Рішення

від 14.08.2020 по справі 320/2167/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року м. Київ Справа № 320/2167/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДПС у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 441713,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Органи доходів і зборів в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 46, 47).

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Крім того, слід зазначити, що правом, наданим пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, на продовження встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву внаслідок обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, відповідач не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" (ідентифікаційний код 39872480, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1) зареєстроване в якості юридичної особи 02.07.2015, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5-6).

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку у Вишгородській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Київській області.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у період з листопада 2019 року по січень 2020 року відповідачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2019 року.

За даними наведеної вище податкової звітності самостійно визначений відповідачем розмір податку на додану вартість за жовтень 2019 року (а.с. 19), листопад 2019 року (а.с. 20) та грудень 2019 року (а.с. 21), що підлягає сплаті ним до бюджету, складає 18559,00 грн.

Крім того, у березні 2018 року посадовими особами територіального органу доходів і зборів на підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" з питань, що виникли при розгляді заперечення по акту перевірки від 26.02.2018 № 127/10-36-14-13/39872480.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 05.04.2018 № 260/10-36-14-13/39872480 (а.с. 22-30), в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, абзацу "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні ним податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2017 року на суму 216675,00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2018 № 0012361413, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 270843,75 грн, з яких: 216675,00 грн - за основним платежем, 54168,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 27.04.2018, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (зворотній бік а.с. 34).

Згідно з даними інтегрованої картки платника податку на додану вартість податкове зобов`язання з цього податку сплачено відповідачем частково за рахунок переплати у сумі 20345,81 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість контролюючим органом на виконання вимог пунктів 129.1, 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у загальному розмірі 172656,41 грн.

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 441713,35 грн у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

В силу приписів пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається податковим боргом платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

За змістом положень підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з приписами підпункту 56.18 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Як вже зазначалось судом вище, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 441713,35 грн.

На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 29.11.2019 № 118275-53 на суму 437093,21 грн, що надіслана органом доходів і зборів на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (отримана представником відповідача 04.12.2019 (а.с. 10), у зв`язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.

Доказів сплати податкового боргу у розмірі 441713,35 грн або оскарження податкової вимоги від 29.11.2019 № 118275-53 відповідачем суду не надано.

При цьому судом встановлено, що питання правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 25.04.2018 № 0012361413 досліджувалось судом в рамках адміністративної справи № 320/5784/18. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 в адміністративній справі № 320/5784/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відмовлено.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість у вказаному вище розмірі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Окремо суд звертає увагу на те, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов`язання (вручення податкового повідомлення-рішення) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення та вручення податкової вимоги).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 441713,35 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еліт-Буд" (ідентифікаційний код 39872480, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 441713 (чотириста сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн 35 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.