ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2020 року м. Київ № 640/18027/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю СІБКЕРТ
про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СІБКЕРТ в якому просило: стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві з Товариства з обмеженою відповідальністю СІБКЕРТ (ЄДРПОУ 39990868) податковий борг в сумі 266 582, 00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник на підставі податкової вимоги та який на день звернення до суду відповідачем не погашено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019р. адміністративну справу прийнято до провадження та доведено до відома сторін, що справа буде розглядатися суддею Добрянською Я.І. за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала була направлена на адресу відповідача (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139) зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в адміністративному позові.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на дату винесення рішення до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили так само, не надходило відзиву чи заяви про визнання позову.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає таке.
Товариства з обмеженою відповідальністю СІБКЕРТ є юридичною особою та перебувало на обліку у відповідача, як платник окремих податків.
Так, за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 266 582, 00 грн., що виникла на підставі несплати відповідачем податкових зобов`язань нарахованих самостійно відповідно до поданої декларації, яка на даний час має статус узгодженої.
З огляду на вищевикладене, позивачем 14.09.2016р. винесено податкову вимогу № 7339-17на суму 266 852, 00 грн.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано. Несплата підприємством податкового боргу до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного та поданих позивачем документів і матеріалів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів виконання податкового обов`язку на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.
2. Стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві з Товариства з обмеженою відповідальністю СІБКЕРТ (ЄДРПОУ 39990868) податковий борг в сумі 266 582, 00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Я.І. Добрянська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2020 |
Оприлюднено | 25.08.2020 |
Номер документу | 91097866 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні