Постанова

від 20.08.2020 по справі 140/2929/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2929/19 пров. № А/857/4106/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємство АВГ КАРС до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служба України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Приватного підприємство АВГ КАРС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Валюх В.М., м. Луцьк, повне рішення складено 17.02.2020),

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство АВГ КАРС (далі - ПП АВГ КАРС ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС у Волинській області) про внесення до переліку ризикових платників податків; зобов`язання Комісії ГУ ДФС у Волинській області виключити з переліку ризикових платників податків; про визнання протиправними дій ДФС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - РК); зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних : розрахунок коригування №1 від 19 серпня 2019 року до податкової накладної №6 від 31 січня 2019 року, розрахунок коригування №№ 3 від 21 серпня 2019 року до податкової накладної №21 від 23 квітня 2019 року, розрахунок коригування № 4 від 21 серпня 2019 року до податкової накладної №15 від 22 березня 2019 року, податкову накладну № 1 від 5 вересня 2019 року, податкову накладну №2 від 6 вересня 2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №95 від 23 серпня 2019 року, про включення Приватного підприємства АВГ КАРС до переліку ризикових платників податків. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Приватне підприємство АВГ КАРС з переліку ризикових платників податків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства АВГ КАРС судові витрати в розмірі 1921 грн.

Із таким судовим рішенням в частині відмови в позові не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове - про задоволення позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи незгоду, апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідач, не здійснюючи реєстрацію податкових накладних, розрахунків, порушує права підприємства. Зупинення реєстрації накладних покладається на платника додатковий обов`язок щодо подання документів та пояснень. Контролюючому органу надано право на зупинення податкових накладних/розрахунків коригувань не лише на підставі негативної податкової інформації по платнику податків, а відтак саме безумовне зупинення реєстрації, враховуючи принципи верховенства права та переважання суті на формою є рішенням. Судом першої інстанції не взято до уваги доводи позивача стосовно зобов`язання зареєструвати податкові накладні, а саме про те, що зупинення реєстрації є прямим і безповоротним наслідком включення платника податків до переліку ризикових, а тому у разі визнання судом неправомірними дій відповідача по включенню платника податків до переліку ризикових, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав є не лише прийняття рішення про визнання судом такого рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області про включення позивача до переліку ризикових, а й про визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення реєстрації і зобов`язання ДПС України зареєструвати такі. Судом першої інстанції не взято до уваги, що у разі не включення ПП АВГ КАРС до переліку ризикових, за відсутності у контролюючого органу сумнівів, претензій стосовно конкретних накладних, такі були б беззаперечно зареєстровані в ЄРПН. Також апелянт звертає увагу на те, що мали місце процедурні порушення при зупиненні реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань. Так, жодне з повідомлень про зупинення реєстрації (квитанції) не містить повної інформації щодо причин зупинення, що є порушенням Порядку №117 та Податкового кодексу України. Так, відсутнє посилання на конкретний критерій ризиковості, яким відповідає ПП АВГ КАРС , а лише є посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку , де вказано ряд критеріїв без конкретизації і без відповідних розрахункових показників, як того вимагає пункт 13 Порядку №117. Таким чином, пропозиція надати пояснення та копії документів нівелюється відсутністю конкретних причин зупинення реєстрації. Враховуючи викладене, вважає, що є підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні і розрахунки.

15 червня 2020 року Головне управління ДПС у Волинській області ДПС України подало відзив на апеляційну скаргу в якому вказав про законність і обґрунтованість судового рішення в частині відмови в позові. Зауважив, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків відбулось з дотриманням чинного законодавства. Так як рішення про відмову у реєстрації або про реєстрацію накладних не приймалось, права позивача не порушені, а тому підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати накладні немає.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суду повідомлено не було.

Представник відповідачів Виш А.А. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги. Вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформленим протоколом від 23.08.2019 №95, ПП АВГ КАРС включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 (а.с. 40). Підставою для прийняття такого рішення стала доповідна записка управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області, у якій вказана загальна інформація щодо діяльності 67 суб`єктів господарської діяльності, які віднесені до категорії вигодоформуючих підприємств (а.с. 56).

Відповідно до квитанцій №9198630477 від 3 вересня 2019 року зупинено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31 січня 2019 року №6 (а.с. 14-15).

Відповідно до квитанції №9204544443 від 10 вересня 2019 року зупинено реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної №21 від 23 квітня 2019 року (а.с. 18-19).

Відповідно до квитанції №9205746186 від 11 вересня 2019 року зупинено реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної №15 від 23 квітня 2019 року (а.с. 22-23).

Відповідно до квитанції №9220996271 від 25 вересня 2019 року зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 5 вересня 2019 року (а.с. 25-26).

Відповідно до квитанції №9220864020 від 25 вересня 2019 року зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 6 вересня 2019 року (а.с. 28-29).

Згідно вказаних квитанцій реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) із зазначенням, що податкові накладні та розрахунки коригування відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Апеляційний суд вважає ці дії відповідача неправомірними з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, контролюючий орган сформував та надіслав позивачу квитанції про зупинення реєстрації, у яких зазначено про відповідність накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 07 серпня 2019 року затвердила Критерії ризиковості платника податку , які виклала у листі за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Колегія суддів зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірною.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

При юридичній оцінці дій відповідача, що полягали у зупиненні податкових накладних, апеляційний суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено переліку документів, необхідних для їх реєстрації.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Також, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо законності віднесення позивача до переліку ризикових платників правильно врахував, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач ГУ ДФС у Волинській області вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що доповідна записка управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області (а.с. 56), на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, містить лише загальну інформацію щодо 67 суб`єктів господарювання. При цьому, стосовно позивача відсутня інформація, за якими саме показниками його віднесено до категорії вигодоформуюючих підприємств та до переліку ризикових платників податків.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність включення позивача до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок .

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, оформлене протоколом №95 від 23 серпня 2019 року, про включення Приватного підприємства АВГ КАРС до переліку ризикових платників податків з таких мотивів.

Використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

Фактично, права та законні інтереси позивача порушені незаконним зупиненням реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування .

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечувалось під час апеляційного розгляду справи, щодо поданих до реєстрації накладних та розрахунків коригування рішення про відмову у реєстрації на час вирішення справи в суді першої інстанції прийняті не були.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача, що полягали у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування №1 від 19 серпня 2019 року до податкової накладної №6 від 31 січня 2019 року, розрахунку коригування №№ 3 від 21 серпня 2019 року до податкової накладної №21 від 23 квітня 2019 року, розрахунку коригування № 4 від 21 серпня 2019 року до податкової накладної №15 від 22 березня 2019 року, податкової накладної № 1 від 5 вересня 2019 року, податкової накладної №2 від 6 вересня 2019 року.

Отже, судом першої інстанції неправильно обрано спосіб захисту порушених прав позивача.

Тому в цій частині рішення суду підлягає до скасування.

Отже доведено факт протиправності зупинення реєстрації податкових накладних, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання таких дій протиправними і зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію податкових накладних необхідно задовольнити.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково і скасувати рішення суду і постановити нове про часткове задоволення позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємство АВГ КАРС задовольнити частково, скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємство АВГ КАРС задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: РК №1 від 19.08.2019 до ПН №6 від 31.01.2019; РК №3 від 21.08.2019 до ПН № 21 від 23.04.2019; РК №4 від 21.08.2019 до ПН №15 від 22.03.2019, ПН №1 від 05.09.2019, ПН №2 від 06.09.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: РК №1 від 19.08.2019 до ПН №6 від 31.01.2019; РК №3 від 21.08.2019 до ПН № 21 від 23.04.2019; РК №4 від 21.08.2019 до ПН №15 від 22.03.2019, ПН №1 від 05.09.2019, ПН №2 від 06.09.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді М. П. Кушнерик Д. М. Старунський Повний текст постанови складено 21 серпня 2020 року.