Постанова

від 12.08.2020 по справі 738/143/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 серпня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/143/19

Головуючий у першій інстанції - Волошина Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/727/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

стягувач ОСОБА_1

державний виконавець Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Осауленко Олег Миколайович

боржник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області у складі судді Волошиної Н.В. від 12 березня 2020 року, місце постановлення ухвали м.Мена, дата складання повного тексту ухвали 17 березня 2020 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Осауленка Олега Миколайовича, боржник: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленка О.М. Скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у Сновському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист №738/143/19, виданий 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.01.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Постановою головного державного виконавця Сновського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 17.05.2019 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа було закінчено у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення суду, тобто, сплатою аліментів на утримання дітей. ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова державного виконавця винесена незаконно та підлягає скасуванню, оскільки у заяві ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження не було зазначено суму сплачених аліментів та за який період відбулась сплата аліментів. ОСОБА_1 зазначає, що під час виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дітей, між нею та боржником була досягнута усна домовленість відносно того, що ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів на дітей передасть їй транспортний засіб - трактор, який вона отримала, проте відсутня можливість користуватись даним трактором у зв`язку з тим, що боржник відмовляється здійснити належну перереєстрацію вказаного трактора на її ім`я. При цьому будь-яких договорів із боржником щодо припинення права на аліменти на утримання дітей у зв`язку з передачею права власності на транспортний засіб ОСОБА_1 не укладала. За даних обставин, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 фактично рішення суду про стягнення аліментів не виконано, аліменти на утримання дітей не виплачені, при цьому, державним виконавцем не в повній мірі були виконані всі дії, необхідні для виконання рішення суду. У зв`язку з даними обставинами, ОСОБА_1 просила визнати дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленка О.М. протиправними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №58900069, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області, та зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження по вказаному виконавчому листу.

Сновський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перейменовано на Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

25.02.2020 року (а.с.85,86-90) ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на оскарження дій та постанови державного виконавця.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2020 року ОСОБА_1. було поновлено пропущений строк для подання скарги на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Осауленка О.М. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Осауленка О.М. - задоволено частково. Визнано дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Осауленка О.М. про закінчення виконавчого провадження №58900069, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області - неправомірними. Постанову про закінчення виконавчого провадження №58900069 з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області, винесену головним державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленком О.М. 17.05. 2019 року - скасовано. У задоволенні скарги в іншій частині - відмовлено.

В апеляційній скарзі Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2020 року та винести нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що висновки ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року є такими, що не відповідають обставинам справи, при цьому судом було допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції було безпідставно поновлено строк оскарження постанови державного виконавця. При цьому доводи апеляційної скарги посилаються на ч.1, ч.4 статті 127 ЦПК України, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2018 року у справі №911/3650/17, у постанові від 09.10.2018 року у справі №5/452/06, у постанові від 14.02.2018 року у справі №910/33054/15. Доводи апеляційної скарги стверджують, що поновлюючи стягувачу строк на оскарження дій та постанови державного виконавця, суд першої інстанції необгрунтовано послався лише на юридичну необізнаність ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини, встановлена можливість завершення виконавчого провадження та реалізації стягувачем права на подання заяви про закінчення виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання зобов`язання. Доводи апеляційної скарги зазначають про відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо роз`яснення прав та обов`язків сторін виконавчого провадження стосовно можливостей розпорядження своїми майновими правами. Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в доводах апеляційної скарги зауважує, що законодавець конкретизує обов`язок державного виконавця роз`яснювати права та обов`язки сторонам та учасникам виконавчого провадження, закріплений в статті 18 Закону України ''Про виконавче провадження'', визначаючи в окремих положеннях законодавства, коли саме та кому державний виконавець повинен роз`яснювати права та обов`язки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що в даному випадку стягувач звернулась до відділу ДВС з конкретною метою, при цьому висловила лише прохання підказати, як саме написати заяву про закінчення виконавчого провадження. В доводах апеляційної скарги Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо юридичної необізнаності ОСОБА_1 . При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що при розгляді даного спору по суті судом першої інстанції необґрунтовано не було враховано тих обставин, що стягувач раніше писала заяву про повернення виконавчого документу стягувачу без подальшого виконання. В доводах апеляційної скарги Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначає, що всупереч ч.4 статті 77 ЦПК України, суд першої інстанції прийняв до розгляду медичні довідки про стан здоров`я дітей, хоча такі докази не відносяться до предмету доказування.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) - Гах Ю.М. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко Т.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв`язку з її безпідставністю та залишити без змін обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2020 року.

В судове засідання апеляційного суду стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.185,186), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентує право на справедливий суд.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.01.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який був пред`явлений стягувачем на примусове виконання до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

За заявою стягувача головним державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленком О.М. 16.04.2019 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого Менським районним судом Чернігівської області 19.03.2019 року, ВП №58900069.

11.05.2019 року до Сновського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від стягувача ОСОБА_5 надійшла заява, з якої вбачається, що стягувач просить завершити виконавче провадження №58900069 з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19 від 19.03. 2019 року на підставі п.9 ч.1 статті 39 Закону України ''Про виконавче провадження'', у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду - сплатою аліментів до повноліття дітей, та припинити чинність арешту на майно боржника.

17.05.2019 року головним державним виконавцем Сновського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленком О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58900069 з примусового виконання виконавчого листа Менського районного суду Чернігівської області №738/143/19 від 19.03.2019 року, на підставі письмової заяви стягувача ОСОБА_5 та п.9 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України ''Про виконавче провадження''.

Матеріалами справи документально підтверджено, що ОСОБА_5 30.11.2019 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та змінила прізвище з '' ОСОБА_5 '' на '' ОСОБА_5 ''.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2020 року було ОСОБА_1 поновлено пропущений строк для подання скарги на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Осауленка О.М. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Осауленка О.М. - задоволено частково. Визнано дії державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Осауленка О.М. про закінчення виконавчого провадження №58900069, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області - неправомірними. Постанову про закінчення виконавчого провадження №58900069 з примусового виконання виконавчого листа №738/143/19, виданого 19.03.2019 року Менським районним судом Чернігівської області, винесену головним державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Осауленком О.М. 17.05. 2019 року - скасовано. У задоволенні скарги в іншій частині - відмовлено.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив ОСОБА_1 пропущений строк для подання скарги на дії державного виконавця, а також безпідставно частково задовольнив вимоги скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що висновки ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року у оскаржуваній частині узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.

В частині відмови судом першої інстанції у задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, ухвала суду першої інстанції від 12.03.2020 року не оскаржується. За даних обставин, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, у вказаній частині ухвала суду першої інстанції від 12.03.2020 року апеляційним судом не переглядається.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції було безпідставно поновлено строк оскарження постанови державного виконавця. При цьому доводи апеляційної скарги посилаються на ч.1, ч.4 статті 127 ЦПК України, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2018 року у справі №911/3650/17, у постанові від 09.10.2018 року у справі №5/452/06, у постанові від 14.02.2018 року у справі №910/33054/15. Доводи апеляційної скарги стверджують, що поновлюючи стягувачу строк на оскарження дій та постанови державного виконавця, суд першої інстанції необгрунтовано послався лише на юридичну необізнаність ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини, встановлена можливість завершення виконавчого провадження та реалізації стягувачем права на подання заяви про закінчення виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання зобов`язання. Доводи апеляційної скарги зазначають про відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо роз`яснення прав та обов`язків сторін виконавчого провадження стосовно можливостей розпорядження своїми майновими правами. Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в доводах апеляційної скарги зауважує, що законодавець конкретизує обов`язок державного виконавця роз`яснювати права та обов`язки сторонам та учасникам виконавчого провадження, закріплений в статті 18 Закону України ''Про виконавче провадження'', визначаючи в окремих положеннях законодавства, коли саме та кому державний виконавець повинен роз`яснювати права та обов`язки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що в даному випадку стягувач звернулась до відділу ДВС з конкретною метою, при цьому висловила лише прохання підказати, як саме написати заяву про закінчення виконавчого провадження. В доводах апеляційної скарги Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо юридичної необізнаності ОСОБА_1 . При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що при розгляді даного спору по суті судом першої інстанції необґрунтовано не було враховано тих обставин, що стягувач раніше писала заяву про повернення виконавчого документу стягувачу без подальшого виконання. В доводах апеляційної скарги Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) зазначає, що всупереч ч.4 статті 77 ЦПК України, суд першої інстанції прийняв до розгляду медичні довідки про стан здоров`я дітей, хоча такі докази не відносяться до предмету доказування.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.02.2020 року у оскаржуваній частині, виходячи із наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні суду першої інстанції матеріалів виконавчого провадження №58900069, судом встановлено, що вказані матеріали виконавчого провадження не містять належних доказів (поштового повідомлення, розписки) на підтвердження отримання стягувачем постанови про закінчення виконавчого провадження. Разом з тим, суд першої інстанції, враховуючи докази, надані державним виконавцем на підтвердження пропущення стягувачем строку оскарження постанови, дійшов висновку, що стягувачем ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження дій державного виконавця, проте, причини пропуску строку, на які посилається представник стягувача, суд першої інстанції визнав поважними. За даних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про поновлення стягувачу строку для оскарження дій та постанови державного виконавця.

При цьому судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що ОСОБА_1 є юридично необізнаною особою, не розуміється в юридичних термінах. Про ті обставини, що ОСОБА_1 мала наміри лише призупинити стягнення аліментів на певний час, свідчить її заява про відновлення виконавчого провадження, і суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що лише після отримання відмови відновити виконавче провадження, ОСОБА_1 дізналась про порушення її права на отримання аліментів на утримання дітей.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.91, регламентовано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Приписами статті 11 Закону України ''Про охорону дитинства'' визначено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року, суд першої інстанції, з врахуванням положень норм права, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі, і з врахуванням приписів Закону України ''Про виконавче провадження'', дійшов висновку, що кожен учасник виконавчого провадження, як боржник, так і стягувач, з врахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, тому повинен бути проінформованим державним виконавцем про виконавче провадження, його наслідки, у разі припинення та закінчення, оскільки розуміння боржником та стягувачем всіх аспектів проведення виконавчих дій потребує відповідної фахової підготовки для розуміння проведення виконавчих дій у співвідношенні з конкретним виконавчим провадженням. За даних обставин, безпосереднім завданням державного виконавця є роз`яснення сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їх прав та обов`язків, а також вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державним виконавцем не надано належних доказів на спростування твердження ОСОБА_1 відносно того, що їй не були роз`яснені наслідки закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 статті 39 Закону України ''Про виконавче провадження''.

Відповідно до положень ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції відносно того, що в даному випадку винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового стягнення аліментів на утримання дітей у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі, призводить до порушення прав та інтересів дітей, оскільки строк сплати аліментів буде спливати лише після фактичної та повної сплати аліментів на утримання найменшої дитини, після досягнення нею повноліття.

Також необхідно зазначити, що статтею 190 Сімейного кодексу України передбачено припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності лише на нерухоме майно.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що оскаржувані дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження є протиправними, а постанова такою, що підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначає, що всупереч ч.4 статті 77 ЦПК України, суд першої інстанції прийняв до розгляду медичні довідки про стан здоров`я дітей, хоча такі докази не відносяться до предмету доказування.

Апеляційний суд вважає,що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року у оскаржуваній частині, оскільки зазначені документи не знайшли свого відображення в ухвалі суду першої інстанції від 12.03.2020року, при цьому вони не впливають на обґрунтованість ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2020 року.

За даних обставин, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.03.2020 року в оскаржуваній частині, постановленої на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В частині відмови судом першої інстанції у задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, ухвала суду першої інстанції від 12.03.2020 року не оскаржується. За даних обставин, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, у вказаній частині ухвала суду першої інстанції від 12.03.2020 року апеляційним судом не переглядається.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.07.2020 року (а.с.177-178) Сновському районному відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2020 року, до ухвалення судового рішення у справі. За даних обставин, на підставі приписів статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул.Залізнична,2, м.Мена, Чернігівська область, 15200; код ЄДРПОУ 34376827) на користь держави (розрахунковий рахунок UA718999980313181206080025002, отримувач-УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки "80" Апеляційні суди) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) залишити без задоволення.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул.Залізнична, 2, м.Мена, Чернігівська область, 15200; код ЄДРПОУ 34376827) на користь держави (розрахунковий рахунок UA718999980313181206080025002, отримувач - УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки "80" Апеляційні суди) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: