Рішення

від 25.08.2020 по справі 904/2800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2800/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія м. Черкаси

до Дочірнього підприємства Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 131229грн.81коп., суми компенсації вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., пені в розмірі 16993грн.31коп., штрафу в розмірі 12563грн.23коп., 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., інфляційної складової в розмірі 1205грн.97коп.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія м. Черкаси звернулось до Дочірнього підприємства Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 131229грн.81коп., суми компенсації вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., пені в розмірі 16993грн.31коп., штрафу в розмірі 12563грн.23коп., 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., інфляційної складової в розмірі 1205грн.97коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого природного газу на підставі договору постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 (з урахуванням додаткових угод до договору №1 від 19.04.2019, №2 від 19.04.2019, №3 від 30.04.2019, №4 від 20.05.2019, №5 від 20.06.2019, №6 від 20.08.2019, №7 від 26.12.2019); акти приймання-передачі природного газу №992 від 30.04.2019 за квітень на суму 65072грн.38коп., №1230 від 31.05.2019 за травень на суму 66135грн.37коп., №1675 від 30.06.2019 за червень на суму 53757грн.35коп., №2154 від 31.07.2019 за липень на суму 35814грн.67коп., №2620 від 31.08.2019 за серпень на суму 50810грн.66коп., №3052 від 30.09.2019 за вересень на суму 48937грн.60коп., №3583 від 31.10.2019 за жовтень на суму 53267грн.86коп., №4076 від 30.11.2019 за листопад на суму 50366грн.72коп., №4638 від 31.12.2019 за грудень на суму 46351грн.64коп., №135 від 31.01.2020 за січень на суму 49353грн.41коп., №946 від 29.02.2020 за лютий на суму 57061грн.99коп., №1433 від 31.03.2020 за березень на суму 13462грн.78коп.; акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1231 від 31.05.2019 за травень на суму 1690грн.10коп., №1676 від 30.06.2019 за червень на суму 1707грн.28коп., №2155 від 31.07.2019 за липень на суму 1598грн.63коп., №2621 від 31.08.2019 за серпень на суму 1565грн.48коп., №3053 від 30.09.2019 за вересень на суму 1512грн.79коп., №3584 від 31.10.2019 за жовтень на суму 1619грн.50коп., №4077 від 30.11.2019 за листопад на суму 1526грн., №4639 від 31.12.2019 за грудень на суму 1743грн.86коп., №136 від 31.01.2020 за січень на суму 2264грн.68коп., №947 від 29.02.2020 за лютий на суму 2264грн.68коп., №1434 від 31.03.2020 за березень на суму 601грн.50коп.

Позивач зазначає, що належним чином виконав зобов`язання з поставки природного газу за договором на загальну суму 590392грн.43коп.

Відповідно до пункту 3.1 договору постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу; 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу; 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним (місяця поставки).

Також позивач вказує, що загальний розмір компенсації вартості замовленої (договірної) потужності складає 18094грн.06коп.

Відповідно до додаткових угод до договору №1 від 19.04.2019 та №7 від 26.12.2019 відповідач мав сплачувати вартість замовленої на поточний місяць потужності до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Позивач стверджує, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати. Відповідач сплатив вартість поставленого природного газу в розмірі 459162грн.62коп. та вартість замовленої на поточний місяць потужності в розмірі 13129грн.44коп.

На момент звернення до суду з позовом несплаченою є сума боргу в розмірі 131229грн.81коп. за поставлений природний газ та сума боргу в розмірі 4965грн.06коп. вартості замовленої (договірної) потужності.

На адресу відповідача направлявся лист №7661-20 від 16.01.2020 з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 111564грн.27коп., що існувала на 16.01.2020.

Згідно з пунктом 6.2 постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 16993грн.31коп. за загальний період з 07.06.2019 по 20.04.2020 та штраф в розмірі 12563грн.23коп. за порушення зобов`язання в січні 2019 та в березні 2020.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 1526грн.56коп. за загальний період з 07.06.2019 по 20.04.2020, інфляційної складової в розмірі 1205грн.97коп. за загальний період липень 2019 - березень 2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 позов залишений без руху та запропоновано усунути виявлені недоліки протягом 7 днів з моменту отримання ухвали суду.

На адресу суду 15.06.2020 надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з доказами такого усунення.

Позивач надав копії платіжних доручень та вказав, що сума боргу в розмірі 131229грн.81коп. за поставлений природний газ складається з:

- суми боргу в розмірі 11351грн.63коп. за природний газ, поставлений у грудні 2019 року (акт приймання - передачі природного газу №4638 від 31.12.2019; часткове погашення платіжними дорученнями №729 від 26.02.2020, №730 від 06.03.2020, №740 від 10.04.2020);

- суми боргу в розмірі 49353грн.41коп. за природний газ, поставлений у січні 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №135 від 31.01.2020; оплати не було);

- суми боргу в розмірі 57061грн.99коп. за природний газ, поставлений у лютому 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №946 від 29.02.2020 оплати не було);

- суми боргу в розмірі 13462грн.78коп. за природний газ поставлений у березні 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №1433 від 31.03.2020; оплати не було).

В свою чергу, сума боргу в розмірі 4965грн.06коп. вартості замовленої (договірної) потужності складається з :

- суми боргу в розмірі 2264грн.63коп. за надані послуги в січні 2019 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №136 від 31.01.2020; погашення не відбувалось;

- суми боргу в розмірі 2264грн.63коп. за надані послуги у лютому 2020 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №947 від 29.02.2020; погашення не відбувалось);

- суми боргу в розмірі 601грн.50коп. - за надані послуги у березень місяці 2020 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1434 від 31.03.2020; погашення не відбувалось).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі із здійсненням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві, який надійшов на адресу суду 28.07.2020, відповідач вказав про невідповідність обставин, зазначених в позові, фактичним обставинам та про те, що є неналежним відповідачем.

Між Дочірнім підприємством Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро (комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством Дніпропетровський агрегатний завод (на даний момент найменування - Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський агрегатний завод ) (комітент) був укладений договір комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004, згідно якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов`язання з укладання від свого імені та за рахунок комітента договорів поставки та транспортування природного газу на умовах даного договору.

Відповідно до умов договору комісії, поставка та розподіл газу здійснювалися за кошти, перераховані Приватним акціонерним товариством Дніпропетровський агрегатний завод на рахунок ДП Авіаагрегат ВАТ Дніпропетровський агрегатний завод .

Відповідач зазначає, що станом на 23.07.2020 існує заборгованість з оплати Приватним акціонерним товариством Дніпропетровський агрегатний завод послуг поставки та розподілу газу перед ДП Авіаагрегат ВАТ Дніпропетровський агрегатний завод в розмірі 82125грн.66грн. та заборгованість з оплати комісійної винагороди в розмірі 119338грн.24коп.

На думку відповідача, договір постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 є посередницьким, оскільки він укладений між сторонами в інтересах ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод , яке отримує товар (природний газ) та стає його власником відповідно до умов договору комісії, а позивач отримує грошові кошти за цей товар.

Відповідач є дочірнім підприємством, засновником якого є Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський агрегатний завод , та здійснює господарську діяльність у вигляді лише однієї господарської операції в інтересах засновника - поставки та транспортування природнього газу Приватному акціонерному товариству Дніпропетровський агрегатний завод за його рахунок. Засновник не виконує свої зобов`язання з оплати таких послуг та комісійної винагороди, інших джерел отримання коштів позивачем не існує.

Тому Дочірнє підприємство Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод не несе відповідальності за неможливість оплати послуг за договором постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019.

Також відповідач надав заперечення щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, наведених у позові.

Позивач лише зазначив попередню суму орієнтовних витрат на правову допомогу в розмірі 20000грн. та не навів попереднього розрахунку цих витрат в порушення вимог частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України. Це є підставою для відмови судом у відшкодуванні таких витрат, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

Відповідач також вказує, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу значно завищена. Позивачем складено та подано до суду лише дві заяви по суті спору - позовну заяву (з додатками) та заяву про усунення недоліків (з додатками) на виконання ухвали суду від 01.06.2020 про залишення позовної заяви без руху. Матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу на складання зазначених заяв, виготовлення додатків до них та подання їх до суду представником позивача. Тому обсяг наданих послуг адвокатом в суді першої інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат.

Також відповідач просить поновити строк, встановлений судом для подання цього відзиву до суду.

Пунктом 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020), закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020.

Таким чином, процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020), закінчились 06.08.2020.

Відзив наданий до суду 28.07.2020, тобто в межах встановлених строків, передбачених чинним законодавством. Тому відсутні підстави для поновлення строків на надання відзиву.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 10.08.2020, позивач послався на Закон України Про забезпечення функціонування української мови як державної , Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 №10-рп/99 (справа про застосування української мови), Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджену наказом Державної судової адміністрації №814 від 20.08.2019, та вказав, що документ (договору комісії від 31.12.2004) є недопустимим доказом. Оскільки цей документ не складений державною мовою, не наданий переклад цього документу на державну мову. Вказане порушує статтю 13 Господарського процесуального кодексу України і позбавляє права на аналіз документу особою, яке не володіє в ідеалі іноземною мовою.

Крім того, пунктом 6.1 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 встановлено, що він діє до 31.12.2007. Пунктом 6.5 цього договору передбачена можливість його пролонгації на рік у разі не розірвання сторонами. Зазначаючи про те, що договір комісії був підписаний, відповідач не зазначає про чинність цього договору на час розгляду справи.

Позивач просить суд не брати до уваги в якості доказу наданий відповідачем договір комісії, у зв`язку з його недопустимістю як доказу, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод .

Позивач зазначає, що відповідачем наданий неналежний доказ - договір комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 без надання офіційного перекладу державною мовою. На підставі цього договору відповідач стверджує про відповідальність ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод .

Позивач дізнався про існування договору комісії лише після отримання відзиву. Позовні вимоги можуть стосуватись прав і обов`язків ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод , тому позивач просить залучити його до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України залучення до участі у справі співвідповідача є правом суду. З огляду на матеріали справи суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод .

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія (далі - постачальник) та Дочірнім підприємством Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (далі - споживач) укладений договір постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 (далі - договір постачання), згідно якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019році природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015-09123000-7) в обсягах і порядку, передбаченим цим договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

В пункті 1.2 договору постачання сторони узгодили планові обсяги постачання природного газу протягом 12місяців та передбачили, що ці обсяги можуть зменшуватися або збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання-передачі природного газу.

Постачання газу для споживача здійснюється за наступною адресою: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачання ціна 1000м3 метрів газу, що постачається за цим договором становить 7300грн.02коп. (з ПДВ).

Пунктом 2.5договору постачання передбачено, що зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору, погоджується сторонами до 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути змінена після даного терміну.

Додатковими угодами до договору постачання №2 від 19.04.2019, №4 від 20.05.2019, №5 від 20.06.2019 сторони змінювали вартість 1000м3 газу та визначали, що:

- з 01.05.2019 вартість 1000м3 газу становитиме 7600грн.02коп. (з ПДВ);

- з 01.06.2019 вартість 1000м3 газу становитиме 7300грн.02коп. (з ПДВ);

- з 01.07.2019 вартість 1000м3 газу становитиме 6250грн.02коп. (з ПДВ).

В пункті 1.8 договору постачання вказано, що споживач за даним договором отримує природний газ з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу. Виключенням є АГНКС та інші газові заправки та станції.

Згідно пункту 1.12 договору постачання приймання - передача газу поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 3.1 договору постачання передбачено, що споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином:

- 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу;

- 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу;

- 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до п`ятого числа місяця, наступного за звітним (місяця поставки).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 договору постачання договір набирає чинності з 01.04.2019 і діє до 31.12.2019, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій не обмежена.

Відповідно до додаткової угоди до договору №3 від 30.04.2019 сторони дійшли згоди про те, що оскільки дія даного договору починається з 01.04.2019, попередній договір на постачання природного газу втрачає свою дію.

У разі наявності переплати у споживача за попереднім договором, вона автоматично зараховується, як попередня оплата на новий договір датою 30.04.2019. У разі перерахування споживачем коштів постачальнику із зазначенням в платіжних документах номеру та/або дати договору, що втратив чинність, постачальник автоматично зараховує їх на новий договір.

Відповідно до пункту 4 цієї додаткової угоди, угода вважається укладеною і діє з 30.04.2019 та є невід`ємною частиною договору.

