Рішення

від 13.08.2020 по справі 902/504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/504/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, вул. Стрілецька 105, м. Вінниця, 21007, в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код - 00334022, в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код - 07989865 в особі філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут", вул. 600-річчя, буд. 68, м. Вінниця, 21027, код - 37515247

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд", вул. Хмельницьке шосе, 68, м. Вінниця, 21036, код - 3751524

про стягнення 373 600,00 грн

В С Т А Н О В И В :

18.05.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 3/925 від 13.05.2020 року Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в особі філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" про стягнення 373 600,00 грн заборгованості за договором на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року позовну заяву Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України № 3/925 від 30.05.2020 року залишено без руху.

01.06.2020 року на адресу суду від Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України надійшов лист (№ 3/1109 від 01.06.2020 року) щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у справі № 902/504/20 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.06.2020 року.

22.06.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача до суду надійшла заява № 748 від 22.06.2020 року, в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд в зв`язку з введеними карантинними заходами проводити судове засідання за відсутності представника Міністерства оборони України.

В судовому засіданні 24.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/504/20 для судового розгляду по суті на 13.08.2020 року на 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

13.08.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 13.08.2020 року (вх.канц. № 01-34/7169/20), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

13.08.2020 року на адресу суду від прокурора надійшла заява б/н від 13.08.2020 року (вх.канц. № 01-34/7170/20), в якій останній просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Також, в заяві останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю.

Також, 13.08.2020 року до суду від представника позивача надійшов лист (вих. № 53 від 13.08.2020 року) (вх. № 01-34/7175/20 від 13.08.2020 року), додатком до листа додано ряд документів.

На визначену судом дату прокурор та представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, в матеріалах справи наявні заяви прокурора та позивача про проведення судового засідання за їх відсутності.

Окрім того, д зазначає, що надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 25.06.2020 року повернулась до суду з відміткою "за закінчення терміну зберігання".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/504/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач та треті особи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ними.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"), це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" (Гепроектувальник) та філією "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" (Виконавець) Договору на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року, відповідно до умов якого Генпроектувальник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання технічної допомоги в оформленні документації по об`єкту "Реконструкція мережі водовідведення в м. Вінниця від КНС 1-а по вул. Г. Успенського до ОСК Сабарівське шосе".

Взяті на себе зобов`язання за Договором на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року позивачем виконано у повному обсязі, що підтверджується актами здачі - приймання проектно-кошторисної документації № 17/2019 від 30.06.2019 року, №27/2019 від 30.09.2019 року та 41/2019 від 20.02.2020 року. Загальна сума виконаних робіт становить 542 000,00 грн.

Однак, відповідачем частково проведено розрахунок за надані послуги в сумі 168 400,00 грн.

Враховуючи викладене, Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України, в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в особі філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" заборгованість за Договором №13/2019 від 15.05.2019 в сумі 373 600,00 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив або докази на спростування заявлених позовних.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 15.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" (Гепроектувальник) та філією "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" (Виконавець) укладено Договір на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 (а.с. 13-14, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Генпроектувальник доручає, а Виконавець приймає на себе: "Надання технічної допомоги в оформленні документації по об`єкту: "Реконструкція мережі водовідведення в м. Вінниця від КНС 1-А по вул. Г. Успенського до ОСК Сабарівське шосе", відповідно листа від 14.05.2019 року №17.

Згідно п. 2.1 Договору за виконану проектно-кошторисну документацію згідно із договором сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на створення (передачу) проектно-кошторисної документації в сумі 542 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 90 333,33 грн.

До початку робіт Генпроектувальник виплачує Виконавцю аванс в розмірі 20% договірної ціни (п. 2.2 Договору).

Остаточна оплата виконаних робіт проводиться не пізніше 40 календарних днів після передачі Генпроектувальнику відповідного акту здачі-прийомки робіт та надходження коштів від Замовника - КП "Вінницяоблводоканал" (п. 2.3 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору роботи виконуються по етапам згідно графіку Замовника.

Передача оформленої у встановленому порядку документації по кожному етапу здійснюється супровідними документами Виконавця (п. 3.2 Договору).

При завершенні етапу робіт Виконавець передає Генпроектувальнику Акт здачі- приймання ПКД, передбаченої технічним завданням, умовами договору, графіком робіт (3.3 Договору).

Генпроектувальник протягом 40 днів із дня одержання Акта про приймання робіт, зобов`язаний направити Виконавцю підписаний Акт про приймання ПКД чи направити мотивоване відмовлення від приймання ПКД (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 3.5 Договору у випадку неотримання від Генпроектувальника даного акту в зазначений вище 40 денний термін він вважається підписаним, а здані роботи прийнятими.

Відповідно 6.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань. Початок виконання робіт - після підписання договору та узгодження траси водовідведення. Закінчення етапів робіт - згідно графіку випуску етапів робіт.

На виконання умов Договору на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року Виконавець (філія "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут") здав, а Генпроектувальник (ТОВ "Діпроцивільпромбуд") прийняв "Надання технічної допомоги в оформленні документації по об`єкту: "Реконструкція мережі водовідведення в м. Вінниця від КИС 1-а по вул. Г. Успенського до ОСК Сабарівське шосе".

Загальна сума виконаних робіт становить 542 000,00 грн .

В підтвердження чого, до матеріалів справи додано акти здачі - приймання проектно-кошторисної документації № 17/2019 від 30.06.2019 року на суму 108 400,00 грн, № 27/2019 від 30.09.2019 року на суму 300 000,00 грн та 41/2019 від 20.02.2020 року на суму 133 600,00 грн (а.с. 15-17, т. 1).

Однак, за твердженнями позивача, відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 168 400,00 грн , що підтверджується виписками рахунків (а.с. 20-22, т. 1).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 373 600,00 грн (542 000,00 грн - 168 400,00 грн).

13.03.2020 року позивачем направлено претензію (вих. № 22 від 13.03.2020 року) відповідачу про необхідність виконання умов договору на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року та сплату грошових коштів в розмірі 373 600,00 грн. Відповіді надано не було, заборгованість не погашено (а.с. 18, т. 1).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Так, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Разом з тим, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу .

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом .

Підрядник зобов`язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (п. 1 ч.1 ст. 890 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Позивачем зобов`язань щодо виготовлення (передачу) проектно-кошторисної документації, у встановлений договором строк.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в особі філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" про стягнення з відповідача 373 600,00 грн заборгованості за договором на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин в сукупності, позов Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в особі філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати прокурора зі сплати судового збору в сумі 5 604,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки звернення до суду сприяли неправильні дії відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" (вул. Хмельницьке шосе, 68, м. Вінниця, 21036, код - 3751524) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в особі Філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" (вул. 600-річчя, буд. 68, м. Вінниця, 21027, код - 37515247) 373 600,00 грн - заборгованості за Договором на створення (передачу) проектно-кошторисної документації № 13/2019 від 15.05.2019 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" (вул. Хмельницьке шосе, 68, м. Вінниця, 21036, код - 3751524) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (код - 38347014, вулиця Петра Болбочана, 8, Київ, Київська обл., 01014, р/р 35210057082966, МФО 820172 в ДКСУ) 5 604,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України (вул. Стрілецька 105, м. Вінниця, 21007)

3 - Міністерству оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)

4 - Державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151)

5 - філії "Вінницький проектний інститут" ДП МО Україна "Центральний проектний інститут" (вул. 600-річчя, буд. 68, м. Вінниця, 21027)

6 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" (вул. Хмельницьке шосе, 68, м. Вінниця, 21036)