ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" серпня 2020 р. Cправа № 902/275/20
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. , розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом : Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, будинок 7, м. Вінниця, 21036)
до : Громадської організації "Асоціація інвалідів Вінниччини" (вул. Червоного козацтва, будинок 7, кімната 102, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 16696,95 грн,
В С Т А Н О В И В :
Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області подано позов до Громадської організації "Асоціація інвалідів Вінниччини" про стягнення 16696, 95 грн.
В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений 12.03.2019 з відповідачем Договір № 72-54 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу 01.01.2019 позивач передав в строкове платне користування приміщення загальною площею 15,47 м.кв. (з коефіцієнтом 1,3 на коридори, холи, сходові клітки, санвузли, і т.д.), що складається із кімнати № 104, яка розташована в адмінбудинку № 72 по вулиці Соборна в місті Вінниця.
Як стверджує позивач, відповідачем не виконано умови вказаного Договору в частині повної сплати орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з Громадської організації "Асоціація інвалідів Вінниччини" 16696, 95 грн, з яких: 15208,19 грн - заборгованість, 1313,71 грн - пеня, 44, 35 грн - збитки від інфляції та 130,70 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 25.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/275/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.
Вказана ухвала вручена позивачу, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. При цьому ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - "адресат не розшуканий".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).
Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про судове провадження у справі.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло . При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
12.03.2019 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (Управління, Орендодавець) та Громадською організацією "Асоціація інвалідів Вінниччини" (Орендар) було укладено договір №72-54 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі - Договір).
Згідно з п.1.1. Договору, Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 15,47 кв.м. (з коеф.1,3 на коридори, холи, сходові клітини, санвузли і т.д.), що складається з кімнати №104, яка розташована в адмінбудинку за адресою: м.Вінниця, вул. Соборна, 72, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (додаток №1).
Об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і знаходиться на балансі Управління спільної комунальної власності, який є орендодавцем (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі вказаного об`єкта.
Сторони дійшли згоди, що Управління до 20 числа кожного місяці підготовлює рахунки по орендній платі та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов`язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 3.7. Договору Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою комунальних послуг, виставленою в рахунку, надати управлінню свої обґрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку.
В разі якщо орендар в термін, передбачений п. 3.6. договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати вважається узгодженою між сторонами (п. 3.8. Договору).
Згідно з п. 3.9. Договору визначену орендну плату та експлуатаційні витрати Орендар зобов`язаний сплатити на рахунок Управління не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним.
В разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню за весь період заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.10. Договору).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу акти-рахунки №СФ-0000539 від 18.04.2019; №СФ-0000654 від 20.05.2019; №СФ-0000829 від 18.06.2019; №СФ-0000990 від 18.07.2019; №СФ-0001121 від 19.08.2019; №СФ-0001276 від 19.09.2019; №СФ-0001406 від 21.10.2019; №СФ-0001585 від 20.11.2019; №СФ-0001709 від 18.12.2019; №СФ-0000034 від 21.01.2020; №СФ-0000174 від 18.02.2020, що включає оплату за оренду приміщення, експлуатаційні витрати та комунальні послуги на загальну суму 15208,19 грн. Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується відомостями на отримання рахунків, як передбачено п. 3.6. Договору.
При цьому матеріали справи не містять, і відповідачем не надано доказів оплати відповідних складових на підставі перечислених рахунків.
Непроведення відповідачем розрахунків за користування приміщенням в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи встановлені судом обставини, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення основний борг за Договором оренди в сумі 15208,19 грн, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, позивачем за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань заявлено до стягнення 1313,71 грн - пені, 130,70 грн - 3% річних та 44, 35 грн - інфляційних втрат.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3.10. Договору сторони дійшли згоди, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню за весь період заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" встановлено обґрунтованість таких вимог у визначених позивачем сумах, отже, вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації "Асоціація інвалідів Вінниччини" (вул. Червоного козацтва, будинок 7, кімната 102, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 21728183) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, будинок 7, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 20098076) 15208,19 грн - основного боргу, 1313,71 грн - пені, 44,35 грн - інфляційних втрат, 130,70 грн - 3% річних та 2102 грн - судового збору.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 25 серпня 2020 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036);
3 - відповідачу (вул. Червоного козацтва, будинок 7, кімната 102, м. Вінниця, 21001).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2020 |
Оприлюднено | 26.08.2020 |
Номер документу | 91117065 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тварковський А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні