Рішення

від 21.08.2020 по справі 403/262/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/262/20 провадження № 2/403/125/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про визнання за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - гр-н ОСОБА_2 , який за свого життя побудував вказаний житловий будинок, не здійснивши в подальшому державну реєстрацію свого права власності на нього у передбаченому законом порядку. За заповітом, посвідченим 18.07.2017 року секретарем Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 заповідав належний йому будинок АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 .. Разом з тим, при зверненні до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстави не надання спадкоємцем правовстановлюючого документа на зазначене вище нерухоме майно. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за заповітом.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі. Підтримав позов в повному обсязі заявлених вимог, прохав суд їх задоволити (а.с.94).

В підготовче засідання представник відповідача Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з'явився. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Відзиву в порядку ст.178 ЦПК України подавати не буде. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю (а.с.93, 96).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви сторін по справі, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (серія НОМЕР_1 ), виданим Трифонівською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 заповідав належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 (а.с.42).

Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ), виданого 23.08.2019 року Докучаєвською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, батько позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області у віці 84 років (а.с.8).

Згідно довідки виконавчого комітету Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №591 від 15.06.2020 року, батько позивача по справі ОСОБА_2 до дня смерті проживав в побудованому ним будинку АДРЕСА_1 (а.с.46).

Відповідно до довідки №644, виданої 10.07.2020 року виконавчим комітетом Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, житловий будинок за АДРЕСА_1 (№ об`єкта погосподарського обліку 0106-1) згідно записів в погосподарській книзі Докучаєвської сільської ради за 2016-2020 роки, був побудований у 1968 році ОСОБА_2 , який проживав в ньому до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45).

Як вбачається із записів в обліковій картці об'єкта погосподарського обліку №0106-1 (витягу з погосподарської книги), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , головою домогосподарства на дату побудови об'єкта 1968 року є ОСОБА_2 , а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43-44).

Судом також встановлено, що згідно документів, які входять в будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику - батьку позивача ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , останньому рішенням виконавчого комітету Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (згідно протоколу №4 від 03.04.1968 року) було виділено 0,15 га земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в с.Докучаєве; надано дозвіл на виконання будівельних робіт із визначенням строку їх закінчення до 30.04.1972 року; актом прийняття фундаментів індивідуального будівництва від 20.05.1968 року встановлено відповідність збудованих фундаментів розмірам проектів житлового будинку і господарських будівель та актом прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і господарських будівель індивідуального забудовника ОСОБА_2 встановлено побудову на земельній ділянці площею 1500 кв.м. по АДРЕСА_1 житлового будинку (а.с.47-55).

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 27.05.2020 року Комунальним підприємством Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок (літ. А ) загальною площею 85,4 кв.м та житловою площею 29,7 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою (літ. а ), прибудовою (літ. а1 ), підвалом (літ. а2 ), літньою кухнею (літ. Б ), гаражем (літ. В ), сараєм (літ. Г ), вбиральнею (літ. Д ), огорожею №1-2 , басейном (літ. б ), водопроводом (літ. в ) (а.с.9-12).

Згідно відомостей, зазначених у звіті про незалежну оцінку майна від 15.06.2020 року, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 становить 64436,00 грн.. До об'єктів оцінки включені: житловий будинок літ.А загальною площею 85,4 кв.м. та житловою площею 29,7 кв.м, а також без зазначення площі: прибудова літ.а; прибудова літ.а1; підвал літ.а2; літня кухня літ.Б; гараж літ.В; сарай літ.Г; вбиральня літ.Д; басейн літ.б; водопровід літ.в; огорожа №1-2 (а.с.14-26).

За змістом постанови приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) Трутня О.Я. від 25.03.2020 року №139-02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 у зв'язку з ненаданням нотаріусу правовстановлюючого документа на нерухоме майно - житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 (а.с.7).

Судом по справі також встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою 07.11.2019 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, що безпосередньо підтверджується матеріалами спадкової справи №188-2019, заведеної 07.11.2019 року на майно померлого ОСОБА_2 , зокрема, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 25.03.2020 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №321, згідно якого до складу успадкованого позивачем майна входить земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1537 га, кадастровий номер: 3525884400:51:000:0058 (а.с.74-92).

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка та отримання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні (а.с.83, 87).

Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.86 зворот).

Інші спадкоємці ОСОБА_2 згідно матеріалів спадкової справи відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву представника відповідача Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, суд приходить до висновку про те, що визнання відповідачем позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне. Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину після смерті свого батька, як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, що було набуте його батьком за життя, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію його спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз'яснень п.3.1, викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

На підставі викладеного, враховуючи, що правовідносини, пов`язані з набуттям спадкодавцем ОСОБА_2 права власності на вказаний вище житловий будинок виникли до 01.01.2004 року, тобто до дати набрання чинності ЦК України, судом при вирішенні спору застосовуються положення законодавства, чинного на дату будівництва (створення) нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Так, на дату побудови житлового будинку (1968 рік), питання набуття громадянами права власності регулювалися Указом Президії Верховної ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (втрата чинності згідно Указу Президії від 22.02.1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно ст.1 Указу від 26.08.1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.

Пунктом 2 Постанови від 26.08.1948 року було визначено, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

З огляду на викладене, підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування його ним з додержанням вимог цих актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію і вказані правові акти не пов'язували виникнення права власності на жилий будинок із проведенням його реєстрації.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 18 грудня 2013 року у цивільній справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, та відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, при вирішенні спору, суд враховує положення Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність 13.12.1995 року (далі - Інструкція від 31.01.1966 року), та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР , затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, яка втратила чинність 07.07.1994 року (далі - Інструкція від 31.10.1975 року).

Так, за змістом п.1 Розділу І Інструкції від 31.01.1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Тобто у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась.

Разом з тим, відповідно до п.62 Інструкції від 31.10.1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також того, що обов'язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ могла здійснюватись на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції від 31.01.1966 року), а самі записи в погосподарських книгах, як особливій формі статистичного обліку, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, суд приходить до висновку про належність наданих позивачем письмових доказів у виді копії облікової картки об'єкта погосподарського обліку за №0106-1 з погосподарської книги Докучаєвської сільської ради та довідки органу місцевого самоврядування про наявні в погосподарській книзі відомості щодо об'єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження його належності на праві власності батькові позивача по справі ОСОБА_2 ..

Також при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 Глави 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва

та житлово-комунального господарства Українивід 26.07.2018 року №186 в частині визначення найменування об`єктів нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_1 , про визнання права власності на які позивач звернувся до суду з даним позовом, виходячи з того, що за змістом вказаної правової норми до господарських (допоміжних) будівель належать: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники, а до споруд - колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо.

При цьому суд не визначає площу господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на зазначення в доданому до позовної заяви звіті про незалежну оцінку майна від 15.06.2020 року виключно площі житлового будинку (загальної, житлової), як об'єкту оцінки.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю фактичних та правових підстав виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, а саме: відомостями з будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику - батьку позивача ОСОБА_2 , та з погосподарської книги про належність об'єкта нерухомого майна - житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 ; звітом про незалежну оцінку майна; технічним паспортом на даний будинок; письмовою відмовою приватного нотаріуса у вчинення нотаріальної дії від 25.03.2020 року.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення ним спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Щодо стягнення з відповідача по справі Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем в поданій до суду письмовій заяві зазначено про відсутність у нього наміру стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого ним судового збору (а.с.94).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору, що становить 840 грн. 80 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок (літера А ) загальною площею 85,4 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., прибудову (літ. а ), прибудову (літ. а1 ), підвал (літ. а2 ), літню кухню (літ. Б ), гараж (літ. В ), сарай (літ. Г ), вбиральню (літ. Д ), огорожу №1-2 , басейн (літ. б ), водопровід (літ. в ), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Докучаєвська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28631, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364578.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.Ю.Атаманова