Ухвала від 21.08.2020 по справі 142/597/20

Єдиний унікальний номер 142/597/20

Номер провадження 2/142/432/20

У Х В А Л А

21 серпня 2020 року смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , про визнання усного договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності на земельну ділянку, та додані до неї матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2020 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий номер 0523282000:01:001:0413, площею 1,8891 га, що розташована на території Миролюбівської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 963165 від 25.06.2007 року виданий Піщанською районною державною адміністрацією, укладений 30 квітня 2008 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі у вигляді розписки ОСОБА_2 .

Крім того, позивач просить визнати за нею, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку площею 1,8891 га, кадастровий номер 0523282000:01:001:0413, що розташована на території Миролюбівської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19 серпня 2020 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Подана позивачем позовна заява вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач в позовній заяві зазначає, що місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

Статтею 87 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з`ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України Про міжнародне приватне право , у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги має відповідати вимогам, наведеним у статті 499 ЦПК України, зокрема судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 17 Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року та Протоколу до неї 1997 року, у відносинах один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.

Розділом VIII Інструкції визначені особливості виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 8.2 - 8.4.

З урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року та п.2.3 Інструкції, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

За положеннями ст.79 Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.

Таким чином, позивач у відповідності до вказаних вище норм не надала суду для відповідача, який проживає на території Російської Федерації, переклад позовної заяви та документів доданих до неї, на офіційній мові держави, органи якої виконуватимуть доручення про проведення процесуальних дій - російській мові.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява з усіма документами, доданими до неї повинна супроводжуватися завіреним перекладом на російську мову. Переклади мають бути засвідчені уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Оскільки позивачем не надано суду завіреного перекладу позовної заяви з документами, доданими до неї, вказана позовна заява не відповідає вимогам конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦК України позовна заява повинна містити в тому числі зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона містить дві вимоги: вимогу немайнового характеру про визнання усного договору дійсним та вимогу майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Разом з тим, до позовної заяви долучено лише одну квитанцію № 32860 від 16 січня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок за вимогу немайнового характеру, на підтвердження вартості земельної ділянки, на яку просить визнати право власності позивач, додано витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 53 709, 14 гривень. Таким чином позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобовязаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В частині 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частина 2 ст. 95 ЦПК України вказує, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, зазначеним вимогам не відповідають, оскільки належним чином не засвідчені.

Враховуючи вказані обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу привести її у відповідність до вимог ст. 177 ЦПК України та роз`яснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір", -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_3 , про визнання усного договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності на земельну ділянку, - залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: