Рішення

від 14.08.2020 по справі 200/6412/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 р. Справа№200/6412/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Сєдих В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Фатєєва Ю.Г.,

представник відповідача не з`явився,

представник 3-ї особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Черухи О.М., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Безпеки "Легіон" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Черухи О.М., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Безпеки "Легіон", в якій просить:

- визнати протиправним бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Черухи О.М. по примусовому виконанню боржником рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18;

- зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черуху О.М. впродовж 10 днів розглянути заяву від 20 березня 2020 року про рух виконавчого провадження № 61304728 від 18 лютого 2020 року по справі № 233/4757/18;

- зобов`язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду і ОСОБА_1 копію читаного звіту про виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18 з наданням копій документів, підтверджуючих виконання необхідних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18 його позов до ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон-Київ", ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" про оформлення трудових відносин, стягнення заробітної плати, компенсації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" оформити трудові відносини з працівником ОСОБА_1 , який виконував роботу на посаді охоронника без укладення трудового договору у період часу з 22 лютого 2017 року по 08 квітня 2017 року. Стягнуто з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 22 лютого 2017 року по 08 квітня 2017 року у розмірі 19030,56 грн. з наступним утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та сплатою суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9515,28 грн. та у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000,00 грн.

У зв`язку з тим, що боржник ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" не виконав вказане рішення в частині негайного виконання по виплаті заборгованості по зарплаті за один місяць у розмірі 11139,84 грн., він звернувся 20 березня 2020 року з письмовою заявою до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про рух виконавчого провадження ВП №61304728, відкритого старшим державним виконавцем Черухой О.М. 18 лютого 2020 року. Однак його заява від 20 березня 2020 року була отримана відповідачем 24 березня 2020 року, проте до теперішнього часу він відповіді не отримав. 28 квітня 2020 року ним була подана до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області скарга про невиконання судового рішення по справі № 233/4757/18. 30 червня 2020 року поштою він отримав повний текст ухвали суду від 24 червня 2020 року про закриття провадження у справі за його скаргою про невиконання судового рішення по справі № 233/4757/18, з роз`ясненням, що розгляд цієї справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції. Враховуючи викладене, він вимушений звернутися до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків /а.с.31,32/.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та її розгляд по суті призначений на 14 серпня 2020 року о 12 год. 00 хв. /а.с.41,42/.

Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на адміністративний позов не надав.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Агенство Безпеки "Легіон" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18 позов ОСОБА_1 до ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон-Київ", ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" про оформлення трудових відносин, стягнення заробітної плати, компенсації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а саме:

- зобов`язано ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" оформити трудові відносини з працівником ОСОБА_1 , який виконував роботу на посаді охоронника без укладення трудового договору у період часу з 22 лютого 2017 року по 08 квітня 2017 року;

- стягнуто з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 22 лютого 2017 року по 08 квітня 2017 року у розмірі 19030,56 грн. з наступним утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та сплатою суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9515,28 грн. та у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000,00 грн.;

- допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості єпо заробітній платі за один місяць в розмірі 11139,84 грн.;

- в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон-Київ" про оформлення трудових відносин, стягнення заробітної плати, компенсації та відшкодування моральної шкоди, відмовлено;

- стягнуто з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. /а.с.18-20/. Рішення набрало законної сили 21 січня 2020 року.

Постановою старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухою Олександром Миколайовичем від 18 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №233/47587/18, виданого 07 лютого 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 22 лютого 2017 року по 08 квітня 2017 року у розмірі 19030,56 грн. з наступним утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та сплатою суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9515,28 грн. та у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000,00 грн. /а.с.7/.

24 березня 2020 року представник Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримав заяву позивача від 20 березня 2020 року про надання інформації про рух виконавчого провадження ВП № 61304728 від 18 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.9/.

Як вбачається з листа старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи О.М. від 29 травня 2020 року за №61304728/9, адресованого позивачу, у відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 55162409 до складу якого входять 8 виконавчих проваджень (№№ 53856482, 54563867, 55028100, 55129458, 55653111, 5563275, 55653456, 61304728) про стягнення з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" коштів на загальну суму 5777370,85 грн. 17 лютого 2020 року до відділу на виконання надійшов виконавчий лист № 233/4757/18, виданий 07 лютого 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 33545,84 грн. На адресу боржника неодноразово направлялись вимоги якими зобов`язано керівника боржника з`явитись на прийом до державного виконавця, однак керівник до відділу не з`являвся, у зв`язку з чим 30 березня 2020 року до Деснянського районного суду направлено протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" ОСОБА_2 за невиконання вимог державного виконавця /а.с.17/.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2020 року по справі № 233/2054/20, закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на невиконання судового рішення по справі № 233/475718, та роз`яснено заявнику, що розгляд цієї справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції /а.с.24,25/.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

При вирішенні спору суд виходить із того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" серед основних засад здійснення виконавчого провадження законодавець зазначає верховенство права та обов`язковість виконання рішень.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Згідно частини 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

З листа старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи О.М. від 29 травня 2020 року за №61304728/9, адресованого позивачу, при розгляді скарги від 19 травня 2020 року, вбачається, що в рамках виконавчого провадження вчинено наступне:

- У відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 55162409 до складу якого входять 8 виконавчих проваджень (№№ 53856482, 54563867, 55028100, 55129458, 55653111, 5563275, 55653456, 61304728) про стягнення з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" коштів на загальну суму 5777370,85 грн.;

- 17 лютого 2020 року до відділу на виконання надійшов виконавчий лист № 233/4757/18, виданий 07 лютого 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 33545,84 грн.;

- 18 лютого 2020 року державним виконавцем, керуючись ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанов направлено боржнику до виконання та стягувачу до відома;

- На адресу боржника неодноразово направлялись вимоги якими зобов`язано керівника боржника з`явитись на прийом до державного виконавця, однак керівник до відділу не з`являвся, у зв`язку з чим 30 березня 2020 року до Деснянського районного суду направлено протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" ОСОБА_2 за невиконання вимог державного виконавця;

- 11 березня 2020 року направлено запити до ГУ Держпродпоживслужби в м. Києві , ГУ Держгеокадастру у м. Києві, ГУ Держпраці у Київській області щодо надання інформації про наявність зареєстрованого майна боржника;

- 29 травня 2020 року до Деснянського Управління поліції ГУ НП у м. Києві направлено подання державного виконавця про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України керівника ТОВ "Агентство Безпеки "Легіон" Петрусенко О.В. /а.с.17/.

Приписами ч.1 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.1 ч.2 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи Войтенко проти України , Горнсбі проти Греції ).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс ( Піалопулос та інші проти Греції , Юрій Миколайович Іванов проти України , Горнсбі проти Греції ).

Варто також зауважити, що у справах Шмалько проти України , Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа Сук проти України ).

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Разом з тим, доказів того, що старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухою О.М. були проведені виконавчі дії в рамках виконавчого провадження за №61304728 , суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, необхідною умовою перевірки законності рішень, дій та бездіяльності державного виконавця начальником за ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження є подання скарги на дії державного виконавця.

Як вбачається з ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2020 року по справі № 233/2054/20, закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на невиконання судового рішення по справі № 233/475718, та роз`яснено заявнику, що розгляд цієї справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції /а.с.24,25/.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, тому суд вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду за постановою від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним бездіяльність відповідача по примусовому виконанню боржником рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18, та зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черуху О.М. впродовж 10 днів розглянути заяву позивача від 20 березня 2020 року про надання інформації щодо примусового виконання судового рішення по справі № 233/4757/18, а позовні вимоги в цій частині - задовольнити.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду і ОСОБА_1 копію читаного звіту про виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18 з наданням копій документів, підтверджуючих виконання необхідних дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішення від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18 було ухвалено в порядку цивільного судочинства саме Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень до Державного бюджету України у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Черухи О.М. (вул.О.Бальзака, 64, м. Київ, 02232, ЄДРПОУ 34972294), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Безпеки "Легіон" (вул. Попудренка,52, м. Київ, 02660, адреса листування: а/с 72, м. Київ, 01033, ЄДРПОУ 35729068) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Черухи Олександра Миколайовича по примусовому виконанню боржником ТОВ "Агенство Безпеки "Легіон" рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18.

Зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черуху Олександра Миколайовича впродовж 10 днів розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 березня 2020 року про надання інформації щодо примусового виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року по справі № 233/4757/18.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини 14 серпня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов