Рішення

від 25.08.2020 по справі 903/446/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 серпня 2020 року Справа № 903/446/20

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії , м.Луцьк

до відповідача: Управління соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області, смт. Іваничі, Волинська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Іваничівському районі Волинської області, смт. Іваничі, Волинська обл.

про стягнення 15 151 грн. 04 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив: 19.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії №121-13-1-7-6/20-04 від 16.06.2020 до Управління соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області про стягнення 15 151 грн. 04 коп. вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за період січень-грудень 2019 року та судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Іваничівському районі Волинській області (вул. Грушевського, 23, смт. Іваничі, Волинська обл., код ЄДРПОУ 37940181). Запропоновано відповідачу та третій особі подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, відповідачу чи третій особі, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу, третій особі подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи 22.06.2020 на офіційні електронні адреси, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції по справі (Т.2, а.с 24).

Крім того, 23.07.2020 відповідачу надіслано ухвалу суду повторно поштовим відправленням, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції по справі (Т.2, а.с. 26).

Відповідач ухвалу суду від 22.06.2020 поштовим зв`язком отримав 28.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 4301038682320 (Т.2, а.с. 25).

12.08.2020 надійшли заперечення відповідача №1365/07-21/2-20 від 10.08.2020, згідно якого Управління соціального захисту населення Іваничівської державної адміністрації вважає, що оскільки в бюджеті Іваничівського району та об`єднаних територіальних громад не передбачені видатки на фінансування послуг зв`язку та Законом України Про Держаний бюджет на 2019 рік , ст. 102 Бюджетного кодексу України не передбачена можливість фінансування інших пільг з державного бюджету, управління не мало законних підстав відшкодувати пільги за телекомунікаційні послуги. Управління соціального захисту населення не подавало до ПАТ Укртелеком списків для нарахування пільги за телекомунікаційні послуги відповідно до постанови КМУ №389 та позивач проводив нарахування пільг з власної ініціативи. Розрахунки наданих пільг та акти звіряння управлінням не підписувались та повертались на адресу ПАТ Укртелеком . Договір на відшкодування послуг зв`язку між ПАТ Укртелеком та управлінням соціального захисту населення на 2019 рік не укладався. Разом з тим, управлінням соціального захисту населення подавались листи до голови Іваничівської районної ради та голів об`єднаних територіальних громад, що утворились на території району, із проханнями розглянути можливість виділення коштів для оплати телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян з місцевих бюджетів. Позовні вимоги заперечує в повному обсязі та зазначає, що відшкодування заборгованості за телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2019 рік є неможливим у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань. Таким чином, вважає, що заборгованість за 2019 рік виникла не з вини відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, а у зв`язку із наданням знижки на користування телекомунікаційними послугами позивачем за власною ініціативою. Справу просить розглядати за відсутності представника управління (Т.2, а.с. 27-51).

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд долучив відзив до матеріалів справи.

Позивач отримав відзив 13.08.2020, що підтверджується інформацією з сайту ДП Укрпошта щодо відстеження поштового підправлення за № 4530001317109.

Строк для подання відповіді на відзив - по 17.08.2020.

Позивач у відповіді на відзив (надіслана суду 17.08.2020) не погоджується із запереченнями відповідача, оскільки, надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України. Згідно ЗУ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Взаємовідносини, які виникли між сторонами ПАТ Укртелеком та УСЗН Іваничівської РДА, регулюються чинним законодавством та локальними нормативними актами України. Тому посилання відповідача на відсутність договірних відносин між сторонами безпідставні. Чин ним законодавством не передбачена обов`язковість укладення договорів, а виконання чин ного законодавства щодо надання пільг всім категоріям населення є обов`язковим для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій не залежно від форм власності. Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв`язку і інші передбачені законодавством пільги, що надаються пільговим категоріям України, належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Згідно з п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відпові дальності за порушення зобов`язання (Т.2, а.с. 54-56).

Відповідь на відзив відповідач отримав 20.08.2020, що підтверджується інформацією з сайту ДП Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення за № 4302522046419. Заперечення на відповідь на відзив, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надходили.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

За період з січня по грудень 2019 року позивач надав послуги пільговій категорії громадян, які підлягають під дії ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ЗУ "Про охорону дитинства" на загальну суму 15 151 грн. 04 коп., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг форми № 2-пільга, актами звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги, між ВАТ "Укртелеком" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням соціального захисту населення виконкому Володимир-Волинської міської ради (том 1, а.с. 9-231).

