Рішення

від 20.08.2020 по справі 642/3832/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"20" серпня 2020 р.

Справа № 642/3832/14

провадження 2/642/188/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря судових засідань Гнатенко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду із позовом до ТОВ Колінс , ОСОБА_4 , 3-ті особи: арбітражний керуючий Беліков Олексій Петрович про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Колінс (код: 39025902), в якому просить, визначити спосіб її реалізації шляхом надання права її продажу будь - якому покупцеві ТОВ ОТП Факторинг Україна з усіма правами продавця для укладання відповідної угоди, крім іншого: отримання дублікатів правовстановлюючих документів, замовлення у відповідних організаціях технічної документації, подання заяв та отримання довідок в будь - яких установах, необхідних для проведення реалізації. За рахунок отриманих від продажу зазначеної нежитлової будівлі коштів задовольнити вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №СМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007 р. у розмірі 5 854 715,52 гр. та кредитним договором №СМ-SМЕ 703/184/2008 від 22.05.2008 р. у розмірі 1 011 399,62 гр. Встановити початкову вартість продажу нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 , на рівні 1 488 000, 00 гривень, з правом її зниження в порядку та на умовах визначених договором іпотеки № PM-SME 703/212/2007 від 26.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за р. № 2302.

До моменту реалізації спірної нежитлової будівлі надати ТОВ ОТП Факторинг Україна право оперативного управління будівлею.

Заява мотивована тим, що Комінтернівським районним судом м. Харкова 24.12.2012 року були видані виконавчі листи по справі № 2-2791/2011 року, щодо стягнення зі ОСОБА_4 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором №СМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007 року у розмірі 5 854 715, 52 гривень, та заборгованості за кредитним договором №СМ-SMЕ 703/184/2008 від 22.05.2008 року у розмірі 1 011 399, 62 гривень.

Вказані листи знаходяться на виконанні у відділі примусового виконання рішень в зведеному виконавчому провадженні № 36996873.

В ході виконавчого провадження державним виконавцем було ухвалено постанову від 16.04.2013 року, якою арештоване усе майно боржника та на нього оголошено заборону відчуження, відомості про що були внесені до державного реєстру, а 17.06.2013 року було описано майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1 , яка була оцінена, а 25.09.2013 року оцінка була рецензована ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, з вартістю в 1 488 000, 00 гривень, після чого зазначена нерухомість передана до торгівельної організації для реалізації у процедурі виконавчого провадження.

На підставі свідоцтва від 23.12.2013 року право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1 було перереєстровано на іншу особу ТОВ Колінс .

Реалізація відбулась в процедурі банкрутства на підставі Постанови Господарського суду Харківської області від 30.09.2013, якою було визнано банкрутом ФОП ОСОБА_5 .

Проте будь-яких погоджень на реалізацію майна не надавалось та жодних коштів від реалізації ним отримано не було.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 р. була скасована постанова господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 р., якою ФОП ОСОБА_4 був визнаний банкрутом, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2014 року.

Отже, позивач не отримав задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, а ні в процедурі банкрутства, яка на цей час була припинена, а ні у процесі виконавчого провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 було відмовлено у задоволенні позову ТОВ ОТП Факторинг Україна

(т.1 а.с. 120-123).

Вказане судове рішення було обґрунтовано тим, що в даному випадку Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом має пріоритет перед Законом України Про іпотеку після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Невиконання постанови суду стосовно банкрутства про скасування арештів обтяжень та обмежень, наявність арештів та заборон проведення ліквідаційної процедури є неможливим. Крім того, суд зазначив, що Свідоцтво про право власності / індексний номер: 15205413 від 23 грудня 2013 р./ об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля літ. А-4 по АДРЕСА_1 , яке підтверджує право власності ТОВ Колінс на об`єкт нерухомості, а також Свідоцтво від 13 грудня 2013 р. про перехід права власності на вказану спірну нежитлову будівлю внаслідок проведення відкритих торгів не оскаржено, та не визнано недійсним. З огляду на це суд прийшов до висновку, що ТОВ Колінс є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, на дане майно не може бути звернене стягнення як на предмет іпотеки, а тому відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись зі змістом рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.11.2014, ТОВ ОТП Факторинг Україна подало апеляційну скаргу з вимогою його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26.11.2014 була відхилена Апеляційна скарга ТОВ ОТП Факторинг Україна , а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 було залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо неможливості звернення стягнення на нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки, оскільки добросовісним набувачем предмету іпотеки є ТОВ Колінс , а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

ТОВ ОТП Факторинг Україна , не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ із Касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 та на Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 26.11.2014.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2015 Касаційна скарга була задоволена частково, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 та Ухвала Апеляційного суду Харківської області від 26.11.2014 були скасовані, справа була передана на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова.

З Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ після скасування рішення на новий розгляд надійшла цивільна справа № 642/3832/14-ц.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2015 р. справа була призначена справа до судового розгляду.

Позивачем була подана уточнена заява про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій він просив за рахунок отриманих від продажу зазначеної нежитлової будівлі коштів задовольнити вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №СМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007 р. у розмірі 3 103 393, 64 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 1 286 549, 24 грн., заборгованості за відсотками в сумі 265 147, 08 грн., пені в розмірі 1 551 696, 32 грн., заборгованістю за кредитним договором №СМ-SМЕ 703/184/2008 від 22.05.2008 р. у розмірі 536 827, 88 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 221 463, 28 грн., заборгованості за відсотками в сумі 46 950, 66 грн., пені в розмірі 268 413, 94 грн. .

В наступному, представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 642/3832/14-ц до вирішення питань про право власності на предмет іпотеки у справі № 642/7313/15-ц, посилаючись на неможливість розгляду справи № 642/3832/14-ц до вирішення питань щодо власності на предмет іпотеки при розгляді іншої справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.12.2015 провадження у справі № 642/3832/14-ц було зупинено до розгляду цивільної справи № 642/7313/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , 3-ті особи: ОСОБА_7 , ТОВ ОТП Факторинг України , ТОВ Колінс , приватний нотаріус ЇМНО Макушева Н.В., Торгівельна біржа Ресурс-інформ , про визнання недійсним правочину, який оформлений видачею свідоцтва про придбання 13.12.2013 року ОСОБА_8 нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 , загальною площею 952, 2 кв. м. і набрання рішенням законної сили.

Після того, представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі, оскільки право власності на предмет іпотеки зареєстровано за ТОВ Колінс , а тому дана справа підлягає розгляду господарським судом, а не судом загальної юрисдикції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.04.2017 провадження у справі №642/3832/14-ц було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

ТОВ ОТП Факторинг України на вказану ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 04.04.2017 подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.06.2017 були задоволені вимоги апеляційної скарги ТОВ ОТП Факторинг України , ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 04.04.2017 була скасована, а справа була направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції під час постановлення вказаної ухвали посилався на те, що зі змісту позовних вимог вбачається, що в позові об`єднані вимоги як до фізичної особи ОСОБА_4 , так і до ТОВ Колінс , у зв`язку із чим суду першої інстанції при подальшому розгляді справи необхідно звернути увагу на суб`єктний склад та зміст позовних вимог та ухвалити відповідне судове рішення щодо позову в частині вимог ТОВ ОТП Факторинг України до ТОВ Колінс .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2017 була прийнята до провадження справа № 642/3832/14-ц за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_4 , ТОВ Колінс , 3-ї особи : арбітражний керуючий Беліков О.П., відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки. (т.2 а.с.3)

24.07.2017 року до суду надійшла заява представника ТОВ ОТП Факторинг Україна про заміну відповідачів у справі, оскільки під час розгляду справи власник іпотечного майна змінився на фізичних осіб : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.07.2017 було замінено первісних відповідачів ОСОБА_4 та ТОВ Колінс на ОСОБА_2 , та ОСОБА_3

28.07.2017 р. представником відповідача була подана уточнена позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій він просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №СМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007 р.: в сумі 6 471 932, 36 гривень (борг за тілом кредиту 1 286 549, 24 грн., борг за процентами в сумі 265 147, 08 грн., пеня в розмірі 3 103 392,64 грн.), заборгованість за кредитним договором №СМ-SМЕ 703/184/2008 від 22.05.2008 р. у розмірі 805 241, 82 грн. (борг за тілом кредиту 221 463, 28 грн., борг за процентами - 46 950, 66 грн., пеня в розмірі 536 827, 88 грн. шляхом визнання за ТОВ ОТП Факторинг Україна права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором №РМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007, за іпотечним договором другої черги №СМ-SMЕ 703/212/2007 від 26.12.2007 р., а саме: нежитлові приміщення підвалу № 1,2,3; 2-го та 4-го поверхів в літ. А-4 площею 467,3 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 та нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII; 1-го та 3-го поверхів в літ. А-4 , площею 484,9 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_3 з наданням всіх повноважень продавця за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження.

Крім того, просив передати предмет іпотеки: нежитлові приміщення підвалу № 1,2,3; 2-го та 4-го поверхів в літ. А-4 площею 467,3 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 та нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII; 1-го та 3-го поверхів в літ. А-4 , площею 484,9 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_3 в управління ТОВ ОТП Факторинг Україна на період до його реалізації з метою збереження предмета іпотеки з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону із спеціалізованими підприємствами.

