Рішення

від 25.08.2020 по справі 902/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2020 р. Cправа № 902/397/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. , розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (вул. Бистрицька, буд.89, м. Бердичів, Житомирська область, 13300)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (вул. Хмельницьке шосе, буд.2, кімната 112, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 190961,61 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" про стягнення 190961,61 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №US-46 від 25.04.2018 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача 190961,61 грн заборгованості, з яких: 155582,86 грн - основного боргу, 14002,85 грн - пені, 1187,63 грн - інфляційних втрат, 1752,29 грн - 3% річних та 18435,98 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 24.04.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/397/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло . При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № US-46 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник передає у власність Покупця Товар, а Покупець приймає та сплачує вартість Товару у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Асортимент, ціна та кількість Товару обумовлюються Сторонами при узгодженні заявки і зазначаються у відповідній видатковій накладній та/чи рахунку на оплату Постачальника (п. 1.2. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі узгоджених з Постачальником письмових або усних Замовлень Покупця.

Ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару узгоджуються Сторонами при його замовленні та зазначаються у видаткових накладних Постачальника та/чи його рахунках (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору оплата отриманого Товару проводиться Покупцем впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній Постачальника.

Згідно з п. 5.2. Договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків оплати, вказаних у п.3.3. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від інших зобов`язань за цим Договором. При порушенні покупцем строків оплати вказаних п. 3.3. даного Договору на термін понад 30 календарних днів, останній, крім пені передбаченої п.5.2. Договору, сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Також Постачальник залишає за собою право призупинити відпуск Товару до повної оплати попередніх партій.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань по даному Договору. Якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору від однієї із сторін не надійде письмове повідомлення про розірвання, то даний Договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 7.1. Договору)

Факт поставки Товару позивачем відповідачу за Договором на загальну суму 184428,18 грн підтверджується відповідними видатковими накладними:

- №2208 від 31.10.2019 на суму 40394,62 грн;

- №2212 від 31.10.2019 на суму 274 грн;

- №2216 від 01.11.2019 на суму 8108,40 грн;

- №2232 від 05.11.2019 на суму 3394,99 грн;

- №2356 від 27.11.2019 на суму 17371 грн;

- №2374 від 02.12.2019 на суму 11368,90 грн;

- №2400 від 09.12.2019 на суму 31167 грн;

- №2401 від 09.12.1019 на суму 20481,07 грн;

- №2406 від 10.12.2019 на суму 49607,80 грн;

- №2411 від 11.12.2019 на суму 2260,40 грн.

Разом з тим відповідач за поставлений Товар розрахувався частково в сумі 28777,02 грн (23.01.2020 на суму 10394,62 грн, 30.01.2020 на суму 10000 грн та 21.02.2020 на суму 8382,40 грн), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 32, 33, 38, т.1) з урахуванням пояснень позивача про зарахування відповідних коштів та фільтрованою банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 39, т.1). При цьому відповідно до пояснень позивача оплату на 10000 грн згідно з платіжним дорученням №1880 від 30.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" зараховано на часткову оплату за видатковою накладною №2208 від 31.10.2019, позаяк у призначенні платежу відповідач зазначив видаткову накладну, яка була оплачена раніше.

Окрім того, позивач зарахував суму 68,30 грн на часткове погашення боргу за видатковою накладною №2232 від 05.11.2019, внаслідок здійсненої відповідачем переплати за раніше поставлений товар.

Таким чином, несплаченим залишається основний борг в сумі 155582,86 грн, внаслідок чого позивач звернувся із даним позовом до суду.

Внаслідок прострочення виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений товар позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14002,85 грн - пені, 1187,63 грн - інфляційних втрат, 1752,29 грн - 3% річних та 18435,98 грн - штрафу.

Окремо слід зазначити, що між сторонами обопільно підписано акт звірки взаєморозрахунків за Договором за період з липня по грудень 2019 року, яким підтверджується наявність заборгованості. При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" надіслано позивачу гарантійний лист (а.с. 31, т.1) про сплату заборгованості в термін до 31.01.2020.

Однак повного погашення заборгованості за Договором відповідач не здійснив, внаслідок чого позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" з відповідною претензією (а.с. 34-37, т.1), реагування на яку матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №US-46 від 25.04.2018.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем Товару на суму 155582,86, відтак позов в частині стягнення 155582,86 суми основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім суми боргу позивачем заявлено до стягнення 14002,85 грн - пені, 1187,63 грн - інфляційних втрат, 1752,29 грн - 3% річних та 18435,98 грн - штрафу за Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати, вказаних у п.3.3. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від інших зобов`язань за цим Договором. При порушенні покупцем строків оплати вказаних п. 3.3. даного Договору на термін понад 30 календарних днів, останній, крім пені передбаченої п.5.2. Договору, сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Також Постачальник залишає за собою право призупинити відпуск Товару до повної оплати попередніх партій.

Детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат, 3% річних суд встановив наявність помилок при зазначенні періодів нарахування останніх.

Зокрема, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано приписи ст.253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Окрім того, позивачем безпідставно здійснено нарахування на суму основного боргу без врахування здійснених відповідачем часткових проплат.

Так, обґрунтованим є нарахування штрафу виходячи із суми основного боргу - 155582,86 грн, що відповідно до арифметичного розрахунку становить 15558,28 грн (155582,86 х 10%).

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 18435,98 грн, то у стягненні 2877,7 грн штрафу слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Суд, визначивши правильні періоди нарахування та здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" обрахунок відсотків річних, інфляційних втрат та пені, дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені в сумі 13860,51 грн, 3% річних в сумі 1735,8 грн та інфляційних втрат в сумі 1045,24 грн.

Тому, виходячи із заявлених позивачем до стягнення сум, позовні вимоги в частині стягнення 142,34 грн пені; 16,49 грн 3% річних та 142,39 грн інфляційних втрат підлягають відмові у задоволенні.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача, в т.ч. доказів погашення наявної заборгованості.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наведених вище мотивів.

В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 2816,73 грн, а витрати в сумі 47,69 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (вул. Хмельницьке шосе, буд.2, кімната 112, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 39469135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (вул. Бистрицька, буд.89, м. Бердичів, Житомирська область, 13300; код ЄДРПОУ 40748590) 155582,86 грн - основного боргу, 13860,51 грн - пені, 1735,8 грн - 3% річних, 1045,24 грн - інфляційних втрат, 15558,28 грн - штрафу та 2816,73 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 142,34 грн пені, 16,49 грн 3% річних, 142,39 грн інфляційних втрат, 2877,7 грн штрафу - відмовити. Витрати щодо сплати судового збору в сумі 47,69 грн залишити за позивачем.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 серпня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Бистрицька, буд.89, м. Бердичів, Житомирська область, 13300;

3 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, буд.2, кімната 112, м. Вінниця, 21036.