Рішення

від 13.08.2020 по справі 635/2056/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.08.20

Справа № 635/2056/20

Провадження № 2/635/1717/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю з 1979 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, яка розташована на території Манченківської селищної ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №500 від 23.12.2002 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2010 року за нею визнано право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, за нею було визнано право власності на грошові вклади після смерті матері ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що її мати ОСОБА_3 мешкала разом з ОСОБА_4 , як чоловік та дружина з 1979 року та по день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . За час спільного життя разом з ОСОБА_4 , вони разом приватизували квартиру, мали спільний бюджет, піклувалися один одним, та разом і померли з різницею у дев`ять днів. Позивач вказує, що оскільки рідних та близьких у ОСОБА_5 не було, то вона його і поховала за свої кошти. Крім квартири ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю 111-ХР №038274, належить земельна ділянка площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, розташована на території Манченківської селищної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації № 500 від 23.12.2002 року. акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №25, виданого 28 грудня 2002 року. Позивач зазначає, що спадщину вона прийняла у встановлений законом строк, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але оформити свої спадкові права на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не має можливості, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб між ОСОБА_4 та її матір`ю. Тож встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки не менше 5 років до часу відкриття спадщини та ведення спільного господарства необхідно позивачу для оформлення спадщини. Всі вищевикладені обставини і вимусила позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2020 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відкрито за правилами загального позовного провадження.

13 травня 2020 року через канцелярію суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, в якому вона просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю з 1979 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею, ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, яка розташована на території Манченківської селищної ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №500 від 23.12.2002 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 зазначила, що її мати ОСОБА_3 мешкала разом з ОСОБА_4 , як чоловік та дружина з 1979 року та по день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 жовтня 2005 року ОСОБА_3 . За час спільного життя разом з ОСОБА_4 , вони разом приватизували квартиру, мали спільний бюджет, піклувалися один одним, та разом і померли з різницею у дев`ять днів. Крім квартири ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю 111-ХР №038274, належить земельна ділянка площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, розташована на території Манченківської селищної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації № 500 від 23.12.2002 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №25, виданого 28 грудня 2002 року. Зазначає, що спадщину вона прийняла, але оформити свої спадкові права на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не має можливості, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб між ОСОБА_4 та її матір`ю. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, видану 04 березня 2020 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Радіоновою Т.І., тому вона звернулася до суду із зустрічним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (місце розташування відокремлений підрозділ 62433, м. Люботин, вул. Слобожанська,24/1, Харківської області), відомості про те чи звертався хто - небудь із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті мешкав за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті мешкала за адресою АДРЕСА_1 , із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові осіб та адреси осіб, які зверталися з заявами. Також повідомити: чи складали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заповіт, якщо складали, то коли і на користь якої особи, і чи має заповіт чинність на даний час.

Витребувано із архівного підрозділу Харківського районного суду Харківської області цивільну справу №2-4654/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру, розглянуту 09.06.2010 року Харківським районним судом Харківської області.

Витребувано з Державного архіву Харківської області належним чином завірену копію актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований .03 вересня 1976 року в м. Люботин.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 07 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом до судового розгляду.

Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, представник надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала частково та просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю з 1979 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, яка розташована на території Манченківської селищної ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №500 від 23.12.2002 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проти зустрічного позову не заперечувала.

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти встановлення факту та визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину вказаної земельної ділянки.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

13 серпня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані без проголошення.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна член сім`ї ) визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Позивачі за первісним та зустрічним позовом просять суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1979 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження позиції позивача, ним були надані суду ряд письмових доказів, які були досліджені судом.

Так, згідно з актом комісії у складі депутата Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області Коваленко О.Г. та мешканців сел. Травневе ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 01.02.2010, оригінал якого зберігається в матеріалах цивільної справи №2- 4654/10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали разом з 1979 року за адресою АДРЕСА_1 та знаходилися у цивільному шлюбі.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності га грошові вклади на ім`я ОСОБА_3 з усіма компенсаціями та індексаціями по цих рахунках, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цивільна справа №2-4651/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру та грошові заощадження в порядку спадкування за законом була витребувана за клопотанням позивача із архівного підрозділу Харківського районного суду Харківської області та оглянута у судовому засіданні.

Згідно до ч. 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Даючи оцінку вищезазначеним доказам, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю з 1979 року в квартирі АДРЕСА_2 , яка була в цілому зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом житлово-комунального господарства Люботинської міської ради 24.02.1998 року, реєстраційний номер №739, яка мається в матеріалах цивільної справи №2-4654/10, вели спільне господарство, мали спільний побут, разом відпочивали, дбали один про одного. Отже, на думку суду, в стосунках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявні ознаки шлюбних відносин.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку про встановлення факту проживання позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1979 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Манченківською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 94.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Манченківською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 91.

Після його смерті відкрилася спадщина.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю 111-ХР №038274, належить земельна ділянка площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, розташована на території Манченківської селищної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації № 500 від 23.12.2002 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №25, виданого 28 грудня 2002 року.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У статті 1223 ЦК України зазначено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив.

Постановою державного нотаріусу Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Радіоновою Т. від 04 березня 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 1,9997 га, яка розташована на території Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відмовлено. Підставою відмови є відсутність документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем та власником майна.

За інформацією відокремленого підрозділу Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області, яка є правонаступником Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області на запит суду вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до держнотконтори в шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини або про відмову від спадщини ніхто не звертався. Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на день смерті мешкала у АДРЕСА_1 , до нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 , яка на день звернення мешкала в АДРЕСА_3 та ОСОБА_12 , яка на день звернення мешкала АДРЕСА_4 . Їх спільна заява прийнята державним нотаріусом 07 квітня 2006 року, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №439 та на підставі цієї заяви заведена спадкова справа №217/2006. 15 жовтня 2015 року до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_12 із заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частках кожній. Їх спільна заява прийнята державним нотаріусом того ж дня, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №779 та долучена до спадкової справи №217/2006. 15 жовтня 2015 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим №1-659 на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,9874 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325157600:01:003:0094. 15 жовтня 2015 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим №1-659 на ім`я ОСОБА_12 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,9874 га, цільовим призначенням

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325157600:01:003:0094. 04 березня 2020 року до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,9997 га, яка розташована на території Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, призначена до ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала ОСОБА_4 . У зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем та власником майна, у видачі свідоцтва було відмовлено. Інших заяв не зареєстровано. Відповідно до даних Спадкового реєстру заповіти від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , не посвідчувалися.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню. Факт, який просить встановити позивач за первісним та зустрічним позовом, суд оцінює як обставину, від якої прямо залежать особисті та майнові права позивачів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належність спадкодавцю ОСОБА_4 спірного майна, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_12 з урахуванням наявних та досліджених в ході розгляду справи доказів.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.77-83,89,95,259,263,265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю з 1979 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, яка розташована на території Манченківської селищної ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №500 від 23.12.2002 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю з 1979 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,9997 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий код 6325157600:01:003:0095, яка розташована на території Манченківської селищної ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації №500 від 23.12.2002 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач за первісним позов /відповідач за зустрічним/: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

відповідач за зустрічним позовом/позивач за первісним: ОСОБА_12 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 21 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Назаренко