Рішення

від 20.08.2020 по справі 200/6709/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 р. Справа№200/6709/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участі секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участі:

представника позивача: Киркач І.С.

представника відповідача: Кіщенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації до санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

17 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації до санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Слов`янською місцевою прокуратурою Донецької області в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Встановлено неналежне виконання адміністрацією Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької ОДА вимог ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо виплати випускникам інтернатного навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги.

Так, згідно інформації навчального закладу від 19.06.2020 №267, санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто у 2020 році закінчило 6 випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Указані діти перебувають на повному державному утриманні та не відраховані зі складу учнів центру у зв`язку із проведенням вступної кампанії до інших навчальних закладів.

У зв`язку із закінченням навчання в Центрі, зазначеним вище випускникам закладом на підставі підпункту 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування № 226 від 05.04.1994 передбачено виплати грошової допомоги у розмірі 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто по 42 гривні 50 копійок кожному.

Водночас, статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Втім, для випускників Центром не передбачено та до теперішнього часу не виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , оскільки адміністрація навчального закладу вважає, що вказані виплати повинні здійснюватися у разі працевлаштування випускників, тобто в даному випадку Центр при здійсненні нарахування та виплати випускникам одноразової грошової допомоги керується лише підпунктом 1 п. 13 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, яким передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 42 гривні 50 копійок.

Однак, навчальним закладом не враховано, що допомога у розмірі шести прожиткових мінімумів виплачується випускникам навчальних закладів (із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування) незалежно від їх працевлаштування.

Просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто щодо не нарахування 6 випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та зобов`язати Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто нарахувати випускникам навчального закладу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат кошти в сумі по 13308 гривень 00 копійок кожному.

28.07.2020 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву в якому вказує наступне.

Відповідач заперечує проти вимог висунутих позивачем у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству з наступних підстав.

Вказує, що посилаючись на норми Закону, позивач не враховує що порядок відшкодування втрат, передбачених цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Постанова № 226) регулює порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей, позбавлених батьківського піклування, про це йдеться у п.п.4 п.13: учням, студентам з числа дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів , у п.п.1 п.13 Постанови № 226 зазначено: дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 виплачена передбачена кошторисом допомога в розмірі 42,50 грн. кожному.

На цих підставах в позові просить відмовити.

06.08.2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якому він заперечує проти аргументів відповідача викладених у відзиві та наполягає на своїх позовних вимогах.

Служба у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації надіслала листа до суду №01-13/623/211-20 від 29.07.2020 року в якому підтримала позовні вимоги керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року суд прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 20 серпня 2020 року.

Представник позивача 20 серпня 2020 року в судове засідання з`явився. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 20 серпня 2020 року з`явився. Проти позову заперечував з підстав визначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивачем у справі є керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області який діє в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3- рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № З-рп/99).

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15.

Європейський Суд з прав людини (далі - ССПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (заява № 42454/02, пункт 35) ССПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому па верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

У постанові Великої Палати Верховного суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 року вирішено питання щодо наявності підстав здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідачем у справі є санаторно - оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації який є юридичною особою код ЄДРПОУ 23354172.

Санаторно - оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації діє на підставі статуту (а.с.53-71)

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації з листом від 15.06.2020 року № 40/1-5734 вих. з вимогою надати інформацію щодо списку дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування які в 2020 році закінчили навчальний заклад із зазначенням відомостей щодо виплати їм одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.12).

Санаторно - оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації надав відповідь листом № 267 від 19.06.2020 року в якому послався на те, що при призначенні одноразової грошової допомоги вихованцям центру, він керувався постановою КМУ № 226 від 05.04.1994 року. Додав що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 виплачена передбачена кошторисом допомога в розмірі 42,50 грн. кожному (а.с.13-16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 він народився ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.17).

Згідно з рішенням Київського районного суду м. Донецька від 03.06.2004 року по справі № 2-2489/2004 року батьки ОСОБА_1 були позбавлені батьківських прав (а.с.22).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 він народився ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.23).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.27).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Петровської районної у м. Донецьку ради № 370 від 26.12.2008 року був наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.31).

Відповідно до наказу № 11 від 19.01.2015 року Департаменту освіти Донецької обласної державної адміністрації були зараховані до Санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.32-33).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 він народився ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.34).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради № 308 від 19.09.2012 року був наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.38).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.39).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради № 40 від 19.09.2014 року був наданий статус дитини сироти ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_15 (а.с.43).

Відповідно до наказу Санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації № 124 від 27.02.2019 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_15 зарахований до числа вихованців школи - інтернату центру (а.с.44)ю

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_16 (а.с.45).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Торезької міської ради № 236 від 17.06.2009 року був наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_17 (а.с.49).

Відповідно до наказу № 11 від 19.01.2015 року Департаменту освіти Донецької обласної державної адміністрації були зараховані до Санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_17 (а.с.50-52).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.32-33).

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 мають статус дитини, позбавленої батьківського піклування і ОСОБА_5 має статус дитини сироти, та ця обставина відповідачем не оспорюется.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносин між сторонами регулюються нормами Конституції України, нормами Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005р. №2342-IV (далі - Закон №2342-IV) та підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно із ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 52 Конституції України, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Закон №2342-IV визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV, держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Статтями 3 та 4 Закону № 2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною 7 ст. 8 Закону № 2342 закріплено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Оскільки Закон не конкретизує, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, то, за змістом наведеної норми, право на отримання грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Підпунктом 4 пункту 13 постанови КМ України № 226 від 05.04.1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" встановлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови № 226, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом. Як вже зазначалося вище, частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV закріплено, що закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначений Законом, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги за Постановою КМУ № 226.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови КМУ № 226 від 05.04.1994 року прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, у відповідності до положень ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.

Посилання відповідача на ст..25 Закону № 2342-IV про те, що цією нормою покладено на Кабінет Міністрів України встановлення порядку відшкодування витрат, позивачем не заперечується.

Предметом розгляду цієї справи є розмір одноразової грошової допомоги.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача порядок виплати грошової допомоги покладено на Кабінет Міністрів України.

Дійсно порядок відшкодування грошової допомоги Законом № 2342 покладено на Кабінет Міністрів України.

Натомість, розмір грошової допомоги встановлений ст..8 Закону № 2342-IV та не може коригуватися постановою КМУ.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років : з 1 січня 2020 року - 2218 гривні, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Суд зазначає, що хоча ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2020 році вже виповнилося 18 років, тим не менш, оскільки вони тривалий час навчалися в навчальному закладі та були неповнолітніми до них потрібно застосувати положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в частині прожиткового мінімуму в сумі 2218 гривень.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, діти, позбавлені батьківського піклування при випуску із вказаного навчального закладу повинні були отримати одноразову грошову допомогу не менш ніж 13308 грн. (2218 грн. х 6 = 13308 грн.).

Судом встановлено, що згідно наказу директора санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації № 235 від 01.07.2020 року перерахувати та виплатити вихованцям відділення школи - інтернату центру грошову допомогу з розрахунку 42,50 грн. на одну дитину.

Відповідно до платіжного доручення № 1596 від 20.08.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 було сплачено Санаторно - оздоровчим центром соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації по 42,50 грн. кожному, відповідно до постанови КМУ № 226 від 05.04.1994 року.

Але, ця грошова допомога встановлена іншим нормативно - правовим актом та не відноситься до предмету позову.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов керівника Словянської місцевої прокуратури Донекцької області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації до санаторно - оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто щодо не нарахування 6 випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та зобов`язати Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто нарахувати випускникам навчального закладу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат кошти в сумі по 13308 гривень 00 копійок кожному.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 20 серпня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 21 серпня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Хохленков