Рішення

від 29.07.2020 по справі 640/25517/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Київ № 640/25517/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участі представників сторін:

від позивача: Брагін О.О.

від відповідача: Грановська Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр Логістика

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.07.2020 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроцентр Логістика (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0000173207, №0000183207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення перевірки в частині ненадання документів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки всі витребувані в ході перевірки документи надано контролюючому органу. Зазначено, що висновки Відповідача про здійснення Позивачем реалізації пального без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних є помилковими та суперечать положенням законодавства і наданій Позивачу індивідуальній податковій консультації. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано. Зазначено про надання не у повному обсязі Позивачем документів, необхідних для проведення перевірки на відповідний запит контролюючого органу. Відповідачем вказано про те, що перевіркою виявлено порушення ТОВ Агроцентр Логістика положень Податкового кодексу України, а саме - здійснення Позивачем реалізації пального без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ТОВ Агроцентр Логістика зареєстровано платником акцизного податку 01.03.2016 та отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900296 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ Агроцентр Логістика з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, за результатами якої складено акт від 26.07.2019 №4679/26-15-40-01/39224614.

Позивачем подано заперечення на даний акт перевірки, за результатом розгляду яких Відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що Позивача повідомлено листом від 11.09.2019 №4762/10/26-15-32-07-19.

На підставі вказаного акта перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019

№0000183207, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 909 944,00 грн.

№0000173207, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

ТОВ Агроцентр Логістика оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Державної податкової служби України від 21.11.2019 №10310/6/99-00-08-05-05 та від 26.11.2019 №10797/6/99-00-08-05-05 скарги ТОВ Агроцентр Логістика залишено податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем зазначено про те, що в ході проведення фактичної перевірки, відповідно до вимог підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до ТОВ Агроцентр Логістика із письмовою вимогою від 16.07.2019 № б/н з проханням надати до перевірки документи, які пов`язані з предметом перевірки (а.с. 37 т. І).

У відповідь на вказаний запит Позивачем надано контролюючому органу витребувані документи супровідним листом від 16.07.2019 №16/07-1 (документи на 231 арк.), на якому посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві поставлено відмітку про отримання документів 19.07.2019 (а.с. 38 т. І).

Відповідачем на листі Позивача від 16.07.2019 №16/07-1 не зазначено про надання платником податків документів не у повному обсязі. Додаткових запитів щодо витребування документів Головним управлінням ДФС у м. Києві не направлено.

У відзиві на позов Відповідачем зазначено, що ТОВ Агроцентр Логістика не надано на запит від 16.07.2019 № б/н витребувані документи, а саме: картка рахунку 281 за червень 2019 та за період з 01.07.2019 по 16.07.2019, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за період з 01.07.2019 по 16.07.2019 чим порушено пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, про що складено відповідний акт (а.с. 220-229 т. ІІ).

Однак, доказів складання такого акта суду не надано. Водночас, Позивачем зазначено про те, що ним надано всі документи, перелічені в запиті від 16.07.2019 № б/н. Відповідачем наведені доводи Позивача не спростовано.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно із пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Вказаною нормою передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій, зокрема, за ненадання платником податків витребуваних документів.

Зважаючи на те, що Відповідачем не надано належних і допустимих доказів надання ТОВ Агроцентр Логістика документів не у повному обсязі, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Відповідача про порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України та застосування до нього санкцій, передбачених пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0000173207, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно висновків Головного управління ДФС у м. Києві про порушення позивачем вимог пунктів 231.1, 231.3 абзацу 1 пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, а саме - здійснення реалізації пального в обсязі 1179787,9 літрів без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, судом встановлено наступне.

Відповідачем встановлено, що ТОВ Агроцентр Логістика , в періоді що перевірявся, здійснювало господарські операції з придбання нафтопродуктів оптовими партіями, на підтвердження чого надано наступні докази: копія договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 25.01.2019 №0667/08, укладеного з ТОВ Нафтотрейд Ресурс (код 33680859); копія договору поставки від 08.04.2019 №ТТР-Д-946 укладеного з ТОВ Глуско-Кард Україна (код 32489155); копія договору поставки від 05.04.2019 №ТТР-Д-937, укладеного з ТОВ Глуско-Кард Україна (код 32489155), копія договору поставки партіями з використанням паливних карток №08-2095 від 16.06.2016, укладеного з ТОВ Нафтотрейд Ресурс (код 33680859); копія договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 02.12.2015 №250БЛТЛ-1148 укладеного з ПП Окко-Бізнес Контракт (код 33614922); копія реєстру накладних на отриманий товар з використанням паливних карток (а.с. 86-243 т. І).

Відповідно до наведених договорів, Постачальники зобов`язані здійснювати постачання палива на користь Позивача, а останній зобов`язується приймати таке паливо та оплачувати на умовах, визначених в Договорах. Також, умовами укладених Договорів передбачено, що приймання-передача палива здійснюється на підставі талонів або карток (бланків-дозволів, смарт-карток, паливних карток).

ТОВ Агроцентр Логістика вказано на те, що за змістом таких операцій, Позивач фактично не отримував паливо (власних ємностей для зберігання та АЗС немає), а отримував талони або картки (залежно від Постачальника та умов Договорів), які є підставою для відвантаження пального через мережу АЗС відповідного Постачальника.

В подальшому, Позивачем здійснювалась реалізація палива шляхом продажу талонів (карток) Покупцям, які, в свою чергу, отримували пальне на АЗС Постачальників на підставі відповідних талонів або карток, на підтвердження чого надано копії договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, укладених Позивачем (Продавець) із покупцями (а.с. 1-217 т. ІІ).

Відповідачем зазначено, що в ході перевірки встановлено відображення Позивачем залишків пального за період з січня 2019 по червень 2019 в кількості 8739,20 л, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 ТОВ Агроцентр Логістика . Також відповідно до оборотно-сальдової відомості по дебету рахунку 281 ТОВ Агроцентр Логістика відображено залишки пального на початок січня 2019 в кількості 8739,20 л.

Згідно пояснень Відповідача, відповідно інформації, наведеної в базі даних Єдиного реєстру акцизних накладних за період з 01.03.2016 по 31.12.2018, з урахуванням пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, по ТОВ Агроцентр Логістика встановлено реєстрацію акцизних накладних в частині придбання пального в загальному об`ємі 4268144,65 л. та на реалізацію пального в загальному об`ємі 3079617,55 л. Залишки пального у Позивача станом на 01.01.2019, згідно бази Єдиного реєстру акцизних накладних становить 1188527,10 л. Залишки пального за даними бухгалтерського обліку ТОВ Агроцентр Логістика станом на 01.01.2019 складають 8739,20 л.

Враховуючи наведене, Відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки про наявність розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними інформаційної системи Єдиного реєстру акцизних накладних станом на 01.01.2019 в загальному об`ємі 1179787,90 л.

У зв`язку із цим, Відповідачем зроблено висновки про порушення Позивачем вимог пунктів 231.1, 231.3 абзацу 1 пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, а саме - здійснення реалізації пального в обсязі 1179787,9 літрів без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Суд дійшов висновку про помилковість наведених висновків Відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 14.1.4 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 14.1.212 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Згідно із підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до положень статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне, тож при реалізації талонів на право придбання палива акцизна накладна не оформлюється.

З викладеного слідує, що оскільки при реалізації талонів на пальне (реалізації палива через передачу талонів) фізичний відпуск пального не відбувається, обов`язок щодо виписки акцизних накладних у такому випадку не виникає.

Такий висновок, зокрема, викладено Державною фіскальною службою України в індивідуальній податковій консультації від 15.08.2019 №3802/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, наданій ТОВ Агроцентр Логістика (а.с. 263-265 т. ІІ).

Відповідно до умов Договорів, укладених позивачем, копії яких наявні в матеріалах справи, слідує, що Постачальники не здійснювали фізичної передачі пального Позивачу. Постачальники видавали Позивачу картки (смарт-картки, паливні картки або талони, залежно від Постачальника та умов укладеного Договору), а паливо фактично залишалось у Постачальників (в деяких випадках на відповідальному зберіганні). Також усі вищевказані договори тотожні у тому, що фактичний відпуск палива відбувався саме Постачальниками на користь третіх осіб (Покупців Позивача) через власні (або залучені) Автозаправні станції (АЗС).

Подальша реалізація палива Позивачем здійснювалась на підставі окремих Договорів, укладених із Покупцями, шляхом (передачі) карток (смарт-карток, паливних карток або талонів) власним Покупцям (за окремими договорами - копії додаються) які, в свою чергу, фактично отримували пальне на АЗС Постачальників на підставі відповідних талонів або карток.

У відповідності до пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України, платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Положеннями абзацу 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання. Дана норма податкового законодавства визначає, що при реалізації пального має відбутись саме відпуск, тобто фактична передача, палива.

Отже, оскільки за змістом укладених Договорів між Позивачем та його Постачальниками фактичної передачі Товару (палива) не відбувалось, то, з урахуванням положень пункту 231.1 статті 231 та підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України обов`язку із складання акцизної накладної, у Позивача, під час подальшого продажу пального з використанням карток, не передбачено податковим законодавством.

Посилання Відповідача на положення абзацу 2 пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставним, оскільки даною нормою визначено, що у разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне. Однак, Позивачем не здійснювалась реалізація пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, що Відповідачем не заперечувалось.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0000183207, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 909 944,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр Логістика - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.09.2019 №0000173207, №0000183207.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр Логістика судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Агроцентр Логістика (код ЄДРПОУ 39224614, адреса для листування: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, офіс 708).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2020.

Суддя Н.М. Клименчук