16.08.2017р. представником ОСОБА_4 була подана заява про закриття провадження по справі № 642/3832/14-ц за позовною заявою ТОВ ОТП Факторинг Україна про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, зазначаючи, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2015 (т. 2 а.с. 38-39) року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна грошові кошти, отримані від реалізації нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 в сумі 308 856, 00 грн., яке набрало законної сили та ніким не було оскаржено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.08.2017 було відмовлено у задоволенні клопотання.

16.08.2017р. представником ОСОБА_2 був поданий відзив на позовну заяву ТОВ ОТП Факторинг Україна про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому він просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, зазначаючи, що майно належне ОСОБА_2 не є предметом іпотеки, а сам ОСОБА_2 не є іпотекодателем та не може бути відповідачем у справі.

28.08.2017р. представником ОСОБА_2 була подана заява про застосування строків позовної давності по справі № 642/3832/14-ц.

13.09.2017р. представником ОСОБА_4 були подані Додаткові пояснення по справі, в яких він повторно зазначав про те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2015 (т. 2 а.с.38-39) року та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 24.09.2015 було стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна грошові кошти, отримані від реалізації нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 в сумі 308 856, 00 грн., яке набрало законної сили та ніким не було оскаржено. З огляду на зазначене ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні вказаного позову в повному обсязі.

13.09.2017р. представником позивача була подана позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки (уточнена), зазначаючи, що сторонами вже узгоджено вартість предмету іпотеки в розмірі 287 600, 00 грн.., та заперечення проти застосування строків позовної давності, зазначаючи, що кредитний договір був укладений 22.04.2008 р., а сторони договору погодили строк повернення кредиту до 22.05.2018 року, у зв`язку із чим позивач не пропустив строки для звернення до суду.

Представником ОСОБА_4 були подані до суду додаткові пояснення, та клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення питань про право власності на предмет іпотеки у спарві № 642/7556/16-ц.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27.11.2017 р. було задоволено клопотання представника ОСОБА_4 та зупинено розгляд справи № 642/3832/14-ц за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 642/7556/16-ц, що знаходиться в провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Шрамко Л.Л..

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.02.2018 р. було поновлено провадження у справі за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , 3-я особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представником ОСОБА_4 було подано до суду клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення спору по справі № 642/576/18 за позовом ТОВ Колінс до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ ОТП Факторинг Україна про визнання права власності на нежитлову будівлю та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.03.2018 було задоволено клопотання представника ОСОБА_4 та зупинено розгляд справи № 642/3832/14-ц за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 642/576/18, що знаходиться в провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Євтіфієва В.М..

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.01.2020 було поновлено провадження у справі за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , 3-я особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи із такого.

Відповідно до правил ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007 р. між ТОВ ОТП Факторинг України і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно з яким ТОВ ОТП Факторинг України надало ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 1340000 гр.

26.12.2007 р., між ТОВ ОТП Факторинг України і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №РМ - SМЕ 703/212/2007, за яким ОСОБА_4 в забезпечення кредитного договору надав ТОВ ОТП Факторинг України в іпотеку належну йому нежитлову будівлю літ. А-4 загальною площею 952,2 кв. м, оцінену сторонами на суму 5579593,50 гр., по АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.6 даного договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобов`язання, не сплачені позикодавцем.

(т.1 а.с.15)

26.12.2007 р. дане обтяження було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

22.05.2008 р. між ТОВ ОТП Факторинг України і ОСОБА_4 був укладений ще один кредитний договір, за яким в іпотеку ОСОБА_4 передав ТОВ ОТП Факторинг України зазначену нежитлову будівлю літ. А-4 .

22.05.2008 р. відомості про це обтяження були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

24.05.2012 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова були видані виконавчі листи по справі №2-2791/2011 року щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ 703/212/2007 від 26 грудня 2007 р. в сумі 5854715,52 гр. та заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ 703/184/2008 від 25 травня 2008 р. в сумі 1011399,62 грн..

16.04.2013 р. відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Харківській області була винесена постанова про арешт майна ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу 6440187,07 гр. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17.06.2013 р. ст.державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області проведено опис і арешт належного ОСОБА_4 майна - нежитлової будівлі літ. А-4 загальною площею 952 кв. м. по АДРЕСА_1 .

30.09.2013 р. постановою господарського суду Харківської області у справі №9/3359/13 було визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання ФОП банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, заборонено накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрутом; - втрачає силу державна реєстрація фізичної особи як приватного підприємця, а також анулюються видані йому ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

11.12.2013 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про припинення іпотеки на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 р. про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом.

13.12.2013 р. після зняття арешту на майно боржника ОСОБА_4 ОСОБА_8 при проведенні товарною біржею Ресурс - Інформ відкритих торгів у формі аукціону придбала у приватну власність нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1 .

23.12.2013 р. вказану нежитлову будівлю придбало у приватну власність ТОВ Колінс .

23.12.2013 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про нового власника нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 - ТОВ Колінс / свідоцтво про право власності видано 23 грудня 2013 року/.

23.01.2014 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду за апеляційними скаргами ОСОБА_9 і ТОВ ОТП Факторинг Україна була скасована постанова господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 р. про визнання ФО-П ОСОБА_10 банкрутом. Провадження у справі припинено.

Судом встановлено що 29.03.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 були передані у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення підвалу № 1,2,3; 2-го та 4-го поверхів в літ. А-4 площею 467,3 кв. м..

29.03.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 були передані у власність ОСОБА_3 нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII; 1-го та 3-го поверхів в літ. А-4 , площею 484,9 кв. м..

Так, відповідно до ст. 5 Закону № 898-IV предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Далі, п. 6.4. укладеного між сторонами договору іпотеки від 26.12.2007 визначено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися у такому порядку: Іпотекодержателю належить право від свого імені продати Предмет Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України. Цим Сторони дійшли згоди, що ціна продажу Предмета Іпотеки у випадку його продажу Іпотекодержателем, буде визначатися наступним чином:а) початкова ціна продажу Предмета Іпотеки визначається за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, але вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки; б) при неможливості продажу Предмета Іпотеки за ціною, визначеною згідно підпункту а) цього пункту, протягом одного місяця з моменту повідомлення Іпотекодавця та всіх заінтересованих осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на Предмет Іпотеки, про укладання договору купівлі-продажу будь-якій особі покупцю (надалі - „Повідомлення"),ціна продажу Предмета Іпотеки зменшується на 10 (десять) відсотків; в) при неможливості продажу Предмета Іпотеки за ціною, визначеною згідно підпункту б) цього пункту, протягом двох місяців з моменту направлення Іпотекодавцю Повідомлення, ціна продажу Предмета Іпотеки додатково зменшується на 20 відсотків. При виникненні Іпотечного Випадку Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю Іпотечне Повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому Договорі) з вказівкою про загальну суму Боргових Зобов`язань та граничний строк погашення Боргових Зобов`язань. У випадку непогашених Іпотекодавцем Боргових Зобов`язань у строк, передбачений у Іпотечному Повідомленні, право.власності , на Предмет Іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення Боргових Зобов`язань, вказаному в Іпотечному Повідомленні. При цьому Іпотекодержатель зобов`язаний реалізувати Предмет Іпотеки протягом 1 (одного) року, а суму, отриману від реалізації, направити на погашення Боргових Зобов`язань та інших Фактичних Вимог. Залишок коштів, отриманих від реалізації Предмета Іпотеки, після погашення Боргових Зобов`язань, інших Фактичних Вимог та відшкодування всіх витрат Іпотекодержателя, повертається Іпотекодавцю відповідно до чинного законодавства України. П.6.5 Іпотекодавець цим зобов`язується співпрацювати з Іпотекодержателем у реалізації Предмета Іпотеки згідно з положеннями цього Договору; Зокрема, на вимогу Іпотекодержателя, Іпотекодавець без зволікань вчиняє будь - які дії, які на погляд Іпотекодержателя, є необхідними для ефективного здійснення прав Іпотекодержателя щодо Предмету Іпотеки. П.6.6 У разі реалізації Предмету Іпотеки: будь-які суми, виручені в результаті такої реалізації, використовуються, в першу чергу, для відшкодування всіх витрат згідно чинного законодавства.

Позивач як іпотекодержатель згідно з договором іпотеки та ч.3 ст. 36 Закону № 898-IV може задовольнити свої кредиторські вимоги під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки третій особі, встановленому ст. 38 цього Закону.

Продаж іпотекодержателем предмета іпотеки третій особі відповідно до ст.ст. 36, 38 цього Закону та згідно з умовами іпотечного застереження, визначеного у договорі іпотеки, є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі визначено умовами договору іпотеки (пункт 29 цього договору), та з урахуванням положень ст.ст. 36, 38 № 898-IV Закону є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Отже, суд прийшов до висновку, що задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом із наданням йому всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, є неправильним, оскільки сторонами у договорі іпотеки визначено, що судовий спосіб звернення стягнення застосовується у випадку, коли позасудове врегулювання не привело до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі. Відповідних доказів, які б підтверджували виникнення перешкод для іпотекодержателя у реалізації позасудового способу звернення стягнення на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки, позивачем суду не подано. Отже, позивачем не обґрунтовано порушення, невизнання або оспорення права, за захистом якого він звернувся до суду.

Аналогічний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29.05.2019 (провадження № 14-112цс19) та від 12.06.2019 (провадження № 14-48цс19).

Таким чином, суд аналізуючи вищевикладене, враховуючи в сукупності наявні у справі докази, дійшов висновку, що у суду відсутні підстави для задоволення вимог позову.

На підставі викладеного, і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 20 серпня 2020 року.

Суддя В.Г.Пашнєв