Міністерство фінансів України листом №09010-03-16/6857 від 16.03.2017 повідомило, що відшкодування витрат за надання пільг з оплати послуг окремим категоріям громадян має розглядатися місцевими органами виконавчої влади за рахунок виділених з місцевого бюджету коштів на цю мету (том 1, а.с. 237).

Позивач направив відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з нарахуванням пільг форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1, а.с. 30, 52, 73, 85, 103, 121, 139, 156, 172, 189, 205, 221).

Відповідач відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг у 2019 році не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував, заперечень не надавав.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Згідно із статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".

Загальні засади фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ч. 6 ст. 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов`язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов`язки щодо надання пільговим категоріям населення телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

За період з січня по грудень 2019 року позивач надав телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з нарахуванням пільг.

На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, зокрема: січень 2019 року - 1 652 грн. 41 коп.; лютий 2019 року - 1 513 грн. 85 коп.; березень 2019 року - 1 315 грн. 82 коп.; квітень 2019 року - 1 195 грн. 51 коп.; травень 2019 року - 1 242 грн. 23 коп.; червень 2019 року - 1 269 грн. 27 коп.; липень 2019 року - 1 209 грн. 54 коп.; серпень 2019 року - 1 245 грн. 46 коп.; вересень 2019 року - 1 241 грн. 35 коп.; жовтень 2019 року - 1 130 грн. 74 коп.; листопад 2019 року - 1 100 грн. 44 коп.; грудень 2019 року - 1 034 грн. 42 коп., всього на загальну суму 15 151 грн. 04 коп., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Відповідач оплату витрат позивача, пов`язаних із наданням пільг у вказаний період не провів, у зв`язку з чим його заборгованість становить 15 151 грн. 04 коп.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до чинного законодавства України ПАТ "Укртелеком" надає послуги зв`язку на пільгових умовах категоріям громадян, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно з підпунктом 20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв`язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (надалі-Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117. Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.

Відповідно до пунктів 10,11 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою " 2-пільга".

Згідно вимог зазначеного Положення відповідач зобов`язаний був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в автоматизованому Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою " 5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою" 7- пільга", акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою " 3- пільга"; до 15 числа подавати фінансовим органам районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Позивачем на адресу відповідача були надіслані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (ф.№2-пільга), та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (ф.№3-пільга), що підтверджується описами вкладень до цінних листів з повідомленнями про вручення.

Тобто, доводи відповідача щодо неможливості здійснення виплат позивачу по компенсації витрат для надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг та інших пільг окремим категоріям громадян зводяться до відсутності бюджетних асигнувань для таких виплат та відсутності підписаного між сторонами договору.

Судом не прийняті вказані доводи з огляду на таке:

Згідно із пунктом 3 ст. 63 ЗУ "Про телекомунікації" та пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00). Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв`язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, доводи відповідача, наведені у відзиві, не приймаються судом до уваги та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, а тому уповноважений державою орган - відповідач у справі в силу закону має відшкодувати понесені позивачем витрати. Також чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у цьому випадку виникають безпосередньо із Законів України і незалежно від їх бажання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі № 904/6252/17, від 02.05.2018 у справі №902/445/17, від 05.04.2018 у справі № 922/2239/17.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

У рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави /підпункт 3.2/.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідач розрахунки видатків форми 2 - пільга та акти звіряння з сумою видатків не оспорив, проте, розрахунки не здійснив, акти не підписав, обґрунтованих заперечень не надав.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Тобто, боржник, як юридична особа, відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Заборгованість Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації за 2019 рік складає 15 151 грн. 04 коп., підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

При вирішенні спору судом врахована правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №908/985/17, від 14.02.2018 у справі № 921/177/17-г/14, Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 927/1039/16, Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року у справі № 903/237/17, від 27.06.2017 у справі №903/238/17, від 18.07.2017 у справі №903/344/17.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Іваничівської районної держаної адміністрації (45300, Волинська обл., смт. Іваничі, вул. Грушевського, 23, код ЄДРПОУ 03192017 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Луцьк, вул. В.Мойсея, 2, код ЄДРПОУ 21560766) 15 151 грн. 04 коп. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 17 253 грн. 04 коп. (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят три грн. 04 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук