Рішення

від 19.08.2020 по справі 242/5023/19

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/5023/19

2/242/359/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., представника позивача Кожушкової А.Р., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Селидівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Української міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Орган опіки та піклування Селидівської міської ради Селидівської міської ради, діючи в інтересах малолітніх дітей, 03.09.2019 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відповідач ОСОБА_2 - відносно свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідачі не працюють, вживають спиртні напої, часто змінюють місця тимчасового мешкання, не цікавляться станом здоров`я та не утримують малолітніх дітей. За місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 не створено належних умов для проживання, виховання та розвитку малолітніх дітей. Протягом лютого-липня 2018 року малолітні діти неодноразово проходили курс санаторно-курортного лікування в КЛПУ Обласний дитячий кістково-туберкульозний санаторій м. Маріуполь та КЛПУ Дошкільний санаторій для дітей з захворюваннями органів дихання не туберкульозної етіології м. Маріуполя та КДПУ Дошкільний санаторій для дітей з захворюваннями органів дихання не туберкульозної етіології м. Маріуполя з 1 серпня 2018 року по 14 березня 2019 року діти перебували у Великоновосілківському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (залишення дітей без нагляду, аморальна поведінка матері, складні життєві обставини родини, відсутність засобів існування). 14.03.2019 року малолітні діти Органом опіки та піклування Української міської ради та Службою у справах дітей Селидівської міської ради були направлені в м. Українськ для передачі матері. У зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за місце проживання діти були передані та виховуються на теперішній час в родині тітки, рідної сестри відповідача ОСОБА_1 , яка в подальшому бажає бути їх опікуном. Злісне не виконання відповідачами своїх батьківських обов`язків призвело до того, що діти залишилися без батьківського піклування та потребують соціального захисту. Просить суд позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути аліменти на їх утримання користь особи, яка буде їх виховувати. Крім того, просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути аліменти на їх утримання користь особи, яка буде його виховувати.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04.11.2019 року закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засідання представник позивача - Органу опіки та піклування Селидівської міської ради - Кожушкова А.Р. позовні вимоги підтримала та зазначила, що за час проживання дітей разом із матір`ю діти двічі направлялися до лікувальних установ, оскільки ОСОБА_1 не здійснювала за дітьми жодного догляду та нехтувала батьківськими обов`язками. Наголосила, що одного разу діти вже поверталися до ОСОБА_1 , натомість вона знову ж таки ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, не проявляла батьківської турботи, зловживали спиртними напоями, що призвело до відібрання дітей. ОСОБА_2 взагалі не цікавиться своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги, не цікавиться станом його здоров`я, тощо. На теперішній час діти влаштовані до сім`ї рідної тітки та рідної сестри відповідача ОСОБА_1 , повертися до матері вони не бажають. Висновком виконкому Української міської ради № 02-22/4вих374/1 від 24.07.2019 року було визнано доцільним позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що вона буде намагатися надати дітям належну батьківську турботу та виконувати свої батьківські обов`язки.

В судове засідання відповідач ОСОБА_7 не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Органу опіки та піклування Української міської ради - Алексєєв В.Я. в судове засідання з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будучи присутнім під час судового засідання 05.02.2020 року на задоволенні позовних вимог наполягав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_1 є рідною сестрою його дружини - ОСОБА_9 . Також зазначив, що малолітні діти ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вже приблизно півтора року проживають в їхній сім`ї та перебувають на їх утриманні і вихованні. Спочатку діти перебували у притулку, але їм стало їх шкода та вони забрали їх до себе. Крім того зазначив, що чотири роки до цього, діти також попадали до притулку та згодом були повернуті матері, але ОСОБА_1 знову почала пити, у зв`язку з чим дітей було знову направлено в притулок.

Допитана у якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є її рідною сестрою. Зазначила, що малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони з чоловіком забрали с притулку та вже приблизно півтора року вони проживають в їхній сім`ї. Мати дітей ОСОБА_1 за час їх проживання в їхній родині жодного разу не провідувала, телефонувала декілька разів, але жодної батьківської турботи не проявляє, вихованням дітей не займається та матеріальної допомоги не надає. Як їй відомо, батько малолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_2 перебуває за кордоном та приблизно рік тому, коли приїжджав до України відвідував. Натомість, більше з дитиною не спілкувався, не дзвонив, не проявляє батьківської турботи, успіхами сина та його здоров`ям не цікавиться, вихованням не займається.

Допитана у якості свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є її рідною племінницею. Їй відомо, що у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків її діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , двічі опинялися в притулку та фактично були позбавлені батьківського піклування. В 2019 році ОСОБА_8 та ОСОБА_9 забрали дітей до своєї родини де діти знаходяться до теперішнього часу. Мати дітей за цей батьківського піклування не проявляла та як їй відомо, лише декілька разів поспілкувалася з дітьми по телефону. Щодо батька малолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , зазначила, що останній також не виконує своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, не надає матеріальної допомоги, не цікавиться його успіхами та станом здоров`я та фактично усунувся від виховання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2019 року в справі № 300/908/17 зазначив, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні питання щодо позбавлення батьків батьківських прав.

Зокрема, малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні за участі психолога ОСОБА_11 , зазначили, що повертатися до матері вони не бажають, оскільки вона ними не займається. За час перебування в сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мати їй телефонувала 4 рази, до них не приїжджала.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 15.09.2018 року, виданого повторно Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його матір`ю є ОСОБА_1 . У відомостях про батька дитини зазначено зі слів матері - ОСОБА_12 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 15.09.2018 року, виданого повторно Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його матір`ю є ОСОБА_1 . У відомостях про батька дитини зазначено зі слів матері - ОСОБА_13 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 15.09.2018 року, виданого повторно Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , його матір`ю є ОСОБА_1 . У відомостях про батька дитини зазначено зі слів матері - ОСОБА_13 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 15.09.2018 року, виданого повторно Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 08-4/1540 від 11.09.2019 року, виданої Відділом реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради, ОСОБА_2 з 18.07.2007 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 08-4/1538 від 11.09.2019 року, виданої Відділом реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради, ОСОБА_1 з 29.03.2007 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки № 2015 від 22.07.2019 року, виданої ОСББ Наша оселя м. Українськ, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею за вказаною адресою зареєстрований і мешкає: ОСОБА_3 , 2006 року народження, і мешкають без реєстрації: ОСОБА_4 , 2008 року народження, ОСОБА_5 , 2011 року народження, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки № 413 від 22.07.2019 року, виданої ОСББ Гриф м. Українськ , ОСОБА_2 , 1978 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за вказаною адресою не проживає.

Згідно побутової характеристики виданої ОСББ Наша оселя м. Українськ № 2014 від 22.07.2019 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із співмешканцем з 01.08.2018 року. Ніде не працює, приймає участь в життєдіяльності будинку.

Згідно побутової характеристики виданої ОСББ Гриф м. Українськ № 412 від 22.07.2019 року, ОСОБА_2 , 1978 року народження, за проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання скарн на поведінку у побуті відносно останнього не надходило, участі в житті домоуправління не приймав. Проживав окремо від малолітньої дитини, вихованням сина не займався.

Відповідно до акту обстеження квартири № 1718 від 07.10.2015 року, складеного виконкомом Української міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що умов проживання для дітей немає, на даний час родина знаходиться у складних життєвих обставинах. У квартирі санвузол відсутній (каналізація працює), на кухні - відсутній водопровід, продукти харчування зберегти немає де, холодильник не працює. Ліжка є, але для чотирьох дітей їх не достатньо, постільна білизна відсутня. Центральне теплопостачання є лише в одній кімнаті, квартира потребує ремонту. Згідно рішення комісії на даний час родина потребує соціального супроводу та немає можливості в цей час зробити ремонт. Умови для проживання дітей не задовільні.

Згідно акту обстеження умов проживання від 01.08.2018 року, складеного виконкомом Української міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що за даною адресою ніхто не знаходиться, двері зачинені. Зі слів сусідів, місце знаходження ОСОБА_1 , матері чотирьох малолітніх дітей не відоме, але її бачать у місті в нетверезому стані.

Згідно акту обстеження умов проживання від 22.07.2019 року, складеного Службою у справах дітей Селидівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що на час обстеження умови для виховання та розвитку дітей не створено, відсутні окремі ліжка, речі, взуття, ліки, дитячі іграшки та книжки в недостатній кількості. Санітарно-гігієнічні умови не відповідають встановленим нормам. У наявності не всі зручності (відсутнє електропостачання, є водопостачання, та пічне опалення). Меблі та побутова техніка не придатні для користування.

Висновком виконкому Української міської ради № 02-22/4вих374/1 від 24.07.2019 року було визнано доцільним позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 04.03.2020 року, складеного Службою у справах дітей Селидівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що на час обстеження умови проживання в квартирі задовільні. В приміщенні вбачається сторонній запах (цигаркового диму), частково зроблено косметичний ремонт (у коридорі та вбиральні наклеєні шпалери), побутова техніка та меблі не нові, але придатні для користування. Центральне та пічне опалення відсутнє, є водо- та електропостачання, але квартира підключення до електромережі самовільно. Умови для розвитку дітей не створені: відсутній стіл, стільці, книжки, шкільне приладдя, іграшки, розвивальні ігри. В наявності 3 окремих ліжка, диван, телевізор, шафа для дітей, дитячі речі в недостатній кількості та вже бувші у вжитку.

Листом Центру первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради № 01-6/298 від 13.03.2020 року, направлено прохання на адресу заступника міського голови Селидівської міської ради, начальника служби у справах дітей Селидівської міської ради, начальника міського центру соціальної служби для сім`ї, дітей та молоді м. Селидове та міського педіатру м. Селидове, звернути увагу на неможливість в майбутньому перебування дитини в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах. В листі повідомляється, що 06.03.2020 року на швидку допомогу надійшов виклик на адресу: АДРЕСА_2 . Виклик був здійснений до мешканки м. Українськ - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Жінка скаржилася на болі в животі після того, як її вдарив співмешканець. У жінки та її співмешканця був присутній запах алкоголю з порожнини рота, чоловік був з подряпинами, в квартирі безлад, бруд, погані умови, квартира занедбана та неохайна. Жінка сповістила, що вагітна. Машиною швидкої допомоги в супроводі фельдшера доставлена на прийомний покій пологового відділення, яке жінка покинула самовільно. 11.03.2020 гінеколог ОСОБА_14 сумісно з поліцією розшукувала жінку та її співмешканця з метою взяття її під нагляд та примусової госпіталізації в пологове відділення, терміном вагітності 23-27 тижнів. До цього жінка в жіночій консультації з приводу вагітності не спостерігалась.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до ст. 20 Конвенції дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи питання щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами, що відповідач зловживає спиртними напоями, протягом тривалого часу не займається вихованням дітей, не цікавляться життям та станом здоров`я хлопчиків, не надає матеріальної допомоги, не спілкуються та не відвідує їх, не проявляє належного батьківського піклування, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Мати малолітніх дітей не створила умов для належного їх виховання та проживання за адресою своєї реєстрації та фактичного мешкання. Поза увагою суду не може залишитися і той факт, що за час проживання дітей разом із матір`ю, діти двічі опинялися в притулку, натомість відповідач ОСОБА_1 відповідних висновків для себе не зробила та ставлення до дітей фактично не змінила.

Таким чином. з метою захисту найвищих інтересів дітей, для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, а також рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню та слід позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Вирішуючи питання щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно свого сина ОСОБА_6 , суд звертає увагу, що батько хлопчика за весь час лише декілька разів провідав дитину, натомість жодної участі у його вихованні, утриманні не приймає та не спілкується з дитиною. Поодинокі випадку навідування дитини, не можуть бути розцінені судом як такі, що є належним виконанням батьківських обов`язків, оскільки вказаного відповідача ніхто не обмежував у спілкування з дитиною, надавати матеріалу допомогу, приймати участь у вихованні, тощо. Фактично такі дії відповідача ОСОБА_2 , на думку суду, свідчать про те, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків та здійснення батьківського піклування.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішення Ілля Ляпін проти Росії (заява (№ 70879/11), прийшов до висновку, що якщо батько не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав і в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

Враховуючи вищенавдене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і після пологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування .

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, …батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини… .

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно статті 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини.

З урахуванням зазначених обставин, інтересів неповнолітніх дітей, виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності, закріплених у статті 7 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідачів на утримання дітей дитину є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та враховуючи те, що позивача було звільнено від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави у розмірі 840 грн. 80 коп. по 420 грн. 40 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Селидівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Української міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.09.2019 року та до досягнення дітьми повноліття, на користь особи яка буде виховувати дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.09.2019 року та до досягнення дитиною повноліття, на користь особи яка буде виховувати дитину.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, юридична адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд. № 8, код за ЄДРПОУ 04052962

Відповідачі:

1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ;

2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Української міської ради, про позбавлення батьківських прав, юридична адреса: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, буд. № 24, код за ЄДРПОУ 04052991.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2020 року.

Суддя Н.О. Хацько