На виконання положень договору постачання позивачем було передано відповідачу природний газ на загальну суму 590392грн.43коп. згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу №992 від 30.04.2019 за квітень на суму 65072грн.38коп., №1230 від 31.05.2019 за травень на суму 66135грн.37коп., №1675 від 30.06.2019 за червень на суму 53757грн.35коп., №2154 від 31.07.2019 за липень на суму 35814грн.67коп., №2620 від 31.08.2019 за серпень на суму 50810грн.66коп., №3052 від 30.09.2019 за вересень на суму 48937грн.60коп., №3583 від 31.10.2019 за жовтень на суму 53267грн.86коп., №4076 від 30.11.2019 за листопад на суму 50366грн.72коп., №4638 від 31.12.2019 за грудень на суму 46351грн.64коп., №135 від 31.01.2020 за січень на суму 49353грн.41коп., №946 від 29.02.2020 за лютий на суму 57061грн.99коп., №1433 від 31.03.2020 за березень на суму 13462грн.78коп.

В свою чергу, відповідач перерахував позивачу для оплати отриманого природного газу суму в розмірі 459162грн.62коп. платіжними дорученнями №634 від 03.05.2019 на суму 15542грн.26коп., №639 від 07.05.2019 на суму 23987грн.68коп., №645 від 07.06.2019 на суму 10000грн., №646 від 12.06.2019 на суму 10000грн., №648 від 13.06.2019 на суму 10000грн., №649 від 24.06.2019 на суму 6135грн.37коп., №650 від 04.07.2019 на суму 5000грн., №653 від 05.07.2019 на суму 15000грн., №658 від 12.07.2019 на суму 5000грн., №659 від 16.07.2019 на суму 10000грн., №664 від 31.07.2019 на суму 8500грн., №665 від 01.08.2019 на суму 14164грн.71коп., №670 від 08.08.2019 на суму 15814грн.68коп., №671 від 09.08.2019 на суму 10000грн., №673 від 20.08.2019 на суму 10000грн., №679 від 12.09.2019 на суму 5000грн., №681 від 12.09.2019 на суму 5000грн., №682 від 17.09.2019 на суму 5810грн.66коп., №683 від 26.09.2019 на суму 5000грн., №684 від 03.10.2019 на суму 15000грн., №686 від 07.10.2019 на суму 5000грн., №687 від 11.10.2019 на суму 5000грн., №689 від 23.10.2019 на суму 3939грн.50коп., №691 від 25.10.2019 на суму 1060грн.50коп., №690 від 25.10.2019 на суму 3939грн.50коп., №692 від 29.10.2019 на суму 5000грн., №693 від 05.11.2019 на суму 5000грн., №696 від 11.11.2019 на суму 5000грн., №698 від 12.11.2019 на суму 10000грн., №699 від 14.11.2019 на суму 10000грн., №700 від 15.11.2019 на суму 9998грн., №701 від 25.11.2019 на суму 5000грн., №702 від 26.11.2019 на суму 5000грн., №709 від 13.12.2019 на суму 5000грн., №712 від 26.12.2019 на суму 15000грн., №717 від 11.02.2020 на суму 63634грн.58коп., №724 від 13.02.2020 на суму 10000грн., №729 від 26.02.2020 на суму 5000грн., №730 від 06.03.2020 на суму 10000грн., №740 від 10.04.2020 на суму 10000грн.

Сторонами не надано суду доказів припинення договору після 31.12.2019. З матеріалів справи вбачається, що постачання природного газу та його часткова оплата відбувалась в межах дії договору постачання.

Згідно з поясненнями позивача заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 131229грн.81коп. за поставлений природний газ складається з:

- суми боргу в розмірі 11351грн.63коп. за природний газ, поставлений у грудні 2019 року (акт приймання - передачі природного газу №4638 від 31.12.2019; часткове погашення платіжними дорученнями №729 від 26.02.2020, №730 від 06.03.2020, №740 від 10.04.2020);

- суми боргу в розмірі 49353грн.41коп. за природний газ, поставлений у січні 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №135 від 31.01.2020; оплати не було);

- суми боргу в розмірі 57061грн.99коп. за природний газ поставлений у лютому 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №946 від 29.02.2020 оплати не було);

- суми боргу в розмірі 13462грн.78коп. за природний газ, поставлений у березні 2020 року (акт приймання - передачі природного газу №1433 від 31.03.2020; оплати не було).

З огляду на положення пункту 3.1 договору постачання, остаточний розрахунок за отриманий природний газ у грудні 2019 відповідач мав здійснити до 05.01.2020, у січні 2020 - до 05.02.2020, у березні 2020 - до 05.04.2020.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявність несплаченої заборгованості за договором постачання за поставлений природний газ на підставі актів приймання - передачі природного газу №4638 від 31.12.2019, №135 від 31.01.2020, №946 від 29.02.2020, №1433 від 31.03.2020 в заявленому позивачем розмірі (11351грн.63коп.)

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконане зобов`язання з оплати вартості переданого природного газу в грудні 2019 - березні 2020, доказів припинення відповідного зобов`язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В додатковій угоді до договору №1 від 19.04.2019 сторони дійшли згоди, що споживач сплачує постачальнику вартість замовленої на поточний місяць потужності, яка складає 188,628грн./тис.м.куб (з ПДВ) та розраховується, виходячи з планового замовленого обсягу природного газу.

Оплата замовленої потужності на травень місяць поточного року має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 05.05.2019. Починаючи з червня місяця поточного року сплата потужності має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Сторони дійшли згоди, що споживач має право коригувати попередньо замовлену потужність на добу тільки до 15год.00хв. дня, за дві доби до дня, який підлягає коригуванню. Якщо коригування буде відсутнє і споживач не використає всю замовлену потужність на добу, кошти поверненню не підлягають, якщо споживач не відкоригує потужність і використає більше потужності/газу ніж замовлено, вартість понад замовленої потужності розраховується з урахуванням подвійного коефіцієнту.

Відповідно до пункту 4 цієї додаткової угоди, угода вважається укладеною і діє з моменту підписання та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з додатковою угодою до договору №7 від 26.12.2019 сторони дійшли згоди, що відповідно до постанови НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 споживач сплачує постачальнику вартість замовленої на поточний місяць потужності, яка складає 124,16грн/тис.м.куб (з ПДВ) та розраховується, виходячи з планового замовленого обсягу природного газу.

Замовлена потужність на місяць постачання має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Сторони дійшли згоди, що споживач має право коригувати попередньо замовлену потужність на добу тільки до 15год.00хв. дня, за дві доби до дня, який підлягає коригуванню.

Якщо коригування буде відсутнє і споживач не використає всю замовлену потужність на добу, кошти поверненню не підлягають, якщо споживач не відкоригує потужність і використає більше потужності/газу ніж замовлено, вартість понад замовленої потужності розраховується з урахуванням подвійного коефіцієнту.

Відповідно до пункту 4 цієї додаткової угоди, угода вважається укладеною і діє 01.01.2020 та є невід`ємною частиною договору.

Позивач зазначає, що розмір вартості замовленої (договірної) потужності дорівнює 18094грн.50коп. згідно підписаних без зауважень та заперечень сторонами актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1231 від 31.05.2019 за травень 2019 на суму 1690грн.10коп., №1676 від 30.06.2019 за червень 2019 на суму 1707грн.28коп., №2155 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 1598грн.63коп., №2621 від 31.08.2019 за серпень 2019 на суму 1565грн.48коп., №3053 від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 1512грн.79коп., №3584 від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 1619грн.50коп., №4077 від 30.11.2019 за листопад 2019 на суму 1526грн., №4639 від 31.12.2019 за грудень 2019 на суму 1743грн.86коп., №136 від 31.01.2020 за січень 2020 на суму 2264грн.68коп., №947 від 29.02.2020 за лютий 2020 на суму 2264грн.68коп., №1434 від 31.03.2020 за березень 2020 на суму 601грн.50коп.

Відповідач на виконання положень договору постачання (з урахуванням додаткових угод) перерахував 13129грн.44коп. платіжним дорученнями №635 від 03.05.2019 на суму 1797грн.62коп., №640 від 27.05.2019 на суму 1735грн.38коп., №652 від 04.07.2019 на суму 1716грн.51коп., №663 від 31.07.2019 на суму 1501грн.48коп., №680 від 12.09.2019 на суму 1512грн.80коп., №688 від 21.10.2019 на суму 1595грн.79коп., №697 від 11.11.2019 на суму 1526грн., №722 від 11.02.2020 на суму 1743грн.86коп.

Згідно з поясненнями позивача заявлена до стягнення сума боргу вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп. складається з:

- суми боргу в розмірі 2264грн.63коп. за надані послуги у січні 2019 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №136 від 31.01.2020; погашення не відбувалось;

- суми боргу в розмірі 2264грн.63коп. за надані послуги у лютому 2020 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №947 від 29.02.2020; погашення не відбувалось);

- суми боргу в розмірі 601грн.50коп. - за надані послуги у березень місяці 2020 року (акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1434 від 31.03.2020; погашення не відбувалось).

Відповідно до положень додаткових угод №1 від 19.04.2019, №7 від 26.12.2019 замовлена потужність на місяць постачання має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявність несплаченої заборгованості з оплати вартості замовленої (договірної) потужності на підставі актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №136 від 31.01.2020, №947 від 29.02.2020, №1434 від 31.03.2020 в заявленому позивачем розмірі (4965грн.06коп.)

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконане зобов`язання з оплати вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., доказів припинення відповідного зобов`язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Пунктом 6.2 договору постачання передбачено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно виконував зобов`язання з оплати протягом 2019-2020років. За порушення строків сплати вартості поставленого протягом травня 2019 - березня 2020 газу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 16993грн.31коп. за загальний період з 07.06.2019 по 09.04.2020.

Розрахунок пені виконаний з дотриманням строків, встановлених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України. За результатами його перевірки, судом не виявлено порушень.

На підставі пункту 6.2 договору постачання позивач обґрунтовано та правомірно нарахував штраф в розмірі 12563грн.23коп. за прострочення понад 20 календарних днів оплати вартості поставленого природного газу за січень 2020 в розмірі 49353грн.41коп. та за березень 2020 в розмірі 13462грн.78коп.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., нарахованих за загальний період з 07.06.2019 по 20.04.2020, та інфляційну складову в розмірі 1205грн.97коп., нараховану за липень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, січень 2020, березень 2020.

Судом перевірений розрахунок 3%річних, порушень в його складанні не виявлено.

Як вбачається з розрахунку інфляційної складової, з урахуванням проведених оплат позивач вираховував інфляційні втрати через несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання:

- з оплати залишку вартості поставленого газу у травні 2019 (сплаченого повністю 05.07.2019) в розмірі 3907грн.36коп. та застосував індекс інфляції за липень 2019.

- з оплати залишку вартості поставленого газу у серпні 2019 (сплаченого повністю 07.10.2019) в розмірі 19999грн.99коп. та застосував індекс інфляції за жовтень 2019.

- з оплати залишку вартості поставленого газу у вересні 2019 в розмірі 29998грн.09коп. (сплаченого повністю 14.11.2019) та застосував індекс інфляції за листопад 2019.

- з оплати залишку вартості поставленого газу у жовтні 2019 (сплаченого повністю 11.02.2020) в розмірі 33267грн.85коп. та застосував індекс інфляції за січень 2020.

- з оплати залишку вартості поставленого газу за період жовтень - листопад 2019 (сплаченого повністю 11.02.2020) в розмірі 63634грн.57коп. (13267грн.85коп.+50366грн.72коп.) та застосував індекс інфляції за січень 2020.

- з оплати залишку вартості поставленого газу за період жовтень - грудень 2019 в розмірі 109986грн.21коп. (13267грн.85коп.+50366грн.72коп.+46351грн.64коп.) та застосував індекс інфляції за січень 2020.

- з оплати залишку вартості поставленого газу за період грудень 2019 - січень 2020 в розмірі 80705грн.04коп. (31351грн.63коп.+49353грн.41коп.) та застосував індекс інфляції за березень 2020.

Таким чином, позивач тричі використав індекс інфляції за січень 2020 щодо суми боргу за жовтень 2019, а щодо суми боргу за листопад 2019 - двічі. Так, до складу боргу за жовтень в розмірі 33267грн.85коп. увійшла сума 13267грн.85коп., використана при розрахунку інфляційних втрат відносно заборгованості в розмірі 109986грн.21коп.

За розрахунками суду, належний розмір інфляційної складової дорівнюватиме = 1052грн.17коп. (-23,44 + 140 + 30 + 66,54 + 100,73 + 92,70 + 645,64).

В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 153грн.80коп. слід відмовити.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на договір комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004, підписаний між відповідачем (комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством Дніпропетровський агрегатний завод (комітент) (на даний момент найменування підприємства - Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський агрегатний завод ).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору комісії комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов`язання з укладення від свого імені та за рахунок комітента договорів поставки та транспортування природного газу на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 комісіонер, зокрема, зобов`язаний укласти договори на поставку і транспортування газу від свого імені з урахуванням вказівок комітента на найбільш вигідних умовах, здійснювати приймання газу на підставі укладених договорів поставки, щомісячно надавати звіти (двосторонній акт приймання-передачі) про виконання поставки та транспортування газу.

Комітент зобов`язаний прийняти газ в обсягах, необхідних для власних потреб, та прийняти звіт комісіонера, розглянути його і затвердити протягом трьох днів з моменту надання звіту.

Згідно з пунктом 4.3 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 комітент здійснює оплату вартості поставленого газу, витрат з транспортування та комісійну винагороду протягом 90банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.5 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004, цей договір діє до 31.12.2007, але в будь-якому випадку до повного розрахунку між сторонами. У випадку не розірвання цього договору за ініціативою однієї із сторін, строк дії договору автоматично продовжений на кожний наступний рік.

Позивач стверджує про недопустимість наданої відповідачем засвідченої копії договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 через складення його іноземною мовою та ненадання суду перекладу на державну мову.

Дослідження змісту договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 не викликало фактичних труднощів в суду. Крім того, позивач наводить заперечення щодо чинності договору протягом спірного періоду, посилаючись на зміст пунктів 6.1, 6.5 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004.

Нормативно-правові акти, на які посилається позивач, визначають українську мову як державну мову та встановлюють обов`язок суддів використовувати державну мову у судочинстві, оскільки господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Позивач помилково ототожнює мову процесуальних документів, які мають складатись українською мовою, з мовою договорів, які укладаються між суб`єктами господарювання.

Також є помилковим посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 (№справа 1-6/99 №10-рп/99), оскільки зазначеним рішенням надавалося офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо обов`язковості застосування державної мови органами державної влади, їх посадовими особами та використання української мови у навчальному процесі в державних навчальних закладах України.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованості пред`явлення позивачем вимог за договором постачання саме до Дочірнього підприємства Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро.

По-перше, за договором постачання природного газу №03/1230-19 від 29.03.2019 обов`язок сплатити вартість поставленого газу та замовленої (договірної) потужності покладений саме на відповідача. Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем положень договору постачання. Виникнення у відповідача грошового зобов`язання за договором постачання та строки його виконання не пов`язані з перерахуванням на рахунок відповідача коштів від третьої особи.

По-друге, пунктом 2.3 договору комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 чітко передбачено, що сторони самостійно відповідають за зобов`язаннями перед третіми особами, що ґрунтуються на договорах, які сторони укладають для виконання умов договору.

При цьому, відповідач наполягає на тому, що договір комісії №1-69/90-04 від 31.12.2004 досі є чинним, але належних та допустимих доказів цього не надає.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 131229грн.81коп., суми компенсації вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., пені в розмірі 16993грн.31коп., штрафу в розмірі 12563грн.23коп., 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., інфляційної складової в розмірі 1052грн.17коп.

Вимога про стягнення інфляційної складової в розмірі 153грн.80коп. не підлягає задоволенню через необґрунтованість.

В тексті позову позивач вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 20000грн. та зазначив, що детальний розрахунок і підтвердження несення будуть надані відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, питання щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу вирішуватиметься в окремо.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія м. Черкаси до Дочірнього підприємства Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро про стягнення суми боргу в розмірі 131229грн.81коп., суми компенсації вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., пені в розмірі 16993грн.31коп., штрафу в розмірі 12563грн.23коп., 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., інфляційної складової в розмірі 1205грн.97коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Авіаагрегат Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод м. Дніпро (ідентифікаційний код: 30499884; місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія м. Черкаси (ідентифікаційний код: 38553084; місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137) суму боргу в розмірі 131229грн.81коп., суму компенсації вартості замовленої (договірної) потужності в розмірі 4965грн.06коп., пеню в розмірі 16993грн.31коп., штраф в розмірі 12563грн.23коп., 3% річних в розмірі 1526грн.56коп., інфляційну складову в розмірі 1052грн.17коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2524грн.95коп.

Відмовити в задоволенні вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 153грн.80коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25.08.2020.

Суддя Р.Г. Новікова