Рішення
від 20.08.2020 по справі 908/1351/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/66/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 справа № 908/1351/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1351/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв. 8, кім. 5; поштова адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 9 Б-1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТТЕК" (70606, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Східна, буд. 21, кв. 57)

про стягнення 58117,77 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТТЕК" про стягнення 48000,00 грн. основного боргу, 7888,65 грн. пені, 1351,47 грн. 3% річних, 913,65 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням покупцем своїх обов`язків за договором №Н-215SP-19 постачання запасних частин від 01.04.2019 щодо сплати вартості поставленого йому товару, що є підставою для стягнення заборгованості, штрафних і компенсаційних санкцій. Позов заявлено на підставі ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610-612, 624, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 справу № 908/1351/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1351/20; присвоєно справі номер провадження 18/66/20; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше закінчення строку карантину. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше закінчення строку карантину.

Ухвалено розпочати розгляд справи по суті через 30 днів, з урахуванням того, що процесуальні строки у справі є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Згідно ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивач отримав копію ухвали суду від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі 16.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не отримав копію ухвали суду від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі. Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надіслана відповідачу 09.06.2020, повернута поштовою установою з відміткою Закінчення терміну зберігання . Ухвала надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною в позові та за місцезнаходженням, визначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (які збігаються): 70606, Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул. Східна, буд. 21, кв. 57.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. За таких обставин суд визнає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач не надав відзиву на позов. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі відкрито 09.06.2020. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 09.07.2020 та закінчити 10.08.2020 (з урахуванням вихідних днів).

Разом із цим, Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 31.08.2020) та наразі не припинена.

З урахуванням викладеного, в ухвалі від 09.06.2020 суд зазначив, що процесуальні строки є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ (з урахуванням поштового пробігу) звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 20.08.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (Постачальником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРТТЕК" (Покупцем, відповідачем у справі) 01.04.2019 укладений договір № Н-215SP-19 постачання запасних частин (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця запасні частини, масла, мастила і технічні рідини до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а Покупець зобов`язався - прийняти і оплатити Товар на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що товар за цим договором поставляється окремими партіями, відповідно за видатковими накладними, які оформлюються на кожну партію товару за заявками Покупця, та крім передавального документу виконують одночасно функцію Специфікації на товар і є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна сума цього договору, вказана у видаткових накладних, які є невідємною частиною договору, і закріплена в рахунку-фактур на відповідну партію товару і включає ПДВ - 20%.

За визначенням п. 5.1 Договору, оплата за товар здійснюється покупцем на умовах і строки, погоджені сторонами і закріплена в рахунку-фактурі, видатковій накладній на відповідну партію товару.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення терміну оплати за товар, зазначеного в п. 5.1 цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Згідно з п. 11.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в разі, якщо до вказаного моменту у сторін залишилися невиконані зобов`язання, що випливають з цього договору, термін дії цього договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі, якщо жодна із сторін до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, дія договору автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору за період з 04.04.2019 по 03.07.2019 поставлено передбачений договором товар на загальну суму 200114,15 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними за цей період.

Видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача без зауважень та засвідчені печаткою підприємства.

На оплату кожної поставки позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки.

Поставлений у період з 04.04.2019 по 19.04.2019 товар вартістю 61448,64 грн. повернутий ТОВ "НФМ АГРО".

Грошові зобов`язання з оплати за поставлений у період з 10.05.2019 по 03.07.2019 товар загальною вартістю 138665,51 грн. виконано відповідачем частково на суму 90665,51 грн.

Частково сплачена вартість товару за видатковою накладною №РН-000207620 від 13.06.2019 - сплачено 2099,63 грн., залишок становить 2220,37 грн.

Поставлений товар у період з 14.06.2019 по 03.07.2019 вартістю 45779,63 грн. не сплачений повністю.

Станом на момент звернення позивача з позовом заборгованість за отриманий за Договором товар становила 48000,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Долучені до матеріалі справи видаткові накладні, на підставі яких виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписані з боку Покупця без зауважень.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з умов Договору та змісту видаткових накладних розрахунки за поставлений товар мали бути здійснені відповідачем протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару, про що зазначено в кожній видатковій накладній.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, вартість отриманого товару в повному обсязі та у визначений у видаткових накладних строк не здійснив.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманого товару у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення ст. 692 ЦК України не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару в повному обсязі та у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за отриманий товар в сумі 48000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 48000,00 грн. основного боргу за отриманий за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 7888,65 грн. пені, 1351,47 грн. 3% річних, 913,65 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем вимога про стягнення 7888,65 грн. пені за загальний період з 21.06.2019 по 11.01.2020 заявлена на підставі п. 7.2 Договору, яким передбачено нарахування пені за прострочення грошового зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" суд встановив, що сума пені за заявлений позивачем період з 21.06.2019 по 11.01.2020, з урахуванням суми боргу та настання строку виконання зобов`язання окремо за кожною видатковою накладною, становить 7888,69 грн., проте, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення пені задовольняється судом у визначеній позивачем сумі 788,65 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 21.06.2019 по 22.05.2020 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що сума 3% річних за заявлений позивачем період з урахуванням суми боргу та настання строку виконання зобов`язання окремо за кожною видатковою накладною, складає 1313,94 грн., тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом частково в наведеній сумі, в решті заявлених вимог про стягнення 1,53 грн. 3% річних слід відмовити, як заявлених необґрунтовано (при розрахунку 3% річних не враховано, що 2020 рік - високосний).

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період з липня 2019 року по квітень 2020 року на суму заборгованості, що існувала у цей період, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд встановив, що сума інфляційних втрат складає 913,65 грн., як і визначено позивачем, тому дана вимога підлягає задоволенню в сумі 913,65 грн.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань за договором щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 48000,00 грн. основного боргу, 7888,65 грн. пені, 1313,94 грн. 3% річних та 913,65 грн. інфляційних втрат. В решті заявлених вимог (1,53 грн. 13% річних) суд відмовляє в позові через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2059,19 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТТЕК" (70606, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Східна, буд. 21, кв. 57; ідентифікаційний код 42261640) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв. 8, кім. 5; поштова адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 9 Б-1; ідентифікаційний код 39206071) 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 7888,65 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 65 коп.) пені, 1313,94 грн. (одну тисячу триста тринадцять грн. 94 коп.) 3% річних, 913,65 грн. (дев`ятсот тринадцять грн. 65 коп.) інфляційних втрат та 2059,19 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять грн. 19 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 21.08.2020.

Суддя В.В. Левкут

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення20.08.2020
Оприлюднено25.08.2020
Номер документу91103249
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/1351/20

Судовий наказ від 22.09.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Левкут В.В.

Рішення від 20.08.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Левкут В.В.

Ухвала від 09.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Левкут В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні