Рішення

від 03.08.2020 по справі 472/666/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/666/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2020 р. смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, в особі сектору з питань державної реєстрації, про визнання права власності на земельні ділянки.

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Веселинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 6,50 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 729, виданого Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області від 18 січня 2000 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 82.

Спадщину після смерті батька прийняла його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 (позивач).

06.11. 2001 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

З метою оформлення права власності на успадковану ними земельну ділянку, його мати ОСОБА_4 замовила виготовлення технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю. ДП Єланецький районний центр державного земельного кадастру було розроблено технічну документацію та відразу поділено земельну ділянку в натурі між співвласниками.

В березні 2009 року належні йому та його матері земельні ділянки були зареєстровані у Державному земельному кадастрі, проте його мати не отримала Державні акти на земельні ділянки.

Після цього, він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Веселинівської РДА з приводу внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на належні йому земельні ділянки . Однак отримав відмову через те, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом чи його дублікату.

Успадкована земельна ділянка площею 6, 50 га була самостійно поділена на 6 нових земельних ділянок та зареєстрована у такому вигляді в ДЗК. Зважаючи на те, що поділ земельної ділянки здійснено з порушенням вимог законодавства, тобто без наявності документу, що посвідчує право власності, такий поділ є неправомірним.

В зв`язку з тим, що він не має можливості захистити своє право власності на успадковані земельні ділянки, які були відразу поділені між свіввласниками в натурі, він звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на зазначені земельні ділянки.

Ухвалою суду від 03.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання. Даною ухвалю від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. витребувано копію спадкової справи № 99/2019, заведеної за фактом смерті ОСОБА_5 .

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просила його задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської районної державної адміністрації за довіреністю Дикусар О.П. в судове засідання не з`явилася. Надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України , обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , смерть якого зареєстровано Ставківською сільською радою Веселинівського району, про що складено актовий запис за № 35, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 6,50 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 729, виданого Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області від 18 січня 2000 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 82.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Веселинівського державного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі 06.11.2001 року за № 1168, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 6,50 га, в рівних частках є його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 від 03.08.1995 року, в графі Батько записаний - ОСОБА_3 , в графі Мати - ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про одруження батьків позивача, серії НОМЕР_3 від 21.10.2000 року, в графі наречений записаний - ОСОБА_3 , в графі наречена - ОСОБА_7 , яка після шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .

03 березня 2015 року після реєстрації шлюбу мати позивача ОСОБА_6 змінила прізвище на прізвище чоловіка - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_4 померла, смерть якої зареєстровано Ставківською сільською радою Веселинівського району, про що складено актовий запис № 17, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 .

Із витребуваної від приватного нотаріуса Болгарчук О.Ф. копії спадкової справи№ 99/2019, вбачається, що позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері, чоловік

ОСОБА_4 відмовився від спадщини, інших спадкоємців не має.

Разом з тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельні ділянки позивач позбавлений можливості.

При зверненні позивача до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської РДА для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на належні йому земельні ділянки, реєстратор відмовив у внесені відповідного запису до ДРП, обгрнтовуючи свою відмову від 26.11.2019 року № 03-06/57 тим, що згідно ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обяжень" державна реєстрація права власності, у випадку позивача проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом чи його дубліката.

Із вищевказаного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що позивач та його мати успадкували земельну ділянку площею 6,50 га. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 729, виданого Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області від 18 січня 2000 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 82, спадкодавцю на праві власності належало три земельні ділянки площею 6,50 га (без зазначення кадастрових номерів).

Як вбачається з розробленої ДП Єланецький районний центр земельного кадастру технічної документації, успадкована земельна ділянка позивачем ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_4 відразу була поділена в натурі між співвласниками на шість нових ділянок.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4804429402018, НВ-4804429462018, НВ-4804429422018 від 16.02.2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, 10.03.2009 року здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 4821785000:02:000:0410 площею 2, 6647 га (рілля), 4821785000:02:000:0414 площею 0,3452 га (сад), 4821785000:02:000:0412 площею 0, 2400 га (пасовище), власником яких є позивач ОСОБА_2 .

Натомість матері позивача було формально виділено в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 4821785000:02:000:0409 площею 2, 66 га (рілля), 4821785000:02:000:0411 площею 0, 24 га (пасовище), 4821785000:02:000:0413 площею 0,34 га (сад). Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_4 не отримала.

З відомостей отриманих реєстратором з Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка успадкована заявником відсутня в ДЗК, оскільки на її місці сформовано в порядку поділу 6 нових земельних ділянок.

П. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, встановлено, що для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються : документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об`єднання.

Зважаючи на те, що поділ земельних ділянок здійснено з порушенням вимог законодавства, а саме без наявності документу, що посвідчує право власності, такий поділ є неправомірним.

Згідно ст. 14 Конституції України , земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України , право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з моменту державної реєстрації зазначеного вище вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки позивач набув права власності на земельні ділянки, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 78 ЗК України , право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач набув право власності на земельну ділянку площею 2, 6647 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0410; земельну ділянку площею 0, 2400 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0412; земельну ділянку площею 0, 3452 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0414 , які були успадковані після смерті ОСОБА_3 та сформовані в результаті здійснення поділу , а тому суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,15,16, 76-81 , 89 , 258-259 , 263-265 , 268 , 273, 392 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, в особі сектору з питань державної реєстрації, про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , уродженцем с. Зоря Веселинівського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , право власності на :

- земельну ділянку площею 2, 6647 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0410;

- земельну ділянку площею 0, 2400 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0412;

- земельну ділянку площею 0, 3452 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0414;

призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 6,50 га, успадкованої в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності якого було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії МК № 729, виданим 18.01.2000 року Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 82.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.С. Кучерявенко