Рішення

від 10.08.2020 по справі 419/716/20

НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 419/716/20

Провадження № 2/419/223/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою Циби Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської районної ради Луганської області про визнання бездіяльності Новоайдарської районної ради Луганської області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі протиправною та стягнення середнього заробітку з 02.10.2019 року до моменту винесення рішення з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання, третя особа: КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня",-

ВСТАНОВИВ:

До Новоайдарського районного суду Луганської області надійшла позовна заява представника позивача Циби В.М. до Новоайдарської районної ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, третя особа: КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня".

Обґрунтовуючи свої вимоги, представник зазначив, що рішенням сесії Новоайдарської районної ради Луганської області від 3 грудня 2010 року № 2/12 ОСОБА_2 було призначено на посаду головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання (далі - РТМО). Рішенням сесії Новоайдарської районної ради Луганської області від 2 лютого 2018 року № 16/2 ОСОБА_2 звільнено з посади головного лікаря Новоайдарського РТМО на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

8 травня 2018 року Голова Новоайдарської районної ради Луганської області Макогон В.В. розпорядженням № 40 від 8 травня 2018 року, звільнив ОСОБА_2 з займаної посади головного лікаря Новоайдарського РТМО.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18 було задоволено позов ОСОБА_2 до Новоайдарської районної ради Луганської області щодо безпідставного звільнення ОСОБА_2 , скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:

- визнано незаконними дії Новоайдарської районної ради Луганської області щодо безпідставного звільнення ОСОБА_2 за п, 1, ст. 41 КЗпП України та скасування розпорядження Голови районної ради № 40 від 08.05.2018 року;

- поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського РТМО;

- стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу у розмірі 138264,28 грн.;

- стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 40000,00 грн.

При цьому, рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського РТМО та стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню.

Позивач звернувся до Новоайдарської районної ради Луганської області із заявою про вирішення питання негайного виконання рішення суду щодо її поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, однак рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18 виконано не було. Позивачем отримано виконавчий лист про допущення до негайного виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського РТМО та стягнення заробітної плати за один місяць. Даний виконавчий лист був направлений для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 17.12.2018 року на підставі виконавчого листа, виданого для виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18, відкрито виконавче провадження 57933654, яке боржником Новоайдарською районною радою Луганської області станом на сьогоднішній день не виконано.

Постановою Луганського апеляційного суду від 23.04.2019 року рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року змінено у мотивувальній частині стосовно висновків суду щодо дисциплінарного проступку ОСОБА_2 , виклавши її в редакції цієї постанови, та змінивши, зменшивши розмір стягнутої з Новоайдарської районної ради на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 138264,28 грн. до 119796,60 грн. та розмір моральної шкоди з 40000 грн. до 3000 грн.

25.04.2019 року позивачем до Новоайдарського районного суду Луганської області було подано позовну заяву про визнання бездіяльності Новоайдарської районної ради Луганської області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі протиправною та стягнення середнього заробітку за період з 17.12.2018 року до моменту винесення рішення суду з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) зміненого Постановою Луганського апеляційного суду (провадження № 22-ц/810/54/19) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу у розмірі 119 796,60 грн та моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 07 серпня 2019 року № 419/1206/19 (провадження № 2/419/380/2019), яке набрало законної сили, стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 73900 (сімдесят три тисячі дев`ятсот) гривні 50 (п`ятдесят) копійок з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки у період з 17.12.2018 року по 07.05.2019 рік включно негайного виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 13 березня 2020 року №419/2679/19 (провадження № 2/419/11/2020), стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 78567,90 грн., з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки у період з 08.05.2019 року по 01.10.2019 року включно, негайного виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.

Затримка виконання рішення суду складає 128 робочих днів, а саме за період з 02.10.2019 року по 03.04.2020 року.

Таким чином за період з 02.10.2019 року по 03.04.2020 року середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі складає 99571,20 грн. (777,90 грн. * 128 день = 99571,20 грн.).

У зв`язку з вищевикладеними обставинами представник позивача просив суд, визнати бездіяльність Новоайдарської районної ради Луганської області щодо не поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського РТМО протиправною; стягнути з Новоайдарської районної ради Луганської області середній заробіток з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу у розмірі 99571,20 грн, допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць, стягнути з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18200,00 грн.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 13.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі та позивача, позовні вимоги просять задовольнити.

Представник відповідача Новоайдарської районної ради Луганської області в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно зазначивши, що 25.03.2020 року під час чергової 28 сесії Новоайдарської районний ради Луганської області сьомого скликання за результатами розгляду питання Про скасування рішення сесії Новоайдарської районної ради від 02.02.2018 року № 16/2 та поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря вищевказаний проект рішення не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття, зважаючи на що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі (а.с. 39-42).

Новоайдарське районне територіальне медичне об`єднання перетворене на КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня".

Представник третьої особи: КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 37).

З огляду на неявку учасників процесу в судове засідання, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 в цивільній справі № 419/1137/18 було задоволено позов ОСОБА_2 до Новоайдарської районної ради Луганської області щодо безпідставного звільнення ОСОБА_2 , скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:

-визнано незаконними дії Новоайдарської районної ради Луганської області щодо безпідставного звільнення ОСОБА_2 за п. 1 ст. 41 КЗпП України та скасування розпорядження Голови районної ради № 40 від 08.05.2018 року;

-поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського РТМО;

-стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу у розмірі 138264,28 грн.;

-стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 40000,00 грн. (а.с.10-14).

Окрім цього Постановою Луганського апеляційного суду від 23.04.2019 року у цивільній справі №419/1137/18 апеляційні скарги Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та Новоайдарської районної ради Луганської області задоволено частково, а саме: рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року змінено у мотивувальній частині стосовно висновків суду щодо дисціплінарного проступку ОСОБА_2 , та викладено її в редакції даної постанови, та змінено, зменшивши розмір стягнутої з Новоайдарської районної ради на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 138264,28 грн. до 119796, 60 грн. та розмір моральної шкоди з 40000 грн. до 3000 грн. Рішення суду в частині судового збору скасовано. Стягнуто з Новоайдарської районної ради на користь держави судовий збір в сумі 2629,34 грн. та з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 162, 9 грн. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.15-19).

Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області набрало законної сили на підставі постанови Луганського апеляційного суду від 23.04.2019 року.

Окрім цього варто зазначити, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 року касаційну скаргу Новоайдарської районної ради Луганської області залишено без задоволення. Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Луганського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишено без змін.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 07 серпня 2019 року № 419/1206/19 позовні вимоги Циби В.М. задоволено частково, визнано протиправним бездіяльність Новоайдарської районної ради Луганської області, щодо не поновлення ОСОБА_2 на роботі, на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального об`єднання, стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 73900 (сімдесят три тисячі дев`ятсот) гривні 50 (п`ятдесят) копійок з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки у період з 17.12.2018 року по 07.05.2019 рік включно негайного виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.

Постановою Луганського апеляційного суду від 20.12.2019 року апеляційну скаргу Новоайдарської районної ради Луганської області залишено без задоволення, рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 07 серпня 2019 року залишено без змін.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 13 березня 2020 року №419/2679/19 (провадження № 2/419/11/2020), стягнуто з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 78567,90 грн., з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки у період з 08.05.2019 року по 01.10.2019 року включно, негайного виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу (а.с.13).

Відповідно до частин 1 та 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб….Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань .

Ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов`язковості з моменту проголошення.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, що забезпечується державою, його невиконання (неналежне виконання) тягне відповідальність, передбачену законом.

Рішення суду за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, звертається до виконання. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (Конвенція про захист прав і основних свобод людини). Європейський суд з прав людини у пілотному рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) відповідно до практики Суду в контексті оцінки дій держави та її органів у питаннях виконання судових рішень, що набрали законної сили, зазначив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; Суд вказав на неприпустимість та несумісність з положеннями Конвенції практики, коли особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами такого рішення відповідно до Конвенції; фактори, які впливають на невиконання судового рішення, перебувають в межах контролю держави, яка не спромоглася вжити заходів для покращення ситуації (п. п. 51, 53, 54, 73, 83, 85, 88 та ін.). Відповідні позиції висловлені ЄСПЛ і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Судом встановлено, що на теперішній час відповідачем не поновлено позивача на роботі. Отже, період з 02.10.2019 року по 03.04.2020 року є часом затримки в поновленні ОСОБА_2 на роботі згідно з рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 року.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є встановлений судом факт затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

Виходячи з того, що затримка виконання рішення суду складає 128 робочих днів, а саме за період з 02.10.2019 по 03.04.2020 року. За період з 02.10.2019 по 03.04.2020 року середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі складає 99571,20 грн. - 777,90 грн. *128 день.

Враховуючи вищевказані обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.12.2018 року у справі №419/1137/18, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 року у справі № 690/54/18 вказав, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для задоволення заяви про стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова).

Вказані висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі за №404/7619/18 (провадження №61-17654св19), від 12.06.2019 року у справі за №643/13728/16-ц (провадження №61-436св18), від 02.12.2019 року у справі за №712/13400/17 (провадження №61-46176св18) та узгоджуються із висновками що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі за №826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Цибою В.М. долучено до позовної заяви довідку № 04 від 03.04.20120 року щодо загальної вартості правової допомоги наданої ОСОБА_2 з наступним розрахунком: зустріч та усна консультація 4 години, вартість послуг за одну годину 500 грн., загальна вартість 2000 грн.; ознайомлення з матеріалами справи кількість годин 3, вартість послуги за одну годину 1400 грн., загальна вартість 4200 грн.; представництво інтересів у суді першої інстанції орієнтовна кількість судових засідань за позовом - кількість годин 5, вартість послуг за одну годину 1400 грн., загальна вартість 7000 грн.; витрати на транспорт, канцелярію та поштові відправлення, вартість послуг 800 грн., загальна вартість 800 грн.; юридична експертиза наданих документів вартість послуги за одну годину 500 * 1, загальна вартість 500 грн.; складання позовної заяви вартість за одну годину 1400*2 год., загальна вартість 2800 грн.; складання заяв, клопотань по суті справи, вартість послуги за одну годину 900*1, загальна вартість 900 грн. Таким чином загальна сума витрат на правову допомогу складає 18200 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог у цій частині, а саме про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки представництво у суді та витрати на транспорт, канцелярію та поштові відправлення у сумі 7800 грн. позивачем та її представником не надано будь-яких підтверджуючих документів, не підтверджено та не надано акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат. Що стосується витрат пов`язаних з ознайомленням з матеріалами справи в сумі 3 годин, суд вважає їх надмірними оскільки захисник неодноразово ознайомлювався з матеріалами.

Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

У зв`язку з чим суд вважає за можливе стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7600 грн.

Зважаючи на те, що відповідач знав про судове рішення щодо негайного поновлення позивача на посаді, з якої її було звільнено, мав беззаперечні підстави для поновлення позивача на роботі, однак, в порушення приписів ст. 19 Конституції України, ігноруючи положення закону стосовно обов`язковості судового рішення, не виконав свого обов`язку щодо поновлення позивача на роботі.

Беручи до уваги вищенаведене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 235, 236 КЗпП України, Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про працю , ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Циби Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської районної ради Луганської області про визнання бездіяльності Новоайдарської районної ради Луганської області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_2 на роботі протиправною та стягнення середнього заробітку з 02.10.2019 року до моменту винесення рішення з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання, третя особа: КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Новоайдарської районної ради Луганської області щодо не поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання.

Стягнути з Новоайдарської районної ради Луганської області (адреса: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 25373156) на користь ОСОБА_2 , (ідн. НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів за час затримки виконання рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 грудня 2018 року у справі № 419/1137/18 (провадження № 2/419/293/2018) про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Новоайдарського районного територіального медичного об`єднання та стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу у розмірі 99571,20 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну гривню двадцять копійок).

Стягнути з Новоайдарської районної ради Луганської області (адреса: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 25373156) на користь ОСОБА_2 (ідн. НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7600 грн.

Рішення суду в частині стягнення з Новоайдарської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць допусти до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк