Рішення

від 06.08.2020 по справі 521/19500/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/19500/19

Провадження № 2-а/521/34/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання - Юраш К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в. о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Павловича Олексія Володимировича про скасування постанови та закриття справи № 1547/50000/19 про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Одеської митниці ДФС, в. о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Павловича Олексія Володимировича про скасування постанови від 12.11.2019 р. у справі про порушення митних правил № 1547/50000/19 та закриття справи про порушення митних правил.

В своїй позовній заяві позивач посилалася на те, що 12.11.2019 року в.о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Павловичем Олексієм Володимировичем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил № 1547/50000/19 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На думку позивача, оскаржувана постанова прийнята з порушенням встановленої процедури притягнення до відповідальності.

Позивач вважає винесену постанову протиправною, безпідставною, необґрунтованою, вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідачі: Одеська митниця ДФС та в. о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Павлович Олексій Володимирович не скористались своїм правом, передбаченим ст. 162 КАС України та не надали до суду відзиву на позовну заяву з доказами щодо обґрунтування своєї позиції по справі.

Тому, суд розглядає справу за наявними документами, які містяться в матеріалах судової справи.

У судове засідання, призначене на 19.08.2020 року сторони не з`явились.

Позивач надала до суду заяву, в якій вимоги позову підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце судових засідань були неодноразово повідомлені належним чином.

Представник відповідача Одеської митниці ДФС надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2018 року до Одеської митниці ДФС особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ САЙЗ ГРУП ОСОБА_1 було подано митну декларацію ІМ 40АА , яка була прийнята та зареєстрована митним органом за № UA500110/2018/011892.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС разом із зазначеною МД було надано: інвойс №02/11/2018 від 10.11.2018, контракт №180048 від 18.10.2018, CMR № 08799990 від 10.11.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Вказане сторонами не заперечується.

Згідно МД №UA500110/2018/011892 та товаросупровідних документів, відправником товару є TAS1 LTD (Грузія), а одержувачем є ТОВ САЙЗ ГРУП .

Відповідно графи 31 та графи 33 МД № UA500110/2018/011892, заявлено товар: Бувши і вжитку частини до залізничних вагонів - колеса та їх частини штамповані сталеві для використання у рухомому складі залізничних вантажних вагонів: колісна пара сталева штампована у сборі - 16 комплектів код товару УКТ.ЗЕД визначено та заявлено 8607191010 (ставка мита 0 %).

Митна вартість товару за вказаною МД визначена за резервним методом та складає 386471,53 грн.

Одеською митницею ДФС не приймалося рішення про визначення коду товару, і митний орган випустив товар у вільний обіг відповідно до коду, заявленого ТОВ Сайз Груп у митній декларації.

Тобто, митний орган погодився з декларантом щодо визначеного в декларації коду УКТ ЗЕД.

Однак, на підставі наказу, від 03.04.2019р. №2502 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ САЙЗ ГРУП , виданого ГУ ДФС в Одеській області, було проведено 16.04.2019р. документальну невиїзду перевірку дотримання ТОВ САЙЗ ГРУП вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за МД №UA500110/2018/011892.

За результатами проведеної перевірки, від 16.04.2019р., ГУ ДФС в Одеській області було видано Акт перевірки №692/15-32-14-10-11/40585398, відповідно до якого: з урахуванням: характеристик призначення, принципу роботи, заявлений за МД №UA500110/2018/011892, від 15.11.2018р., товар необхідно класифікувати згідно УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії: Колісні пари - 8607191090 (ставка ввізного мита 10 %)

Згідно Акту перевірки, різниця розміру митних платежів, які сплачено за вищевказаною МД, та, що підлягають сплаті, з урахуванням визначених кодів згідно з УКТ ЗЕД, становить 46376,58 грн. (ввізне мито - 38 647,15 грн. та ПДВ - 7 729,43 грн.).

На підставі зазначеного Акту перевірки, від 16.04.2019р., було винесено стосовно ТОВ Сайз Груп податкові повідомлення-рішення, від 11.05.2019 року № 0021161410 та № 0021141410, які є рішеннями органів доходів і зборів та якими збільшено суму грошового зобов`язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, тобто, підприємству збільшено суму грошового зобов`язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Оскільки, особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ САЙЗ ГРУП була ОСОБА_1 , то за вказаними обставинами на підставі Акту перевірки, стосовно ОСОБА_1 , 19.06.2019р. було складено протокол про порушення митних правил №1547/50000/19 (а. с. 26-31).

12.11.2019р. постановою про порушення митних правил № 1547/50000/19, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (а. с. 20-25).

Отже, підставою для порушення справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 , слугували висновки, викладені в Акті ГУ ДФС в Одеській області, від 16.04.2019 року Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ САЙЗ ГРУП (код ЄДРПОУ 40585398) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Колісні пари під час митного оформлення товару за МД № UA 500110/2018/011892 , від 15.11.2018.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду, від 15 жовтня 2019 року, у справі

№ 420/4889/19 адміністративний позов ТОВ Сайз Груп до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 11.05.2019 року № 0021141410, 0021161410, які були прийняті на підставі Акту перевірки від 16.04.2019 (а. с.59).

Оцінюючи обставини, що передували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції дійшов висновку, що документальна невиїзна перевірка ТОВ Сайз Груп була проведена за відсутності підстав, визначених спеціальними нормами МК України, тобто, відповідач діяв у непередбаченим законодавством спосіб, та без дотримання своїх власних процедур, про недопустимість чого неодноразово зазначав ЄСПЛ (справа Лелас проти Хорватії , п. 74) (а. с. 61).

27.02.2020 року, судом апеляційної інстанції вказане рішення щодо скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області, від 11.05.2019 року № 0021141410, 0021161410, було залишено в силі (а. с. 59-65).

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом також встановлено та сторонами це не заперечується, що, позивачка при подачі митної декларації діяла як агент митного оформлення, правовий статус якого встановлений ст. 418 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 МК України, агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов`язані з пред`явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Отже, у відповідності до вимог закону, позивач діяла в межах діючого законодавства та пред`явила до митного оформлення інвойси та інші товаросупроводжувальні документи, які були передані їй самим декларантом та в подальшому задекларовані зазначені в цих документах товари та сплачено необхідні митні платежі.

Згідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення.

Тобто, зі змісту ст.458 Митного кодексу України вбачається, що наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що, у випадку виявлення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, орган доходів і зборів звертається з письмовою вимогою до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також подальшого коригування декларантом митної вартості товарів, на підставі відповідного рішення, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 МК України).

Проте, доказів того, що така письмова вимога була направлена до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, до суду не було надано.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 69 МК України, у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно, у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення.

Вказана норма Митного кодексу України узгоджується з положеннями ст. 485 цього Кодексу.

Разом з тим, зі змісту ст. 485 МК України вбачається, що склад такого порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Отже, правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Такого висновку дійшов, зокрема, Верховний Суд в Постанові від 20 березня 2018 року у справі №640/7258/17.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Проте, відповідач не надав доказів наявності протиправних дій позивачки щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому, суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії , Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ. (Рішення ЄСПЛ у справі Дактарас проти Литви від 24 листопада 2000 року).

Крім того, ЄСПЛ у справі Аллене де Рібермон проти Франції зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Салабіаку проти Франції від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі Федорченко та Лозенко проти України (заява №387/03); суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом ; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, наданих до суду учасниками справи, вивчених судом у судовому засіданні, враховуючи те, що відповідачем по справі не надано доказів щодо правомірності своїх дій, за таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова № 1547/50000/19 від 12.11.2019 р. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 , закриттю.

Керуючись ст. ст. 53-55, 69, 416-418, 458, 485, 486, 489-491, 495, 498, 530, 531 МК України; ст. ст. 5 - 7, 9, 72-73, 77, 78, 90, 192, 241-246, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в. о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Павловича Олексія Володимировича про скасування постанови, від 12.11.2019 р. та закриття справи № 1547/50000/19 про порушення митних правил, задовольнити.

Постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил №1547/50000/19, від 12.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, скасувати.

Справу №1547/50000/19 про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 , закрити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 286, 295, 297 КАС України.

Суддя: Н.В. Мирончук