центр в м. Київ суму основного боргу у розмірі 158 440 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста сорок) грн 55 коп., 3% річних у розмірі 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн 24 коп, та 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 87 коп інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 40287782) на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України " , вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька обл., 85307 (код ЄДРПОУ 32001618), ІВАN: НОМЕР_1 у відділенні ПУМБ Регіональний центр в м. Київ - 2 426 (дві тисячі чотириста ) грн 61 коп судового збору.

4. В решті позовних вимог у позові відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач - Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України " , вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька обл., 85307 (код ЄДРПОУ 32001618).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 40287782).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення, враховуючи вихідні дні, складено протягом десяти робочих днів та підписано - 21.08.2020.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити нарочно особисто представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко