Рішення

від 21.08.2020 по справі 925/916/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року Справа № 925/916/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Нові

Джерела» , м. Черкаси

про стягнення 28 746 грн. 57 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Нові Джерела» про стягнення з відповідача 28 746 грн. 57 коп., а саме: 28 547 грн. 03 коп. основної заборгованості та 199 грн. 54 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №17-П від 17 квітня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 20 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки від 17 квітня 2019 року №17-П передав відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 28 547 грн. 03 коп. боргу, а також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України 199 грн. 54 коп. 3% річних.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 17 квітня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Нові Джерела» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» (постачальник) був укладений договір поставки за №17-П.

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, а покупець - в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар на суму 32 463 грн. 60 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №Б-ЧК002708 від 18 лютого 2020 року на суму 7 945 грн. 20 коп.;

- №Б-ЧК003667 від 03 березня 2020 року на суму 1 584 грн. 00 коп.;

- №Б-ЧК004033 від 10 березня 2020 року на суму 3 125 грн. 40 коп.;

- №Б-ЧК004943 від 24 березня 2020 року на суму 3 633 грн. 00 коп.;

- №Б-ЧК005344 від 31 березня 2020 року на суму 2 370 грн. 00 коп.;

- №Б-ЧК005584 від 02 квітня 2020 року на суму 4 414 грн. 20 коп.;

- №Б-ЧК005969 від 09 квітня 2020 року на суму 4 770 грн. 00 коп.;

- №Б-ЧК007839 від 07 травня 2020 року на суму 3 101 грн. 40 коп.;

- №Б-ЧК008840 від 21 травня 2020 року на суму 1 520 грн. 40 коп.

Однак відповідач, незважаючи на тривалий строк, що минув після здійснення поставки товару свої зобов`язання щодо проведення розрахунків з позивачем належним чином не виконав.

Позивач вказував, що відповідач (з урахуванням черговості погашення заборгованості за раніше поставлений товар) сплатив 20 травня 2020 року 3 159 грн. 37 коп. (часткова оплата товару із суми 5 000 грн. 00 коп.), а також 10 червня 2020 року частково повернув товар отриманий по видатковій накладній №Б-ЧК002708 від 18 лютого 2020 року на суму 757 грн. 20 коп.

В зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про до стягнення 28 547 грн. 03 коп. боргу за поставлений та неоплачений товар.

Сторонами було підписано акт звірки розрахунків за 01 червня - 10 червня 2020 року (а.с.21), згідно якого борг відповідача становить 28 547 грн. 03 коп.

В даному акті є посилання на вищенаведені видаткові накладні.

Верховний Суд надав правове розуміння такого документу як акт звірки взаємних рахунків у контексті його значення як доказу (ВС/КГС у справі № 910/1389/18 від 05 березня 2019 року, ВС/КГС справа № 916/1727/17 від 04 грудня 2019 року) вказавши, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу; відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно умов п.6.4. договору поставки оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Таким чином слід дійти висновку, що строк оплати товару станом на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідач даного факту під час розгляду справи не спростував.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору поставки від 17 квітня 2019 року №17-П.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 28 547 грн. 03 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення 199 грн. 54 коп. 3% річних нарахованих за період з 20 березня 2020 року по 13 липня 2020 року (з урахуванням часткової сплати боргу та повернення товару).

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що 3% річних нараховано вірно, а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Нові Джерела» , проїзд Залізничний,18, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38469684 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» , вул. Святошинська, 32, м. Київ, ідентифікаційний код 36942172 - 28 547 грн. 03 коп. боргу, 199 грн. 54 коп. 3% річних та 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович