Постанова

від 17.08.2020 по справі 380/531/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/531/20 пров. № А/857/6237/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя Кузан Р.І., м.Львів, повний текст складено 15.04.2020) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олд Трейд до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Олд Трейд звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №243 від 11.01.2020 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області №243 від 11.01.2020 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД , та стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛД ТРЕЙД судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його таким, що прийняте у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що ГУ ДФС направило на адресу ТзОВ ОЛД ТРЕЙД запит від 19.09.2019 №2113/10/05.9-15 Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження , в якому, із посиланням на пп.16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, містилася вимога протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати пояснення (з наданням копій підтверджуючих документів) щодо проведення взаєморозрахунків та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди. При цьому, повідомлена про необхідність обов`язково надати, засвідчені підписом посадової особи ТзОВ ОЛД ТРЕЙД та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ Грифон плюс , ТОВ Пілігрим сервіс , ТОВ Тобакко трейдінг за період червень 2019 року.

ТзОВ Олд Трейд листом від 21.10.2019 №21.10-1 надало ГУ ДПС у Львівській області письмову відповідь, в якій зазначило, що товариство не вбачає підстав для надання документів за даним запитам, та вважає себе звільненим від обов`язку в надані відповідей на даний запит.

На підставі статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних, на запит платнику від 19.09.2019 №2113/10/05.9-15, ГУ ДПС у Львівській області 11.01.2020 видало наказ № 243 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Олд Трейд .

На підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп. 73.3 ст. 73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 11.01.2020 №243 виписано направлення від 13.01.2020 №341 та від 13.01.2020 №342 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Олд Трейд з питань взаємовідносин із ТзОВ Грифон Плюс , ТзОВ Пілігрім Сервіс , ТзОВ Тобакко Трейдінг за період червень 2019 року, та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість.

Ревізорами Головного управління ДПС у Львівській області складено акти Про неможливість проведення перевірки від 13.01.2020 року №36/05.1/42380618, від 14.01.2020 №44/05.1/42380618, від 15.01.2020 №58/05.1/42380618, в яких зазначено про те, що посадові особи ТОВ Олд Трейд або його законні (уповноважені) представники відсутні за місцезнаходженням, а саме, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 327.

16.01.2020 при виході на адресу платника, копію наказу від 11.01.2020 №243 вручено керівнику ТОВ Олд Трейд Миндику Остапу Степановичу та були пред`явлені направлення на проведення перевірки від 13.01.2020 №341 та від 13.01.2020 №342, однак допускати до проведення перевірки такий відмовився, про що складено відповідний акт від 16.01.2020 №64/05.1/42380618.

Статтею 16 Закону України Про інформацію визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається, відповідно, Податковим кодексом України та іншими законами.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про фінансово-господарські операції платників податків; за результатами податкового контролю (пп. 72.1.1.3 пп. 72.1.1, пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК).

Так, у відповідності до ст.74 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПКУ, встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою(за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Відповідно до п.73.1 ст.73 ПКУ, інформація визначена у ст.72 ПКУ, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 ПКУ.

Відповідно до п.73.2 ст.73 ПКУ, до інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов`язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом ПКУ, 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 ПКУ. У разі коли іншими розділами ПКУ не визначено інші строки надання такої інформації.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначений Постановою КМУ від 27.12.2010 №1245.

Пунктами 10,11 вказаного вище Порядку визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Норма пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України вказує на обов`язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що запит податкового органу не містить конкретних фактів (доказової інформації, цифрових показників, а не посилань на джерела даних), які підтверджують недостовірне визначення Товариством даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами; не наведено наявність підстав для запиту в порядку підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Однак апелянт зазначає, що досліджуючи скерований запит можна однозначно стверджувати, що в ньому чітко зазначено норми права на підставі яких такий запит скеровувався, а також зазначено перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.

У даному випадку, підставою для надіслання запитів була проаналізована ГУ ДПС у Львівській області податкова інформація - сукупність відомостей і даних (факти), що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, зокрема доведена листом ДПС України від 13.09.2019 №1/7д/99-00-06-03-02-19.

Вищезазначена позиція податкового органу кореспондується з позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 30.01.2018 по справі № 813/1831/17, згідно якої запит, направлений податковим органом на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації. При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав. Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, апелянт зазначає, що право на проведення перевірки, в тому числі документальної виїзної визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при тому що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково.

Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Крім того, звертає увагу, на необґрунтоване твердження позивача, яке підтримане судом першої інстанції, про невідповідність надісланих контролюючим органом запитів приписам чинного законодавства, зокрема п. 73.3. статті 73 ПК України, оскільки потрібно враховувати, що вимоги, які висуваються до змісту та форми запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають. Позиція стосовно даного питання викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2018 по справі № 813/3702/17.

Щодо твердження суду про необґрунтованість зазначення доповідної записки у наказі ГУ ДФС в Львівській області від 11.01.2020 №243 то апелянт зазначає, що у відповідності до пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби від 31 липня 2014 року № 22 (зі змінами та доповненнями), при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства. Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

В свою чергу, окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. ПК України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки інформації, що свідчить про можливі порушення з боку позивача вимог законодавства, натомість спірний наказ про проведення перевірки містить вказівку на підставу проведення перевірки - п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 05.03.2019 по справі №813/4376/17.

Також в постановах від 31.07.2018 по справі № 813/1573/17 та від 11.04.2019 по справі № 804/1188/18 Верховний Суд вказує, що посилання на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Щодо твердження про відсутність у наказі підстав для проведення виїзної позапланової перевірки, то апелянт вказує, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, очевидними є наявність в ГУ ДПС у Львівській області підстав для надіслання запиту, а оскільки ТзОВ Олд Трейд не надало відповіді та документального підтвердження на скерований йому запит, то у контролюючого органу були підстави, визначені статтею 78 Податкового кодексу України, для проведення (призначення) документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення, визначену цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2018 (№К/9901/30642/18) в справі №820/4605/17 викладена правова позиція стосовно спірних правовідносин, зміст якої зводиться до наступного: в основу оскаржуваного наказу про проведення перевірки покладені підстави та умови для прийняття саме не надання позивачем пояснень та документів щодо цих п`яти контрагентів.... за таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу, а у податкового органу виникло право на її проведення внаслідок безпідставної відмови у цьому. Фактичною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит.

Підсумовуючи вище викладене, відповідач вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки вищевказаним обставинам.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС направило на адресу ТзОВ ОЛД ТРЕЙД запит від 19.09.2019 №2113/10/05.9-15 Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження , в якому, із посиланням на пп.16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, містилася вимога протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати пояснення (з наданням копій підтверджуючих документів) щодо проведення взаєморозрахунків та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди. При цьому, повідомлено про необхідність обов`язково надати, засвідченні підписом посадової особи ТзОВ ОЛД ТРЕЙД та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ Грифон плюс , ТОВ Пілігрим сервіс , ТОВ Тобакко трейдінг за період червень 2019 року.

21.10.2019 позивач листом №21.10-1 надав відповідь ГУ ДФС У Львівській області на вказаний запит, в якому повідомив, що відповідно до п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України в письмовому запиті податкового органу обов`язково має бути зазначено конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Однак, в цьому запиті не вказані підстави витребування та перелік документів, які необхідно надати, а тому відсутні підстави для його виконання.

Крім цього, оскільки податковий орган стверджує про відсутність реального джерела походження придбаного позивачем товару від його контрагентів, позивач вважає, що для підтвердження походження такого товару необхідно витребовувати документи від його контрагентів, тобто продавців цього товару.

11.01.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області відповідно до пп.16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі доповідної записки Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області від 09.01.2020 №7/05.9-14, видано наказ №243 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД по взаємовідносинах із ТОВ Грифон плюс , ТОВ Пілігрим сервіс , ТОВ Тобакко трейдінг за період червень 2019 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації на прибуток.

16.01.2020 директор ТзОВ ОЛД ТРЕЙД відмовив у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки вважає наказ про її проведення протиправним та необґрунтованим, порушена процедура проведення перевірки.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно врахував, що ст. 21 ПК України, визначені обов`язки органів фіскальної служби, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т. ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Згідно з п.20.1.2 ст.20, п.73.3 ст.73, п.78.1 ст.78 ПК України контролюючим органам надані повноваження на витребування від платників податків пояснень, первинних документів, а також інших документів, що мають стосунок до обчислення податків і зборів, перелік яких законом не обмежений.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо податковим органом отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З огляду на викладені вище норми, суд першої інстанції правильно вважав, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З огляду на вказане суд першої інстанції вірно вважав, що у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у справі №826/12244/14 (адміністративне провадження №К/9901/4473/18) від 20.02.2018.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції з`ясовано, згідно змісту запиту №2113/10/05.9-15 від 19.09.2019 підставою для витребування у позивача пояснень та їх документального підтвердження відповідачем вказано наявну в податкового органу податкову інформацію про факти, які свідчать про порушення ТзОВ ОЛД ТРЕЙД норм податкового законодавства. Така інформація отримана за результатами аналізу показників податкових декларацій позивача по ПДВ, в тому числі даних єдиного реєстру податкових накладних. Водночас, відповідачем не вказано конкретної інформації, яка ці факти підтверджує.

У матеріалах справи наявна копія податкової декларації по ПДВ за червень 2019 року з розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, з переліком податкових накладних, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та були підставою для відображення господарських операцій позивача в податковій звітності. Відповідачем не зазначено, які саме показники податкової звітності позивача свідчать про можливе порушення норм податкового законодавства.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно вважав, що вказаний запит відповідача не містить підстав, передбачених абз.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, для його надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних. Відповідно до абз.7 п. 73.3 ст. 73 ПК України, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому-п`ятому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З огляду на це, доводи позивача про те, що відсутність в запиті чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства, дає підстави йому відмовити у надані податковому органу запитуваних документів та інформації заслуговують на увагу.

У наказі №243 від 11.01.2020 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД , як підставу для призначення документальної перевірки, вказано доповідну записку Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області від 09.01.2020 №7/05.9-14. При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

Зазначений висновок суду відповідає позиції Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №813/2162/17.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент прийняття оскаржуваного наказу від 11.01.2020 № 243 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД у відповідача не було обставин, які б давали підстави проводити позапланову документальну перевірку, бо спірний наказ не містить зазначення будь-якої податкової інформації, що свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства. Натомість контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/1574/17 (провадження №К/9901/5224/17), від 21.02.2019 у справі №813/4375/17 (провадження №К/9901/57812/18) та ін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року по справі №380/531/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 21.08.2020